Постанова № 31483342, 25.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. Справа № 804/3937/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. при секретаріМаксименко Е.М. за участю: представника позивача Капелянової О.В. представників відповідача Бурковської О.М., Ледачкової А.С., Бєлікової І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання притиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби з вимогами:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську: від 24.12.2012 р. №0000648825 про сплату 1512307,00грн. (один мільйон п'ятсот дванадцять тисяч триста сім грн.. 00 коп.) податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000, застосованих за порушення п.п. 135.5.4 п.135.5,135.2 ст.135, п.137, п138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України; від 24.12.2012 р. №0000638825 про сплату 708 053 грн. 00 коп.(сімсот вісім тисяч п'ятдесят три грн. 00 коп.) податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів та штрафних санкцій в розмірі 1,00 (одної гривні), 3014010100, застосованих за порушення п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з ТОВ «Конверс-Дніпро» та ТОВ «Консент-2007» за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011 р., відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення. ТОВ «Омега» із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями не згодне та вважає їх такими, що були прийняті із порушенням законодавства на підставі необгрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки, тому зазначені вище податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, виклавши письмово свої заперечення та пояснили, що податкові повідомлення-рішення були винесені правомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки зроблені обгрунтовано на підставі встановлення фактичних відомостей. Доводи позивача є безпідставними та такими, що суперечать дійсним обставинам справи, оскільки відповідачем акті перевірки не зазначено про порушення ТОВ «Омега» норм цивільного законодавства. Позивач жодним чином не обґрунтовує свої позовні вимоги нормами податкового законодавства, які ним були порушені. Таким чином, прийняті податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 29.10.2012 р. по 30.11.2012 р. Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС була проведена документальна виїзна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з ТОВ «Конверс-Дніпро» та ТОВ «Консент-2007» за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 07.12.2012 р. №545/25-0/30982361 в якому встановлені наступні обставини.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Омега» з ТОВ «Конверс - Дніпро» у червні 2011 р. то перевіркою встановлено що у червні 2011 р. позивач перебував у взаємовідносинах з ТОВ «Конверс - Дніпро» на підставі договору від 02.03.2011р. № СМТ 737 на поставку продукції.

Відповідно до положень п.1.4 договору від 02.03.2011р. № СМТ 737, товаром у розумінні даного договору є продукція зазначена у специфікації (Додаток №1), яка підписується сторонами та є невід'ємною частино договору. Згідно даної специфікації від 02.03.2011р., товаром є цукор ваговий.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано податкові накладні від ТОВ «Конверс-Дніпро» від 23.05.2011р. №5, від 18.05.2011р. №78, від 24.05.2011р. №221, від 31.05.2011р. №28, від 06.06.2011р. №186, від 09.06.2011р. №48, від 16.06.2011р. №59, від 16.06.2011р. № 60, від 22.06.2011р. №62, від 22.06.2011р. №63 та від 30.06.2011р. №86.

Відповідачем отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська висновок спеціаліста, начальника сектору по техніко-кримінальному забезпеченню роботи Бабушкінського РО ДГУ НИЕКЦ ДУМВД України в Дніпропетровській області від 23.11.2011р. яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_7 (директора ТОВ «Конверс-Дніпро») в копіях договорів поставки від 02.03.2011р. №СТМ 737 та копіях податкових накладних виконані не ОСОБА_7, а іншою особою.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок і встановлені вимоги Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996. Отже, податкові накладні по договору від 02.03.2013р. №СМТ 737 не можуть підтверджувати факт поставки товару, оскільки виписані з порушенням положень ст.9 Закону України №996 і як наслідок не є підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до п.5.1 договору від 02.03.2011р. №СМТ 737, поставка продукції здійснюється на умовах DDP Інкотермс - 2000 на Магазин/ЦС покупця, якими передбачено обов'язок постачальника, а саме ТОВ «Конверс-Дніпро» транспортувати товар за власні кошти та власним транспортом до зазначеного покупцем місця.

Згідно з положеннями п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила №363), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Наявність товарно-транспортних накладних, які не були надані позивачем під час проведення перевірки - є невід'ємною умовою для підтвердження реальності виконання договорів.

