Постанова № 31478317, 23.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1180/13-а

23 квітня 2013 року 15год. 38хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник Тарасюк Р.В.,

відповідача: представник представник Парчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp". до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2012 №0001442351, №0001452351 ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірнє підприємство «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U &I International, Corp.» (надалі по тексту ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U &I International, Corp.») звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби (надалі по тексту ДПІ у Рівненському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001442351 від 19.10.2012р. (в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45989 грн. - основного платежу та 11497 грн. - штрафної (фінансової) санкції) та податкового повідомлення-рішення №0001452351 від 19.10.2012р. - повністю.

В обґрунтування позову зазначив, що майно, придбане в Ісаака Каліхмана згідно договору купівлі-продажу №1 від 03.01.2012р. на загальну суму 229944,05 грн., ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U &I International, Corp.» в липні 2012р. повернуло продавцю по накладній №б/н від 02.07.2012р. (по бухгалтерських проводках: Дт 6851 Кт 106 в сумі 198323,97 грн. Кт 1122 в сумі 31531,08 грн., Кт 209 в сумі 89 грн.)

Вказану операцію по поверненню майна Ісааку Каліхману ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U &I International, Corp.» не оподаткувало податком на додану вартість, позаяк на переконання позивача така операція не підпадає під об'єкт оподаткування, згідно положень статті 185 Податкового кодексу України.

В зв'язку з наведеним, на переконання позивача висновки акта перевірки від 05.10.2012р. про порушення ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U &I International, Corp.» п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз. «а» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в декларації з ПДВ за липень 2012р. в розмірі 45989 грн. - є безпідставними.

Крім того, позивач вважає безпідставним висновок відповідача про заниження туристичного збору за 1 півріччя 2012 р. у загальній сумі 654,08 грн., в тому числі: за І квартал 2012р. в сумі 226,37 грн., за ІІ квартал 2012р. в сумі 427,71 грн. При цьому вказує, що у відповідності до підпункту 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 Податкового кодексу України ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» наділене правом сплачувати туристичний збір при наявності рішення сільської, селищної та міської ради. Оскільки Білокриницька сільська рада не використала, надані їй делеговані повноваження, та не визначила ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.», як податкового агента, тому обов'язок щодо нарахування, сплати туристичного збору та подання до ДПІ у Рівненському районі декларацій на ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» не поширюється.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду відповідні письмові заперечення проти адміністративного позову.

В судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив суду, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача встановлено порушення вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», абзац «а» пункту 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 46427 грн., в тому числі за травень 2012р. в розмірі 438 грн., за липень 2012р. в розмірі 45989 грн. Також встановлено порушення вимог підпункту 268.4.1 пункту 268.4, абзац «в» підпункту 268.5.1 пункт 268.5 статті 268, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено туристичний збір за 1 півріччя 2012 р. у загальній сумі 654,08 грн., в тому числі: за І квартал 2012р. в сумі 226,37 грн., за ІІ квартал 2012р. в сумі 427,71 грн. та не подано до податкового органу податкові декларації з туристичного збору за 1 квартал 2012р., за 1 півріччя 2012 року. Порушення виразились в тому, що в липні 2012 року ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» при поверненні майна для Ісаака Каліхмана по накладній №б/н від 02.07.2012р. без укладання договору на загальну суму 229944,05 грн. не нарахувало суму ПДВ, чим занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45989 грн. ( 229944,05х20%). Також представник відповідача вказав, що у відповідності до підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України позивач зобов'язаний був нарахувати туристичний збір із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів. У задоволенні позову просив суд відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувати всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 24.09.2012р. по 28.09.2012р. ДПІ у Рівненському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 24.09.2012р.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 05.10.2012р. №286/30/22-141/32330817.

