Постанова № 31484924, 28.05.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа № 902/243/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Мельник О.В. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Військової частини А 0215 на рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.13р. у справі №902/243/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" (суддя Яремчук Ю.О.)

до Військової частини А 0215 ( Командування Повітряних Сил Збройних Сил України)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області

про стягнення 270 410,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Боришкевич В.О. дов. №01-04 від 01.04.2013р.;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) про стягнення 270 410,40 грн.

Ухвалою від 26.03.2013р. місцевим господарським судом відповідно до норм ст. 27 ГПК України залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.04.13р. позов задоволено повністю.

Стягнуто з Військової частини А 0215 (Командування повітряних сил Збройних сил України) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка - МЛТ" 270 410,40 грн. - основного боргу, 5 408,21 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Військова частина А 0215 ( Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 11 квітня 2013 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

Зазначаючи у рішенні про не проведення розрахунків відповідача із позивачем у повному обсязі місцевий господарський суд не врахував положення Господарського кодексу України щодо порядку виконання грошових зобов'язань у господарських відносинах і вимоги Бюджетного кодексу України про застосовування казначейського обслуговування бюджетних коштів та порядку здійснення платежів і розрахунків при закупівлі товарів за державні кошти.

Зокрема, виконання грошових зобов'язань має певну специфіку, що визначена статтею 198 Господарського кодексу України. Так, платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Приписами статті 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Умовами Договору, укладеного між Сторонами (пункт 4.5), обумовлено, що розрахунки за поставлений товар з постачальником замовник здійснює через відповідні реєстраційні рахунки відкриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Оскільки Військова частина А0215, відповідно до Закону України "Про Збройні Сили України" є складовою частиною Збройних Сил України і її фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, проведення платежів Військової частини А0215 відповідно до взятих бюджетних зобов'язань здійснюється Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Згідно Плану використання кошторисних призначень Повітряних Сил Збройних Сил України у 2012 році за бюджетною програмою КПКВ 2101020/7 передбачена закупівля двох комплектів Автоматизованих робочих місць вартістю 270 410,40 грн. на загальну суму 540 820,80 грн. за загальним фондом державного бюджету.

На підставі встановлених бюджетних призначень 06.06.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №69/12, на виконання якого 18 вересня 2012 року ТОВ "НВП "Аеротехніка-МЛТ" поставило два комплекти Устаткування для автоматичного оброблення інформації вартістю 270 410,40 грн. кожний, на загальну суму 540 820,80 грн.

На підставі Актів прийому Товару, відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України, у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Вінницькій області 26 вересня 2012 року зареєстровано та взято на облік бюджетне фінансове зобов'язання Військової частини А0215 перед ТОВ "НВП "Аеротехніка-МЛТ" на суму 540 820,80 грн. за договором від 06.06.12 №69/12.

У жовтні 2012 року на особовий рахунок Військової частини А0215 за відповідною програмою КПКВ 2101020 (загальний фонд) надійшли кошти у сумі 21 393 785,00 грн.

Згідно з розподілом коштів №90 від 11.10.2012 року було передбачено здійснення оплати ТОВ "НВП "Аеротехніка-МЛТ" заборгованості за поставлений товар за договором від 06.06.12 №69/12 на загальну суму 540 820,80 грн.

Відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України та пункту 12.3 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2011 року №1223, який діяв до 24 грудня 2012 року (далі - Порядок обслуговування державного бюджету), органи Державної казначейської служби України здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов 'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Таким чином, для проведення розрахунків із позивачем за договором від 06.06.12р. №69/12 Військовій частині А0215 необхідно було лише надати відповідні доручення до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Встановленим порядком 11 жовтня 2012 року Військова частина А0215 надала до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області платіжні документи для оплати бюджетного фінансового зобов'язання ТОВ "НВП "Аеротехніка-МЛТ" за договором від 06.06.12 № 69/12, на загальну суму 540 820,80 грн..

У той же час, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області 12 листопада 2012 року здійснено лише платіж у сумі 270 410,40 грн. за платіжним дорученням № 817.

Платіж згідно платіжного доручення №818 на суму 270 410,40 грн. залишений не проведеним.

Необхідно зазначити, що згідно статті 43 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає також контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.

Пунктом 12.8 Порядку обслуговування державного бюджету встановлено підстави за якими платіжні доручення не приймаються до виконання

Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.

Оскільки платіжні доручення №817, 818 до Військової частини А0215 не поверталися, заходи впливу за порушення бюджетного законодавства до відповідача не застосовувалися - порушення при взятті бюджетних зобов'язань, згідно договору від 06.06.12р. №69/12, та здійсненні платежів за цим зобов'язанням відсутні.