Також позивачем до перевірки не було надано сертифікати якості продукції, сертифікати відповідності, документи, що підтверджують відповідність продукції державним стандартам, калькуляцію, обов'язкова наявність яких передбачено договором від 02.03.2011р. № СМТ 737

Щодо взаємовідносин ТОВ «Омега» з ТОВ «Консет - 2007» у квітні 2011 р. то перевіркою встановлено, що позивач у квітні 2011 р. перебував у взаємовідносинах з ТОВ «Консет - 2007», на підставі договору поставки від 10.02.2011р. №10/02 ПК. Відповідно до п.1.2 даного договору, предметом договору та найменування поставленого товару є продукти споживання.

За перевіряємий період позивачем надано наступні податкові накладні: від 11.04.2011р. №19 та №17, від 26.04.2011р. №50, від 29.04.2011р. №60, №59, №61, від 21.04.2011р. №44, від 06.04.2011р. №11, №9 та видаткові накладні: від 29.04.2011р. №РН-0000237, №РН-0000238, №РН-0000239, від 21.04.2011р. №РН-0000221, від 06.04.2011р. №РН-0000208, №РН-0000205.

Позивачем не надано до перевірки видаткові накладні від 11.04.2011р. та від 26.04.2011р.

Також, під час проведення перевірки позивачем не було надано документів, що підтверджували якість товару, обов'язковість яких також, передбачена договором від 10.02.2011р. №10/02 ПК, а також товарно-транспортні накладні.

Під час перевірки було досліджено ланцюг постачання товарів від ТОВ «Консет - 2007», які в подальшому реалізовувалися позивачу.

Актом перевірки „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Консент-2007" в частині дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „БК Морепродукти" за квітень 2011 р." від 07.07.2011р. №71/2305/34823994 ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровську, не підтверджено постачання товару від ТОВ «БК Морепродукти».

Враховуючи матеріали отримані від районних ДПІ, податкові накладні підписані невстановленою особою.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що документи, виписані ТОВ „Консент-2007" та ТОВ «Конверс-Дніпро" за формою податкової накладної, не можуть бути підставою для включення сум ПДВ до складу дозволеного податкового кредиту у ТОВ "Омега" як такі, що не підтверджують факт реального здійснення операцій з поставки товарів, номенклатура яких зазначена в цих паперах. Отже, позивачем було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми по господарським операціям за квітень, червень 2011р. по вищезазначеним контрагентам.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів перевірки ТОВ „Омега" є вигодонабувачем, товари, які отримані у вищевказаних постачальників на суму 2 731 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 455 166,70 грн.) вважаються безоплатно отриманими від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього. В порушення п. 135.1, п.135.2, п.п. 135.5.4, п.135.5, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України. ТОВ «Омега» безпідставно занижено суму доходів в розмірі 2 731 000,00 грн. на суму безоплатно отриманих товарів від невстановлених осіб в т.ч. у 2 кварталі 2011р. на суму 2 731 000,00 грн.

Також, ТОВ «Омега» включило до складу валових витрат та податкового кредиту вартість товарів на підставі документів (накладні, податкові накладні тощо), що не мають статусу первинних документів у розумінні Закону №996, оскільки, враховуючи нікчемність правочину (правочинів), не підтверджують факти здійснення господарських операцій. Отже, позивачем було завищено податок на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 872 505 грн.

В результаті перевірки відповідачем були зроблені висновки, що ТОВ «Омега» порушено положення п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N2755-VI шляхом заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 708 053,00 грн. та положень п.п.135.5.4 п.135.5, п.135.2 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138. п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, шляхом заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 1 512 307,00 грн.

На підставі акта про результати перевірки відповідач виніс податкові повідомлення - рішення від 24.12.2012 р. №0000648825 про сплату 1 512 307,00 грн. податку на прибуток приватних підприємств та №0000638825 про сплату податку на додану вартість 708 053, 00 грн.

Вирішуючи спір суд вважає, що висновки відповідача та прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ст.134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Положеннями п. 135.2 ст. 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до положень п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п.135.2 цієї статті та складаються з: доходу від операційної діяльності; інших доходів.

Згідно з положеннями пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України - інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Положеннями п.137.10 ст. 137 ПК України, встановлено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський - рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що між ТОВ «Омега» та ТОВ «Конверс - Дніпро» укладено договір від 02.03.2011р. № СМТ 737 на поставку продукції.

Відповідно до п.1.4 договору, товаром є продукція зазначена у Специфікації (Додаток №1), яка підписується сторонами та є невід'ємною частино договору. Згідно з даної Специфікації від 02.03.2011, товаром є цукор ваговий.