Вказаний акт підписано позивачем з запереченнями, які розглянуті відповідачем та вирішено п.1, п.2 та п.4 висновку акта перевірки залишити без змін, а п.3 висновку акта викласти у новій редакції. Зокрема, з врахуванням заперечень на акт перевірки, перевіркою встановлено порушення п.п.268.4.1 п.268.4, абз.в) п.п.268.5.1 п.268.5 ст.268, пп.12.3.5 п.12.3, пп.12.4.2 п.12.4 ст.12 Податкового кодексу, в результаті чого занижено туристичний збір за І півріччя 2012р. у загальній сумі 654,08 грн., в тому числі за І квартал 2012р., у сумі 226,37 грн., за ІІ квартал 2012р. в сумі 427,71 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Рівненському районі 19 жовтня 2012 року винесені податкові повідомлення-рішення від 19.10.2012р., а саме:

- №0001432351, яким ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 620 грн. - основного платежу та 5 грн. - штрафної (фінансової) санкції;

- №0001442351, яким ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46427 грн. - основного платежу та 11607 грн. - штрафної (фінансової) санкції;

- №0001452351, яким ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» збільшено суму грошового зобов'язання з туристичного збору в розмірі 654 грн.08 коп. - основного платежу та 503 грн.52 коп. - штрафної (фінансової) санкції.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Рівненському районі від 19.10.2012р. №0001442351 (в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45989 грн. - основного платежу та 11497 грн. - штрафної (фінансової) санкції) та з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Рівненському районі від 19.10.2012р. №0001452351- повністю, звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у Рівненській області.

Рішенням ДПС у Рівненській області від 24.12.2012р. №25302/10-210/431 про результати розгляду скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 19.10.2012р. №0001442351 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 46427,00 грн. основного платежу і 11607,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, від 19.10.2012р. №0001452351 про збільшення суми грошового зобов'язання по туристичному збору в сумі 654,08 грн. основного платежу і 503,52 грн. штрафної (фінансової) санкції, а скаргу директора ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» ОСОБА_4 від 26.10.2012 року - без задоволення.

Рішенням ДПС України від 01.03.2013р. №3224/10-2215 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 19.10.2012р. №0001442351, №0001452351 та рішення ДПС у Рівненській області від 24.12.2012р. №25302/10-210/431 про результати розгляду скарги, а скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 19.10.2012р. №0001442351 - в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45989 грн. - основного платежу та 11497 грн. - штрафної (фінансової) санкції, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом 03 січня 2012 року між Ісааком Каліхманом (Продавець) та ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1, предметом якого було продаж майна, що перебуває у вжитку на суму 229944,05 грн. Загальна кількість майна, одиниці виміру майна та ціна одиниці виміру майна визначені сторонами договору у Специфікації, що є додатком №1 до договору.

По бухгалтерському обліку придбане майно оприбутковане позивачем в січні 2012 року - Кт 6851 Дт 11 в сумі 26186,06 грн., Кт 6851 Дт 15 в сумі 200676,01 грн., Кт 6851 Дт 20 в сумі 3081,9 грн. відповідно до накладної на прихід №б/н від 03.01.2012р.

Вказане майно введено в експлуатацію на рах.106 (основні засоби групи 6) та на рах.1122 (малоцінні необоротні матеріальні активи), в податковому обліку амортизація не нараховувалась, до витрат дані суми не включались.

Поряд з тим, як вбачається з досліджених доказів у справі в провадженні СУ УМВС України в Рівненській області знаходиться кримінальна справа №16/75-12 за фактами привласнення чужого майна, вчиненого у великих розмірах та підроблення документа, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.191,ч.1 ст.358 КК України.

Саме в межах вказаної кримінальної справи, на виконання постанови слідчого СВ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області від 13.08.2012р. «Про призначення у кримінальній справі №16/75-12 позапланової виїзної документальної перевірки» проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.».

В ході проведення досудового слідства у справі встановлено, що 06.08.2011р. між корпорацію «Лоуренс Гес енд Оіл,Інк» (США), засновником якої є Ісаак Каліхман та ТОВ «Нерудтехпром ЛТД» (код ЄДРПОУ 31020928, місце реєстрації с.Біла Криниця, вул.Рівненська,98А, Рівненського району) укладено кредитний договір №060801, предметом якого було надання кредиту у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії для будівництва та введення в експлуатацію автозаправочної станції з готелем на 314 км. автомобільної дороги сполучення Київ-Чоп (с. Біла Криниця, Рівненського району) з максимальним лімітом лінії у сумі 500 000 доларів США.

02 вересня 2002 року між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору №060801, згідної якої було збільшено надану суму кредиту до 900 000 доларів США, а фактично ТОВ «Нерудтехпром ЛТД» отримано 850 000 доларів США.

У 2004 році будівництво будівлі готелю-бару в с. Біла Криниця вул.Рівненська,112, Рівненського району було завершено і будівля введена в експлуатацію.

31 серпня 2011 року зборами учасників ТОВ «Нерудтехпром ЛТД» з ініціативи Каліхмана Ісаака було прийнято рішення про призначення ОСОБА_6 на посаду директора.

В подальшому ОСОБА_6, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Нерудтехпром ЛТД», діючи всупереч вимогам статуту товариства та волі засновників ОСОБА_7 і ОСОБА_8, 25 жовтня 2011 року підписав мирову угоду з ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.», яка була затверджена ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року по справі №5019/2215/11.

Відповідно до умов зазначеної мирової угоди, майно ТОВ «Нерудтехпром ЛТД», а саме будівля готелю, вартістю 2502240 грн. переходить у власність ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №060801.

Після затвердження судом мирової угоди, ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» перереєструвало в органах БТІ право власності на будівлю готелю, яка належала ТОВ «Нерудтехпром ЛТД», за собою.

Проте Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.06.2012 року скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року у зв'язку з тим, що предметом мирової угоди не могла бути будівля готелю-бару. Згідно висновку Вищого господарського суду України - вказана мирова угода могла стосуватися тільки грошових коштів в межах суми заявлених позовних вимог.

За таких обставин, в липні 2012р. придбане згідно Договору купівлі-продажу №1 від 03.01.2012р. майно повернуто позивачем продавцю. Повернення відбулось згідно накладної №б/н від 02.07.2012р. на загальну суму в сумі 229944,05 грн. По бухгалтерському обліку відображено: Дт 6851 Кт 106 в сумі 198323,97 грн. Кт 1122 в сумі 31531,08 грн., Кт 209 в сумі 89 грн.

Саме описана вище операція, щодо повернення придбаного майна на переконання відповідача підлягала оподаткуванню на підставі абз «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, як операція з постачання товарів.

В свою чергу відповідно до п.п. «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В розумінні п.п.14.1.191. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів це - будь-яка передача права на розпоряджання товарами, як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є реалізація майна, яку здійснює безпосередньо власник такого майна.

Поряд з тим, відповідно доч.1 ст.. 328 Цивільного кодексу України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч.1 ст. 655 Цивільного Кодексу України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з змісту договору купівлі-продажу №1, укладеного між Ісаак Каліхманом та ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.», позивач придбав у продавця майно, що перебуває у вжитку на суму 229944,05 грн. визначеного сторонами у Специфікації, що є додатком №1 до Договору.

В свою чергу, при укладенні вказаного договору Продавець підтвердив, що майно визначене у додатку №1 до Договору , на момент його укладення належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом тощо.

Проте, на переконання позивача, враховуючи обставини встановлені СУ УМВС України в Рівненській області в межах порушеної кримінальної справи №16/75-12 - придбане ним у Ісаак Каліхмана майно носить спірний характер. У зв'язку із чим все майно, визначене у Специфікації (додаток №1 до Договору) повернуто продавцю.

Поряд з тим, судом також встановлено, що оплату за придбане майно позивач не здійснював.

Згідно п.4.1 укладеного між ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» та Ісаак Каліхманом договору №1 - покупець зобов'язувався сплатити продавцю загальну ціну за майно протягом двох років з дня підписання Договору.

Таким чином вказаний договір укладено між сторонами в кредит з відстроченням (розстроченням) платежу (ст..694, 695 Цивільного кодексу України).

В свою чергу особливістю продажу товарів у розстрочку, є те, що право власності на такий товар переходить до покупця після проведення кінцевого розрахунку.

Перебування майна на балансі підприємства (юридичної особи) не є беззаперечною умовою виникнення права власності на таке майно, а є лише формою бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.. 214 Цивільного кодексу України - особи, які вчинили дво - або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках,

передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Як встановлено судом, за наслідком проведеного повернення описаного вище майна Ісаак Каліхман кошти позивачу не сплачував.