Господарським судом невраховані вимоги Бюджетного кодексу України щодо необхідності виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, скаржником вжито всіх встановлених і залежних від нього заходів для проведення розрахунків із позивачем, не відмовляючись та не уникаючи від їх виконання. Тому твердження про неналежне виконання Військової частиною А0215 своїх зобов'язання є хибним.

Заборгованість Військової частини А0215 перед позивачем за договором від 06.06.2012р. №69/12 у сумі 270 410,40 грн. зареєстрована у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Вінницькій області, як бюджетна кредиторська заборгованість і відповідно до Плану використання кошторисних призначень Повітряних сили України у 2013р. за бюджетною програмою КПКВ 2101020/7, підлягає погашенню за рахунок бюджетних асигнувань на 2013 рік.

Скаржник також вказує, що господарським судом Вінницької області безпідставно відхилено клопотання про залучення Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, як іншого відповідача.

Рішення суду по суті, є формальним підтвердженням цього, і його відсутність не виключає обов'язкового виконання бюджетного фінансового зобов'язання, узятого на облік у Головному управлінні Державної казначейської служби у Вінницькій області.

Більш того, наявність судового рішення про стягнення з Військової частини А0215 коштів на користь позивача створює передумови повторної оплати цієї заборгованості, оскільки виконання рішення суду буде здійснюватися в іншому порядку, який визначений Законами України "Про виконавче провадження" та "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

У такому випадку підставою для оплати заборгованості буде наказ господарського суду, виданий на виконання рішення суду про стягнення коштів.

Зазначене господарським судом Вінницької області залишено без уваги, що свідчить про неповне і не всебічне з'ясування обставин справи.

Також, судом не надано належної оцінки порушенню позивачем строків виконання зобов'язання, оскільки за умовами Договору термін постачання Товару становить до 30 календарних днів з моменту відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов Договору, але не пізніше 01.07.2012 року (пункт 5.1 Договору та Специфікація Товару додаток № 1 до Договору).

Проте, при прийняті рішення судом у встановленому законом порядку на підставі наданих до суду доказів не було досліджено зазначені обставини, що свідчить про порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо повноти та всебічності розгляду у судовому процесі всіх обставин справи.

В судовому засіданні представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу.

Представник скаржника та третьої особи в судове засідання не з'явились. В установленому порядку повідомлені про час та місце судового засідання. Явка сторін обов'язковою не визнавалась.

Крім того, від скаржника до суду надійшли письмові пояснення, в яких він доводи апеляційної скарги підтримує в повному обсязі та просить розглядати апеляційну скаргу без його представника.

Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

06.06.2012 року між Військовою частиною А 0215 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за держані кошти №69/12 на слідуючих умовах.

Відповідно до п.1.1. договору - постачальник зобов'язується у 2012 році поставити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 та у Специфікації товару (додаток №1 до договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п.1.2. договору - найменування товару: код 30.02.1 згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК016-97. Устаткування для автоматичного оброблення інформації (автоматизоване робоче місце АРМ А100КП-05). Найменування та кількість товару зазначена у Специфікації товару (додаток №1 до договору).

Відповідно до п. 1.4. договору - постачальник здійснює постачання товару за цим договором, після отримання від замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.

Відповідно до п.2.3. договору - на прийняту продукцію військове представництво видає Посвідчення, яким підтверджується відповідність п. 2.1 договору та Специфікації товару (додатку №2 до договору), з моменту видачі вказаного Посвідчення і до відвантаження продукція вважається прийнятою постачальником на відповідальне збереження без додаткової оплати.

Відповідно до п.2.4. договору - постачальник повинен поставити замовнику товар, якість якого відповідає технічним вимогам зазначеним в Специфікації товару (Додаток №1 до Договору). Кожен комплект товару постачається з відповідними паспортами (формулярами) виробів, технічною документацією. Приймання товару повинно посвідчуватись в паспортах відповідними записами військового представництва та відділу технічного контролю. Рік виготовлення - 2012.

Відповідно до п. 3.1. договору - сума цього договору становить 540 820,80 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 90 136,80 грн. Сума цього договору включає всі витрати постачальника, які пов'язані з постачанням товару (транспортні витрати, завантаження, розвантаження, сплата митних тарифів, маркування, тара, упаковка тощо). У випадку перевищення суми договору сума перевищення оплаті не підлягає .

Відповідно до п. 3.2. договору - ціна одиниці товару (одного комплекту) визначена протоколом погодження ціни (додаток №2 до договору) та залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Відповідно до п.4.1. договору - розрахунок за товар здійснюються за фактом постачання згідно з чинним законодавством протягом 2012 бюджетного року, але не пізніше 45-ти банківських днів з моменту затвердження акту прийому поставленого товару після надання постачальником представнику замовника (командиру військової частини А 0215-Т) наступних документів: рахунку-фактури; видаткової накладної; акту прийому поставленого товару (додаток № 4 до договору); акту прийому (форма № 4, затверджена наказом Міністра оборони України від 24.12.10 р. № 690); посвідчення військового представництва.

