Рішення № 31479511, 21.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8083/13 21.05.13

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ Фасіліком"

до Дочірнього підприємства "Мережа-Трейд"

про стягнення 9 156,62 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Галицький В.М. - представник за довіреністю

від відповідача: Лисенко А.М. - представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.05.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення,-

ОБСТАВИНИ ПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 9 156,62 грн., а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2013 було порушено провадження у справі № 910/8083/13, розгляд справи було призначено на 21.05.2013.

В судовому засіданні 21.05.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, на виконання умов договору № 100/2/5 від 05.02.2008, було надано відповідачу послуги на загальну суму 7 757,42 грн., проте відповідач не здійснив розрахунок за надані послуги, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7 757,42 грн. - основного боргу.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 504,02 грн., а також, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в сумі 895,19 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.05.2013 частково заперечив проти заявлених позовних вимог, з урахуванням поданого відзиву на позовну заяву, в якому зокрема відповідач зазначає, що договір № 100/2/5 від 05.02.2008 припинив свою дію 05.02.2009 згідно п. 12.2. наведеного договору, а тому, оскільки акт про надання послуг № 101/1043 був підписаний лише 16.05.2011, надання послуг відбувалося поза межами дії договору, у зв'язку з чим, враховуючи те, що відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України домовленість щодо пені повинна бути зафіксовано у письмовій формі, вимоги позивача щодо нарахування пені є незаконними та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають. Також, відповідач, надавши власний розрахунок суми 3 % річних, визнав такі позовні вимог частково, в сумі 447,59 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2008 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Чистий світ Фасіліком", як виконавцем, та відповідачем - Дочірнім підприємством "Мережа-Трейд", як замовником, було укладено договір № 100/2/5, за умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача надавати послуги із прибирання приміщень відповідача, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити послуги (п. 1.1.).

Умовами договору № 100/2/5 від 05.02.2008 сторони погодили, що оплата послуг проводиться відповідачем протягом 5 робочих днів з моменту виставлення позивачем рахунку (п. 5.2.).

Відповідно до акту наданих послуг № 101/1043 від 16.05.2011 (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), який підписаний представниками сторін без будь-яких претензій/зауважень та скріплений печатками юридичних осіб, вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем послуг по договору № 100/2/5 від 05.02.2008 склала загалом 7 757,42 грн.

Як зазначає позивач у позові, ним було виконано свої зобов'язання за договором № 100/2/5 від 05.02.2008 у повному обсязі, надано послуги відповідачу на суму 7 757,42 грн., натомість, відповідач не здійснив розрахунок за надані послуги, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 7 757,42 грн.

Як зазначив позивач та не заперечив відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чистий світ Фасіліком" разом із актом наданих послуг № 101/1043 від 16.05.2011 виставило відповідачу рахунок на оплату № 101/1043 від 16.05.2011 на суму 7 757,42 грн., натомість, відповідач не здійснив розрахунок за надані послуги за договором № 100/2/5 від 05.02.2008 згідно акту наданих послуг № 101/1043 від 16.05.2011 у строк, що встановлений п. 5.2. договору № 100/2/5 від 05.02.2008, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 7 757,42 грн. основної заборгованості.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 7.4. договору № 100/2/5 від 05.02.2008 встановлено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг у рамках даного договору, позивач має право нарахувати відповідачу пеню у розмірі 0,5 % від вартості послуг за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивачем, на виконання умов договору № 100/2/5 від 05.02.2008 було надано відповідачу послуги на загальну суму 7 757,42 грн., які відповідачем прийняті без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується актом наданих послуг № 101/1043 від 16.05.2011, який підписаний представниками сторін без будь-яких претензій/зауважень та скріплений печатками юридичних осіб.

