Ухвала суду № 31478779, 25.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р. справа № 2а-9121/2011 (2а/0427/3663/2012)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Шкуропадської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2012 року у справі №2а-9121/2011 (2а/0427/3663/2012) за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини А 1126 Содоль Юрія Івановича, Військової частини А 1126 про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Командира військової частини А 1126 Содоль Юрія Івановича, Військової частини А 1126 про визнання протиправними дій та стягнення грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення за період з 11.03.2000р. пот 31.12.2006р.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2012р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій присить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Скарга обгрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представники відповідачів до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши представника позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що норми чинного законодавства не передбачають отримання позивачем грошовоїх компенсації за неотримане продовольче забезпечення за період з 11.03.2000р. пот 31.12.2006р.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 20.08.1998р. проходила військову службу в Збройних Силах україни.

В період з 10.01.2005р. по 23.07.2008р. проходила військову службу на посаді начальника госпітального відділення медичної роти 25 ОПДБр 6 АК південного ОК, наказом заступника міністра оборони України №140 від 23.07.2008р. призначена на посаду офіцера ороанізаційно-планового відділу оперативно-медичного управління війського-медичного клінічного центру західного регіону, відповідно до витягу з послужного списку та наказу командира в/ч А1126 від 19.08.2008р. №182.

Відповідюно до листа командира в/ч А1126 від 05.12.2008р. позивачу за період з 11.03.2000р. пот 31.12.2006р. не було виплачено компенсації за продовольчий пайок.

Відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсація замість речового майна встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято:

- постанову від 12 березня 1996 року №316 "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ";

- постанову від 22 липня 1998 року №1135 "Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час".

Дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"призупинено Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів"в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.

Тобто грошова компенсація замість продовольчий пайок була передбачена законодавством України в період з 20 грудня 1991 року по 11 березня 2000 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб"доповнено Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"статтею 9-1, відповідно до якої продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (пункт 1). Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 2).

Закон набув чинності з 01 січня 2007 року.

Проте пунктом 59 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію пункту 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правовими актами не було передбачено грошову компенсацію за речове майно військовослужбовцям Збройних Сил та інших військових формувань.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2012 року у справі №2а-9121/2011 (2а/0427/3663/2012) за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини А 1126 Содоль Юрія Івановича, Військової частини А 1126 про визнання протиправними дій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: О.В. Головко