Відповідно до п.4.2. - рахунок-фактура та податкова накладна оформлюються на військову частину А0215 (м. Вінниця). Видаткова накладна оформлюється на військові частини А 3620, А 0799 (окремо на кожну військову частину ). Податкова накладна надається замовнику відповідно до чинного законодавства на час проведення розрахунків.

Відповідно до п.4.5. договору - розрахунки за поставлений товар з постачальником замовник здійснює через відповідні реєстраційні рахунки відкриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Відповідно до п.4.7. договору - після закінчення постачання товару та проведення розрахунків за цим договором (або по факту припинення дії цього договору), сторони у місячний термін проводять остаточну звірку взаєморозрахунків з підписанням акту виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків (додаток № 3 до договору). Акт виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків є підтвердженням взаємного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

Відповідно до п.5.1. договору - строк постачання товару: постачальник постачає товар у термін до 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору (згідно п. 1.4 цього договору), але не пізніше 01.07.2012. Замовник може надавати таке повідомлення на постачання як повного обсягу товару, так і на партію товару (п. 5.1).

Місце поставки товару: 1 комплект - м. Київ, склад вантажоотримувача Замовника (військова частина А 3620); 1 комплект - м. Київ, склад вантажоотримувача Замовника ( військова частина А 0799). Товар поставляється силами та засобами постачальника (п. 5.2).

Відповідно до п.5.3. договору - постачальник за 2 (два) робочі дні до дати постачання товару повинен повідомити замовника про дату його постачання.

Відповідно до п.5.4. договору - перехід права власності та ризиків на товар відбувається після розвантаження на склад та передачі його в розпорядження вантажоотримувача замовника. При передачі товару повинні бути оформлені (надані) наступні приймально-здавальні документи: видаткова накладна постачальника, яка виписується в чотирьох примірниках; акту прийому (форма №4, затверджена наказом Міністра оборони України від 24.12.10 р. № 690) в чотирьох примірниках; посвідчення військового представництва (п. 5.4).

Датою виконання зобов'язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником акту прийому поставленого товару ( додаток №4 до договору) (п. 5.5).

Замовник зобов'язаний прийняти поставлений товар згідно з актами (акт прийому поставленого товару (додаток №4 до договору) та акту прийому (форма №4, затверджена наказом Міністра оборони України від 24.12.10р. №690). Своєчасно та в повному обсязі провести оплату товару відповідно до умов договору (п. п. 6.1, 6.1.1, 6.1.2).

Постачальник зобов'язаний здійснити постачання товару в строки відповідно до умов цього договору; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору; здійснювати транспортування товару своїми силами та засобами до пункту постачання; здати товар та підписати акти прийому відповідно до умов цього договору (п. п. 6.3, 6.3.1, 6.3.2, 6.3.3, 6.3.4).

Термін дії договору до 31.12.2012 року за винятком гарантійних зобов'язань, які діють до їх повного виконання, згідно пункту 2.5 цього договору (п. 10.1).

Військова частина А 0215 є розпорядником коштів за даним договором (п. 11.1); військові частини А 0306, А 3620, А 0799, А 0215-Т, А 0302 виконують обов'язки представника замовника (п. 11.2).

Додатком №2 до договору № 69/12 від 06.06.2012 року замовник та постачальник оформили специфікацію товару КПКВ 2101020, КЕКВ 1150, стаття 3602, в якій визначено наступне : найменування товару - устаткування для автоматичного оброблення інформації (автоматизоване робоче місце АРМ А100КП-05), код 30.02.1; технічні вимоги - ТУ У 72.3-30763942.061:2005 ТОЕ.066.00.000-05, додаткове обладнання: "модем Tainet 288" - 2 шт.; рік виготовлення - 2012; термін постачання товару - до 30 календарних днів з моменту відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору, але не пізніше 01.07.2012 року; кількість - 2 комплекти; вартість товару з ПДВ (20 %) у грн. :270 410,4 - за комплект; 540 820,80 - загальна.

Також згідно додатку №2 до договору №69/12 від 06.06.2012 року позивач та відповідач узгодили протокол погодження ціни на товар, а саме: код 30.02.1, устаткування для автоматичного оброблення інформації (автоматизоване робоче місце АРМ А100КП-05, ціна за комплект якого становить 270 410,40 грн.

Відповідно до умов договору ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агротехніка-МЛТ" виконало свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі.

