Постанова № 31478602, 29.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 р. Справа № 804/5448/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Новченко Є.Ю. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер» про стягнення заборгованості у розмірі 29 534,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у встановлені законодавством строки узгоджених податкових зобов'язань з плати за землю у відповідача виник податковий борг у сумі 29 534,89 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення повістки на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду у зв'язку із неврученням. Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер» зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська як платник податків.

В процесі здійснення власної діяльності та на виконання вимог законодавства відповідач подав до податкового органу податкову декларацію з плати за землю №496 від 27.01.2012 року, в якій самостійно визначив суму земельного податку. Проте у встановлені законодавством строки зобов'язання сплачено було, а саме: по строку сплати 30.07.2012 року - 3698,94 грн. (за рахунок наявної на особовому рахунку підприємства переплати в розмірі 56,64 грн. сума заборгованості склала 3642,30 грн.); по строку сплати 30.08.2012 року - 3698,94 грн.; по строку сплати 30.09.2012 року - 3698,94 грн.; по строку сплати 30.10.2012 року - 3698,94 грн.; по строку сплати 30.11.2012 року - 3698,94 грн.; по строку сплати 30.12.2012 року - 3698,94 грн.; по строку сплати 30.01.2013 року - 3698,94 грн.

Крім того ТОВ «Майстер» до ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було подано декларацію №776 від 06.02.2013 року по земельному податку та у встановлені законодавством строки самостійно визначені податкові зобов'язання сплачено не було, а саме по строку сплати 02.03.2012 року - 3698,95 грн.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань позивачем на адресу боржника була виставлена податкова вимога від 01.08.2012 року №606. Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною та втрати нею юридичної сили.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Дослідивши зібрані по справі докази, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач не довів факту погашення заборгованості у розмірі 29 534,89 грн. та не надав доказів оскарження боргу у порядку, передбаченому законодавством України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер» про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер» (49126, м.Дніпропетровськ, проспект Праці, буд.9-А, код ЄДРПОУ 25015209), грошові кошти у розмірі частини податкового боргу у сумі 29 534,89 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні вісімдесят дев'ять копійок) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко