Ухвала суду № 31482035, 27.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2013 р. м. Київ К-15118/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника позивача - Броннікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009

та постанову Господарського суду Запорізької області від 03.04.2008

по справі № 3/83/08-АП-3/94/08-АП

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 13.11.2007 № 0006151501/2/23350, № 0006161501/2/23350.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.04.2008, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.11.2007 № 0006151501/2/23350 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 200,29 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0006161501/2/23350; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог; позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог; пийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки позивача з питань своєчасності сплати податків до бюджету за період з 01.04.2001 по 11.04.2007, складено акт № 444-15-01184551 від 11.06.2007, в якому зафіксовано порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: затримка сплати земельного податку.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, 13.11.2007 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) № 0006151501/2/23350 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12 897,13 грн. (50% за затримку на 924 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 25 794,02 грн.);

2) № 0006161501/2/23350 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 470,97 грн. (50% за затримку на 175 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 941,90 грн.).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що на момент прийняття податкового повідомлення-рішення № 0006151501/2/23350 від 13.11.2007 сплинули 1 095 днів з дати нарахування земельного податку згідно розрахунків від 31.01, 01.03, 30.03, 01.06.2004 в загальній сумі 2 765,72 грн., що спричинило безпідставне нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 382,89 грн.; податкові зобов'язання по земельному податку за 2006 рік відповідно до податкового розрахунку за 2006 рік (вхідний № 1149 від 31.01.2006) сплачені позивачем своєчасно, що не заперечувалось самим податковим органом; безпідстаністю посилання відповідача на нарахування земельного податку позивачем по двох особових рахунках платника в порушення вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123.

Однак, суд касаційної інстанції зазначає, що оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України, оскільки висновки по ним зроблені при неповному з'ясуванні фактичних обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни; обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації; узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону).

Згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В даному випадку, застосовуючи пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вказаного Закону, суди попередніх інстанцій не дослідили розрахунків штрафів по кожному податковому повідомленню-рішенню та періоду їх застосування; не встановили обставини наявності чи відсутності прострочень платежів через дослідження відповідних розрахункових, платіжних документів; не надали належної правової оцінки доводам податкового органу щодо нарахування земельного податку позивачем по двох особових рахунках та не дослідили питання чи призвело таке нарахування до сплати узгодженого податкового зобов'язання з порушенням граничних термінів.

Однак, лише за встановлення даних обставин є можливим прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до відповідного суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 та постанову Господарського суду Запорізької області від 03.04.2008 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний