Постанова № 31482595, 29.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року , об 11-25 годині,

Справа № 808/4502/13-а

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі до закритого акціонерного товариства «Запоріждеревоконструкція» про стягнення недоїмки по страхових внесках,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з відповідача 2317,88 гривень недоїмки по страховим внескам.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, повістку було направлено на його адресу, що вказана у довідці з ЄДР, проте 28.05.2013 кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за вказаною адресою не значиться».

Згідно ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України, «у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів», а згідно з ч.6 цієї статті, «якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.»

Згідно із ст.41 КАС України, «якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

У зв’язку із вищенаведеним суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 11.04.2008 відповідачем було подано розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І квартал 2008 року, відповідно до якого відповідачем самостійно визначено суму недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 5095,5 гривень. До 31.12.2010 відповідач сплатив страхові внески у розмірі 2777,62 гривень, недоїмка складає 2317,88 гривень.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105- XIV від 23.09.1999 (далі – Закон № 1105), одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків, де страхувальниками є роботодавці.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №16/98-ВР від 14.01.1998, позивач є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням тощо.

Згідно з п. 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Розміри страхових внесків визначалися ст. ст. 1-5 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №2272-ІІІ від 22.02.2001, який діяв на момент виникнення у відповідача заборгованності.

Згідно з п. 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 36 від 12.02.2007 (далі – Інструкція), страхові внески юридичними особами сплачуються в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

З огляду на викладене, адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 158 – 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Запоріждеревоконструкція» (код ЄДРПОУ 01235159, вул. Доківська буд. 1, м. Запоріжжя, 69600) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (р/р 37174403900007, ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25919750) суму недоїмки по страховим внескам у розмірі 2317 (двох тисяч трьохста сімнадцяти) гривень 88 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копію постанови направити сторонам.

Суддя О.В. Матяш