Рішення № 31485477, 29.05.2013, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/831/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі головуючого судді Тимченко О. В.

при секретарі Дружицькій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач «Дельта Банк» звернувся до суду з вищеозначеним позовом до вказаного відповідача.

В позові вказано,що 17.10.2007 року товариство «Дельта Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №003-21046-171007 відповідно до якого відповідачеві відкрито картковий рахунок для надання кредиту шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії для використовування за розрахунками за товари і послуги,які придбані держателем у суб»єктів господарювання,зняття готівки,та виконання зобов»язань перед Банком.

Станом на 25.12.2012 року відповідач не виконує належним чином зобов»язання за кредитним договором. Таким чином допущена заборгованість 3643 грн 69 коп,що складається

Тіло кредиту 1961,02 грн

Прострочене тіло кредиту 0,00

Заборгованість за відсотками 665,74 грн

Заборгованість за комісіями 1016,93 шгрн.

Просили стягнути з відповідача означену заборгованість.

В судове засідання представник позивача не з»явився,в заяві до суду просив слухати справу в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала і пояснила,що в 2007 році уклала з «Дельта-Банком» кредитний договір і отримала картку. За допомогою картки отримала 500 гривень і в 2007 році розрахувалася за отриманий кредит.

Згодом картка була в банкоматі заблокована і анульована, вона кредитними коштами не користувалася. По її розрахункам перед банком боргу вона не мала. Приблизно в 2011 році від банку почали находити повідомлення,що вона має сплатити певні рахунки,вона їх оплачувала,щоб не виникало спору,але вважає,що боргу не мала. Зберегла квитанції,які надає суду. Оскільки вона давно погасила свою заборгованість,крім того переплатила певні кошти,просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення відповідача,дослідивши матеріали справи слід прийти до наступних висновків.

Виниклі правові відносини є цивільними і регулюються ст.ст.526,1049,1054 ЦК України відповідно до яких зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору,одностороння відмова від зобов»язання не допускається.Позичальник зобов»язаний повернути Кредитору надані грошові кошти/кредит/ та сплатити проценти у строки та на умовах,встановлених договором.

Судом встановлено,що 17.10.2007 року між сторонами укладено кредитний договір № 003-21046-171007 за яким ОСОБА_1 надано споживчий кредит. Відповідач зобов»язувався щомісяця в строки означені Правилами здійснювати його погашення.

Згідно позовних вимог вказується,що на час звернення до суду в 2013 році відповідач має заборгованість,яку слід стягнути.

Відповідно до вимог ст.27,60 ЦПК України кожна зі сторін зобов»язана довести суду обставини на які посилається.

Представник банку до суду не з»явився в позовних вимогах і додатках до нього відсутній зрозумілий розрахунок позовних вимог. З наданих суду документів,зокрема розрахунку ціни позову, не можливо встановити чи дійсно кошти перераховувалися кредитору, в якому розмірі,з чого складається заборгованість,за який період,з якого часу?

Однак вбачається,що 1.10.2008 року знято з рахунку відповідачем певні кошти.

Відповідно до ст.258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу і згідно ст.259 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З роз»ясень викладених в п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року вбачається,що враховуючи положення п.7 ч.13 мт.11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року у спорах щодо споживчого кредитування,кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку,позивач здійснив останній раз кредитування в 2008 році.

З позовною заявою позивач звернувся до суду 29.04.2013 року,тобто висунув вимогу про повернення кредиту строк давності якого минув.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

За таких встановлених обставин,позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.7,10,15,60,61,88,209,213-218,223 ЦПК України

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 3643 грн 69 коп. відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду в трок 10 діб через Новотроїцький районний суд.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя Новотроїцького районного суду Тимченко О.В.