У зв'язку із наведеними обставинами, як зазначив позивач, та не заперечив відповідач, разом із актом наданих послуг № 101/1043 від 16.05.2011 позивач передав відповідачу рахунок на оплату № 101/1043 від 16.05.2011 на суму 7 757,42 грн., однак, відповідач не здійснив розрахунок за надані послуги за договором № 100/2/5 від 05.02.2008 у строк, що встановлений п. 5.2. договору № 100/2/5 від 05.02.2008.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язання щодо оплати отриманих послуги за договором № 100/2/5 від 05.02.2008 - не надав, а з урахуванням поданого відзиву на позовну заяву, судовому засіданні 21.05.2013, позовну вимогу в частині суми основного боргу визнав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 100/2/5 від 05.02.2008, а також положення ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали справи містять докази наявності у відповідача заборгованості за договором № 100/2/5 від 05.02.2008 у розмірі 7 757,42 грн., суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості в наведеній сумі за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги за договором № 100/2/5 від 05.02.2008 - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 7 757,42 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати за надані послуги за договором № 100/2/5 від 05.02.2008, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 504,02 грн. за період прострочення виконання зобов'язання з 21.05.2011 до 21.10.2011.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за договором № 100/2/5 від 05.02.2008, суд дійшов висновку, що позовні вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю, а саме в сумі 504,02 грн. за період прострочення з 21.05.2011 до 21.10.2011.

Твердження відповідача про те, що пеня в сумі 504,02 грн. за період з 21.05.2011 до 21.10.2011 задоволенню не підлягає, оскільки відносини, що виникли на підставі акту надання послуг № 101/1043 від 16.05.2011 є позадоговірними, оскільки в силу вимог п. 12.2. наведеного договору договір № 100/2/5 від 05.02.2008 припинив свою дію 05.02.2009, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені, в свою чергу, вчиняється у письмовій формі, обґрунтовано спростовуються, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 12.2. договору № 100/2/5 від 05.02.2008 даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 5 лютого 2009 року. При відсутності письмових заяв сторін про припинення дії даного договору, не пізніше ніж за 60 календарних днів до його закінчення, даний договір вважається продовжений на тих самих умовах і на той же строк.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують звернення однієї із сторін до іншої в порядку п. 12.2. договору № 100/2/5 від 05.02.2008 із заявою про припинення такого договору, суд приходить до висновку, що договір № 100/2/5 від 05.02.2008 був чинним станом на 16.05.2011, в день підписання акту надання послуг № 101/1043 від 16.05.2011, які були надані позивачем відповідачу на виконання умов договору № 100/2/5 від 05.02.2008.

Серед іншого, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати за надані послуги за договором № 100/2/5 від 05.02.2008, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 895,19 грн. за період з 21.05.2011 до 22.04.2013.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних та встановлено, що при нарахуванні таких позивачем було допущено помилку в методиці розрахунку, внаслідок чого судом було проведено власний розрахунок 3 % річних, який має наступний вигляд.

Договір №100/2/5 від 05.02.2008Сума заборгованості за товар, на яку як нараховується 3 % річнихСтрок оплатиПеріод прострочення 3 % річних Сума 3 % річнихАкт надання послуг №101/1043 від 16.05.20117 757,42 грн. до 20.05.201121.05.2011- 22.04.20133 %448,23 грн. Всього: 448,23 грн.

Отже, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 448,23 грн. за період 21.05.2011до 22.04.2013.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, однак частково, а саме: основний борг - 7 757,42 грн., пеня - 504,02 грн. за період з 21.05.2011 до 21.10.2011, 3 % річних - 448,23 грн. за період 21.05.2011до 22.04.2013.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Мережа-Трейд" (ідентифікаційний код - 31170331, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Проспект Воз'єднання, буд. 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ Фасіліком" (ідентифікаційний код - 38443844, 04073, м. Київ, проспект Московський, 21) 7 757 (сім тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 42 коп. - основний борг, 502 (п'ятсот два) грн. 02 коп. - пеня, 448 (чотириста сорок вісім) грн. 23 коп. - 3 % річних та 1 636 (одна тисяча шістсот тридцять шість) грн. 14 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 27.05.2013