На підставі актів прийому від 27.06.2012р. №215, №55 між представниками товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" та військовою частиною А 0215 складено акти прийому поставленого товару відповідно до договору від 06.06.2012 року № 69/12, а саме № б/н від 18.09.2012 року на суму 270 410,40 грн.; № б/н від 18.09.2012 року на суму 270 410,40 грн. Дані акти затверджені командирами військових частин А 3620, А0799 та головним інженером позивача.

Згідно посвідчення №7 від 21.06.2012 року, яке видано представництвом замовника №2493 ТОВ "НВП "Аеротехніка-МЛТ", про те що пред'явлена ним за сповіщенням продукція (роботи), яка виготовлена і укомплектована у повній відповідності з договором від 06.06.2012 року №69/12 визначається прийнятою.

Також між позивачем та військовими частинами А 0799, А 3620 підписано накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей за договором №69/12 від 06.06.2012 року, а саме : №16 від 27.06.2012 року на суму 270 410,40 грн.; №17 від 27.06.2012 року на суму 270 410,40 грн.

В подальшому, позивачем було оформлено рахунок-фактуру №40 від 25.07.2012 року, в якій зазначено: відправник вантажу - ТОВ "НВП "Аеротехніка-МЛТ"; платник - військова частина А 0215; одержувач вантажу - військові частини А 3620; А 0799; договір про закупівлю товарів за державні кошти № 69/12 від 06.06.2012 року; найменування - автоматизоване робоче місце АРМ А100КП-05 ТУ У 72.3-30763942.061:2005 ТОЕ.066.00.000-05, додаткове обладнання: "модем Tainet 288" - 2 шт. - загальна сума до сплати 540 820,80 грн.

Відповідач платіжним дорученням від 12.11.2012 року №817 на рахунок позивача було перераховано суму 270 410,40 грн.

17.12.2012 року, позивач звернувся до відповідача із претензією №17-06 щодо сплати 270 410,40 грн. заборгованості по договорам № 69/12 від 06.06.2012 року

21.01.2013 року на вказану претензію Командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України надано відповідь №350/107/199, в якій повідомляється, що останнім проводиться робота щодо погашення кредиторської заборгованості за вказаними договорами та борг буде ліквідовано з початку фінансування Повітряних Сил Збройних Сил України за відповідними програмами.

Також позивачем та відповідачем складено акт звірки взаєморозрахунків за договором 69/12 від 06.06.2012 року станом на 22.01.2013 року, згідно якого сума заборгованості становить 270 410,40 грн.

Станом на день звернення з позовом до суду основний борг склав 270 410,40 грн.

Давши оцінку доказам у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару та його оплати.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Доведення відповідачем своєї вини стосовно несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, не є необхідністю. Звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності, згідно ст. 617 ЦК України, настає у разі якщо вона доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Проте відсутність у боржника необхідних коштів не вважається таким випадком.

Господарським судом Вінницької області правомірно не задоволено клопотання про залучення до участі в справі іншого відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, оскільки відповідальність за невиконання умов договору несе відповідач, а орган державної казначейської служби залучений до участі в справі в якості третьої особи.

Місцевим господарським судом правомірно не взято до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів тому, що це не може бути підставою для звільнення покупця від обов`язку оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`яззаннями, а ст. 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Така правова позиція викладена в оглядовому листі ВГСУ від 18.02.2013р. №01-06/374/2013, постанові ВГСУ від 23.08.2013р. №15/5027/715/2011, постанові ВСУ від 15.05.2012р. №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р.

06.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аеротехніка-МЛТ" та військовою частиною А 0215 укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 69/12, відповідно до якого позивач передав 2 комплекти товару військовій частині А 3620 та військовій частині А 0799 устаткування для автоматичного оброблення інформації (автоматизоване робоче місце АРМ А100КП-05), код 30.02.1; технічні вимоги - ТУ У 72.3-30763942.061:2005 ТОЕ.066.00.000-05, додаткове обладнання: "модем Tainet 288" - 2 шт.; рік виготовлення - 2012 на суму 540 820,80 грн.

Також сторонами оформлено усі документи визначені п. 4.1 вказаного договору.

За змістом п. 4.5 договору № 69/12 від 06.06.2012 року, розрахунок за поставлений товар здійснює замовник (відповідач) - Військова частина А 0215.

Водночас, відповідачем здійснено часткову оплату за даним договором в сумі 270 410,40 грн. , що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

При цьому, факт наявної заборгованості у сумі 270 410,40грн., підтверджується зазначеним вище актом звірки та відповіддю на претензію № 350/107/199 від 21.01.2013 року.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 270 410,40 грн. підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи відповідача викладені у апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини А 0215 на рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.13р. у справі №902/243/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.13р. у справі №902/243/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи №902/243/13-г повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Грязнов В.В.