Постанова № 31484583, 23.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2013 року 10:55 № 2а-19101/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.

за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Зелененького М.М.,

від відповідача: Огнарьова Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 грудня 2011 року № 0001752330, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» (далі - позивач, ТОВ «Фактор Нафтогаз») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 грудня 2011 року № 0001752330.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2011 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення у адміністративній справі № 2а-17626/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року поновлено провадження у справі у зв'язку з тим, що відпала обставина, яка була підставою для зупинення провадження у справі.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі зі спірних правовідносин на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 21.09.2011 року № 981 судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою від 23 травня 2013 року здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що внаслідок проведеної планової виїзної перевірки позивача ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт № 549/1-23-30-36134497, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 714 712,00 грн. за ІІ квартал 2011 року.

Позивач вважає помилковим покладений в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення висновок податкового органу про неправомірність збільшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 25 231 177,00 грн. з тих мотивів, що на переконання відповідача, позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядка 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» загальну суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року з урахуванням збитків з податку на прибуток, що утворилися у попередніх звітних періодах 2010 року, а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли безпосередньо у І кварталі 2011 року (за результатами господарських операцій).

Також позивач наголошував, що податкове повідомленя-рішення № 0031671510 від 10.11.2011, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 21 890 363,00 грн., було скасоване в судовому порядку, тому донарахування податкових зобов'язань за те саме порушення є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник податкового органу проти адміністративного позову заперечував, вказуючи на пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким встановлено, що пункт 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Таким чином, контролюючий орган зауважує, що для включення до складу валових витрат коштів, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується лише від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь-яких інших звітних податкових періодів.

З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» (код ЄДРПОУ 36134497) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.09.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстру юридичної особи серії А01 № 371435 (том І, а.с. 104).

Як платник податків ТОВ «Фактор Нафтогаз» перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (за формою в редакції наказу ДПА України від 29.03.2003 № 143), у рядку 08 якої «об'єкт оподаткування» внесено від'ємне значення -25 124 197,00 грн. (том І, а.с. 74), яка складається в тому числі з відомостей за рядками: 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» - 25 231 777,00 грн. (а.с. 27).

В подальшому, позивачем у встановлений законодавством строк, було подано до податкового орану податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року (за формою в редакції наказу ДПА України від 28.02.2011 № 114).

У рядку 06.6. зазначеної декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)», визначено від'ємне значення у розмірі -25 124 197,00 грн. (том І, а.с. 78).

27 жовтня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Фактор Нафтогаз».

За результатами проведеної перевірки було складено акт камеральної перевірки № 3609/15-127/21633867 від 27.10.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки № 3609/15-127/21633867), яким встановлено порушення ТОВ «Фактор Нафтогаз» пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року неправомірно збільшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 21 890 363,00 грн. (том І, а.с. 138-139).

10 листопада 2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «П» № 0031671510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 21 890 363,00 грн. (том І, а.с. 147).

Вказане рішення оскаржене позивачем до адміністративного суду. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року у адміністративній справі № 2а-17626/11/2670, в задоволенні позову ТОВ «Фактор Нафтогаз» відмовлено повністю (том ІІ, а.с. 48-50, 75-76).

Вказані судові рішення були оскаржені ТОВ «Фактор Нафтогаз» в касаційному порядку.

Постановою Вищого адміністративного суду України № К-9991/61264/12 у адміністративній справі № 2а-17626/11/2670 касаційну скаргу ТОВ «Фактор Нафтогаз» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0031671510 від 10.11.2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, яким зменшено ТОВ «Фактор Нафтогаз» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 21 890 363,00 грн. (том ІІ, а.с. 91-94).

Також, як встановлено судом у даній справі, у період з 30.09.2011 року по 18.11.2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фактор Нафтогаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 549/1/23-30-36134497 від 24.11.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки № 549/1/23-30-36134497), яким податковим органом було встановлено порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 21 890 363,00 грн. в ІІ кварталі 2011 року та встановлено його заниження всього на суму 714 712,00 грн. (том І, а.с. 15-72).

На підставі Акту перевірки № 549/1/23-30-36134497 08 грудня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001752330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 714 712,00 грн., що є предметом оскарження у даній справі. (том І, а.с. 14).

Як зазначив відповідач у поданих запереченнях, позивач в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, провів розрахунок об'єкту оподаткування за наслідками ІІ кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення отриманого за 2010 рік в розмірі 25 231 777,00 грн., яке підлягає виключенню з валових витрат підприємства в ІІ кварталі 2011 року.

На переконання відповідача, в умовах дії Податкового кодексу України при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками лише І кварталу 2011 року.

Таким чином, між сторонами має місце різне розуміння порядку формування від'ємного значення об'єкта оподаткування у декларації за ІІ квартал 2011 року, що призвело до прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами немає спору щодо правильності формування показників від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року та за 2010 рік.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок справляння податку на прибуток підприємств врегульовано розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України.

Відповідно до ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 150. 1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (розділ ІІІ Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 року керувався нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Причому ні Закон «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Суд зазначає, що питання правомірності включення позивачем до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, які виникли протягом 2010 року, вже було предметом дослідження у адміністративній справі № 2а-17626/11/2670.

Як наголошено у постанові Вищого адміністративного суду України № К-9991/61264/12 від 10 квітня 2013 року, до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01.01.2010 р. та і суми, яки виникли у попередніх роках.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2011 р.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворились у попередніх періодах.

А відтак, як зазначено, у наведеній постанові, податковим органом не спростовано правомірності збільшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року.

Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, постанова Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2013 року у адміністративній справі № 2а-17626/11/2670, якою визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0031671510 від 10.11.2011 року, яким зменшено ТОВ «Фактор Нафтогаз» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 21 890 363,00 грн., набрала законної сили з моменту її прийняття - 10 квітня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2013 року у адміністративній справі № 2а-17626/11/2670 підтверджено правомірність включення позивачем при формуванні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року у рядку 6.6 Декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) суми від'ємного значення за 2010 рік у розмірі 25 124 197,00 грн., то відповідно, завищення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в ІІ кварталі 2011 року на суму 21 890 363,00 грн. та його заниження на суму 714 712,00 грн. не відбулось, а відтак у позивача обов'язку зі сплати податку на прибуток на суму 714 712,00 грн., визначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0001752330 від 08 грудня 2011 року не виникає.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано належного обґрунтування його правової позиції та, відповідно, правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що відповідач діяв всупереч принципам законодавства та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття спірного рішення.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001752330 від 08 грудня 2011 року прийняте всупереч нормам ч.3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. № 2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0001752330 від 08 грудня 2011 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» судові витрати у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 28 травня 2013 року.