В свою чергу, Ісаак Каліхман звертався з письмовою вимогою від 20.04.2012р. до позивача здійснити повну оплату переданого майна, що також є підтвердженням того, що оплата за придбаний товар позивачем не проводилась.

Таким чином, на переконання суду «повернення» майна покупцю, що було передане у розпорядження позивачу на підставі договору купівлі-продажу, у зв'язку із відмовою від договору не є «постачанням товару» в розумінні п.14.191 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що твердження відповідача щодо порушення позивачем вимог абзацу «а» пункту 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України є безпідставними та необґрунтованим. А оскаржуване податкове повідомлення рішення №0001442351 від 19.10.2012р. (в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45989 грн. - основного платежу та 11497 грн. - штрафної (фінансової) санкції) - підлягає скасуванню.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що при придбанні майна, згідно договору купівлі-продажу від 03.01.2012 р. позивач не відносив суми податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки продавець Ісаак Каліхман не був зареєстрованим, як платник податку на додану вартість. А отже повернення такого майна, не заподіяло шкоди державі.

Вказані обставини визнавались сторонами під час розгляду справи, а тому не підлягали доказуванню в судовому засіданні.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 19.10.2012р. №0001452351, яким збільшено суму грошового зобов'язання з туристичного збору в розмірі 654 грн. 08 коп. - основного платежу та 503 грн. 52 коп. - штрафної (фінансової) санкції суд виходить з наступного.

Згідно акту перевірки (з урахуванням відповіді на заперечення від 19.10.2012р. №4449/22-120) порушення виразилось в тому, що ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» занизило туристичний збір за І півріччя 2012р. у загальній сумі 654 грн. 08 коп., в тому числі: за І квартал 2012р. в сумі 226,37 грн., за ІІ квартал 2012р. в сумі 427 грн. 71 коп. та не подавало податкові декларації за І квартал 2012р. та за І півріччя 2012р.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням від 03.03.2011р. Білокриницької сільської ради на території даної сільської ради затверджено до нарахування та сплати туристичний збір в розмірі 1% від вартості проживання в готелі відносно одного суб'єкта господарювання - ТОВ «Нерудтехпром ЛТД», готель за адресою с. Біла Криниця Рівненського району, вул.Рівненська,112.

Судом встановлено, що рішення про встановлення ставки туристичного збору відносно ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» Білокриницька сільська рада не приймала.

За відсутності такого рішення, відповідач, враховуючи вимоги п.п.12.3.5 п.12.3 ст.12, п.п.268.3.1 п.268.3 ст.268 Податкового кодексу України, здійснив нарахування туристичного збору із застосуванням мінімальної ставки збору (0,5 відсотка).

Відповідно до п.п.268.2.1 п.268.2. ст.268 Податкового кодексу України платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Підпунктом 268.5.1. пункту 268.5 статті 268 Податкового кодексу України передбачено, що згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Відповідно до п.12.3. ст.12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до п.п.12.3.1. п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.п.12.3.2. п.12.3 ст.12 ПУ України при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Відповідно до п.п.12.3.3. п.12.3 ст.12 ПК України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до органу державної податкової служби, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Згідно п.12.4. ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать:

- встановлення ставок єдиного податку в межах ставок, визначених законодавчими актами;

- визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу.

З огляду на наведене слідує, що Білокриницька сільська рада не використала, надані їй делеговані повноваження, не прийняла рішення про нарахування та сплату туристичного збору відносно ДП «Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.»

Відповідно до п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Суд зважує, що Білокриницька сільська рада не визначила позивача, як податкового агента, а також ставку збору, тому обов'язок щодо нарахування, сплати туристичного збору та подання до ДПІ у Рівненському районі декларацій на позивача не поширюється.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином сукупність вищенаведених встановлених судом обставин підтверджено належними та допустимими доказами, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області від 19.10.2012 №0001442351 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45989 грн. - основного платежу та 11497 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області від 19.10.2012 №0001452351.

Присудити на користь позивача ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp". із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 586, 44 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.