Згідно до п.5.1 договору від 02.03.2011 №СМТ 737, поставка продукції здійснюється на умовах DDP Інкотермс - 2000 на магазин/ЦС покупця, якими передбачено обов'язок постачальника, а саме ТОВ «Конверс-Дніпро» транспортувати товар за власні кошти та власним транспортом до зазначеного покупцем місця.

Між ТОВ «Омега» та ТОВ «Консет - 2007» у квітні 2011 р. укладено договір поставки від 10.02.2011р. №10/02 ПК. Відповідно до п.1.2 даного договору, предметом договору та найменування поставленого товару є продукти споживання.

Поставка товару здійснюється транспортом постачальника або покупця за домовленістю.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано податкові накладні від ТОВ «Конверс-Дніпро» та ТОВ «Консет - 2007».

На виконання умов укладених договорів ТОВ «Конверс-Дніпро» та ТОВ «Консент 2007» поставляли ТОВ «Омега» товар, за які ТОВ «Омега» розрахувалась із постачальником у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі копіями накладних, платіжних доручень, посвідченнями про якість та сертифікати відповідності.

Вказані постачальники поставляли цукор в торгівельну мережу «ВАРУС» де він відпускався кінцевому споживачу.

Частина цукру була реалізована ТОВ «РТЦ» по безготівковому розрахунку, що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.

Місце поставки цукру складський комплекс ТОВ «УВК Україна» згідно договору №273-10 про надання комплексних логістичних послуг від 01.12.2010 року.

Цукор поставлявся в роздрібну мережу також в фасованому вигляді. Послуги з фасування здійснював ПП Муха (що підтверджується договором).

Зі складу ТОВ «УВК України» цукор перевозився в супермаркети «ВАРУС», про що свідчать товарно - транспортні накладні та накладні на переміщення.

Послуги з перевезення здійснювали підприємства ТОВ «Мета-комп» та ПП Гонтаренко, що також підтверджується договорами та товарно - транспортними накладними.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання вказаних договорів та подальший рух активів (товарів) підтверджується наступними первинними документами: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, договором відповідального зберігання, актами прийому-передачі; платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.

Також суд бере до уваги, що фактичність існування та отримання позивачем товару за договорами поставки підтверджено актом позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Омега» від 07.12.2012р. (стор. 35 акту) в якому зазначено, що відповідно до матеріалів перевірки товари отримані позивачем у постачальників на суму 2 731 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 455 166,70 грн.) вважаються безоплатно отриманими від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 саме по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі або зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку, відобразив витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток і правомірно на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ, перерахованого на рахунок постачальників.

Посилання відповідача на те, що контрагенти позивача, ТОВ «Консент-2007» та ТОВ «Конверс-Дніпро» не мали достатньої матеріально-технічної бази та персоналу для проведення господарської діяльності, не знаходиться за місцезнаходженням, не мають правових наслідків для позивача, оскільки вказані обставини, що встановлені відповідачем в акті перевірки, виникли після здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також розрахунків за них. На момент здійснення господарських операцій контрагенти знаходилися в Єдиному державному реєстрі та були платниками ПДВ. За таких обставин покупець не несе відповідальність як за несплату податків постачальником, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на висновок спеціаліста, начальника сектору по техніко-кримінальному забезпеченню роботи Бабушкінського РО ДГУ НИЕКЦ ДУМВД України в Дніпропетровській області від 23.11.2011р. яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_7 (директора ТОВ «Конверс-Дніпро») в копіях договорів поставки від 02.03.2011р. №СТМ 737 та копіях податкових накладних виконані не ОСОБА_7, а іншою особою, оскільки частинами 1,4 ст. 72 КАС України визначено, що лише обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини та вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, відповідачем не доведено суду обґрунтованість висновку про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та контрагентами, що призвело до порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 п.п.135.5.4 п.135.5, п.135.2 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138. п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим протиправно нараховано ТОВ «Омега» грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську:

від 24.12.2012 р. №0000648825 про сплату 1512307,00грн. (один мільйон п'ятсот дванадцять тисяч триста сім грн.. 00 коп.) податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000, застосованих за порушення п.п. 135.5.4 п.135.5,135.2 ст.135, п.137, п138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України;

від 24.12.2012 р. №0000638825 про сплату 708 053 грн. 00 коп. (сімсот вісім тисяч п'ятдесят три грн. 00 коп.) податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів та штрафних санкцій в розмірі 1,00 (одної гривні), 3014010100, застосованих за порушення п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» судовий збір в розмірі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Текст постанови у повному обсязі складено 30 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Врона