Рішення № 31477487, 13.05.2013, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_________________

Справа № 1528/1998/2012

Провадження по справі № 2/514/101/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року с.м.т. Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончева Н. М.

при секретарі Узун Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції, за участю в справі прокурора Тарутинського району Одеської області про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності та звільнення майна з під арешту ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції, в якому просив звільнити з-під арешту житловий будинок , розташований в смт. Тарутине Одеської області по вул. Радісній № 14 та визнати за позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці житлового будинку та по 1/2 частці земельної ділянки наданої для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0916га кадастровий номер5124755100:02:002:0228 розташованих по вулиці Радісна,14 в смт. Тарутине Одеської області, посилаючись на те, що 16.11.2002року Березинською селищною радою Тарутинського району Одеської області було зареєстровано шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2, з жовтня 2011року позивач та відповідачка ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини. Крім того, зазначив позивач за час шлюбу ними було придбано майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме : 1)житловий будинок № 14 розташований по вулиці Радісна в смт. Тарутине Одеської області право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_2 у 18.12.2006року та 2) земельну ділянку площею 0,0916га розташовану за адресою Радісна,14 у смт. Тарутине Одеської області право власності на яку було також зареєстроване за відповідачкою ОСОБА_2.

21.05.2012року постановою серії ВП № 32709147 старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції Одеської області відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову суму у розмірі 196950 ( сто девяносто шість тисяч девятьсот пятдесят) гривень та 14.06.2012року складено акт опису й арешту майна, а саме будинку розташованого в смт. Тарутине Одеської області по вул. Радісна,14.

Тож, посилаючись на те, що зазначеною вище постановою та актом опису й арешту зазначеного будинку було порушено право позивача як співвласника будинку та вимоги ст..73 СК України, щодо накладання стягнення лише на частку в спільному майні подружжя, що виділена боржнику в натурі позивач просив вирішити спір у відповідності до ст..60 Закону України « Про виконавче провадження».

В судовому засіданні позивач, захищаючи свої права самостійно, зазначив, що було порушено його право як співвласника зазначеного вище будинку і просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на приписи ст..60 Закону України « Про виконавче провадження», якою передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на це майно та зняття арешту.

Представник відповідачки ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти позову, вважав його таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 за дорученням ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, зазначив, що арешт виконавчою службою на зазначений вище будинок було накладено на виконання рішення Вищого Спеціалізованого Суду України від 11.04.2012року, яким з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 196 950( сто девяносто шість тисяч девятьсот пятдесят ) гривень авансу та судового збору. Вважає, що арешт на зазначений будинок накладено правомірно, оскільки аванс який був переданий ОСОБА_2 за попереднім договором купівлі продажу 1/2 частки зазначеного вище будинку використовувався в інтересах сім'ї та відповідно до ст. 65 СК України.

Представник відповідача відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначив, що арешт було накладено на весь будинок № 14, тому як у боржниці ОСОБА_2 не має іншого майна, а саме вартість цілого будинку № 14 по вулиці Радісна та земельної ділянки на якій він розташований розміром 0,0916га разом відповідає розміру боргу відповідно до оцінки ( виконавче провадження № 32709147).

Прокурор до судового засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Виконуючи вимоги ст..10 ЦПК України судом під час судового розгляду справи позивачу було розяснено, що позовні вимоги про звільнення з-під арешту житлового будинку , розташованого в смт. Тарутине Одеської області по вул. Радісній № 14 та визнання за позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 права власності по 1/2 частці житлового будинку та по 1/2 частці земельної ділянки наданої для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0916га кадастровий номер 5124755100:02:002:0228 розташованих по вулиці Радісна,14 в смт. Тарутине Одеської області, які він підтримав в ході розгляду справи, не відповідають приписам ст. 60 Закону України « Про виконавче провадження», на яку він посилається та яка регламентує, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на це майно та зняття арешту.

В ході судового розгляду справи позивачем було двічі уточнено позовні вимоги, а саме:

19.03.2013року позивачем ОСОБА_1 було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він не змінюючи розміру, предмета та підстав позову просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого в смт. Тарутине Одеської області по вулиці Радісна,14; виключити з акту опису й арешту майна від 14.06.2012року , складеного старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тарутинського РУЮ Одеської області ОСОБА_6, 1/2 частку житлового будинку , розташованого в смт. Тарутине Одеської області по вулиці Радісна,14 та 1/2 частку земельної ділянки наданої для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0916га кадастровий номер5124755100:02:002:0228 розташованого по вулиці Радісна,14 в смт. Тарутине Одеської області; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку розташованого в смт. Тарутине Одеської області по вулиці Радісна,14 та право власності на 1/2 частку земельної ділянки наданої для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0916га кадастровий номер 5124755100:02:002:0228 розташованого по вулиці Радісна,14 в смт. Тарутине Одеської області.

21.03.2013року позивачем ОСОБА_1 було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він не змінюючи розміру, предмета та підстав позову просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого в смт. Тарутине Одеської області по вулиці Радісна,14; виключити з акту опису й арешту майна від 14.06.2012року , складеного старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тарутинського РУЮ Одеської області ОСОБА_6, 1/2 частку житлового будинку , розташованого в смт. Тарутине Одеської області по вулиці Радісна,14; визнати право власності на 1/2 частку земельної ділянки наданої для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0916га кадастровий номер5124755100:02:002:0228 розташовану по вулиці Радісна,14 в смт. Тарутине Одеської області; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку розташованого в смт. Тарутине Одеської області по вулиці Радісна,14 та право власності на 1/2 частку земельної ділянки наданої для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0916га кадастровий номер 5124755100:02:002:0228 розташовану по вулиці Радісна,14 в смт. Тарутине Одеської області.

В судовому засіданні позивач підтримав уточнені 21.03.2013р. позовні вимоги і просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову згідно уточнених 21.03.2013року позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 за дорученням ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позову згідно уточнених 21.03.2013року позовних вимог, посилаючись на те, що рішенням ВССУ № 6-6309св12 від 11.04.2012року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 196 950гривень, рішення ухвалено з підстав невиконання вимог попереднього договору купівлі- продажу будинку № 14 по вулиці Радісна в смт. Тарутине та земельної ділянки, на якій він розташований. Однак, позивач ОСОБА_1 надав згоду на отримання авансу за вказаним договором, тож відповідно до ст..65 СК України у позивача виник такий же обовязок за договором як і у відповідачки ОСОБА_2. Зазначив, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 намагаються таким чином ухилитися від виконання рішення суду.

Представник відповідача відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції в судове засідання будучи належним чином повідомленим двічі не зявився та не надав заяв про поважність причин не явки до судового засідання.

Прокурор до судового засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:

Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгяді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як зазначено в ст.60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Важається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Зі змісту ст.70 СК України вбачається, що частки майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, є рівними.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року « Про судову практику у справах про захист права приватної власності», - власник відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, на яке може бути звернене стягнення за вимогою кредитора, у тому числі часткою в спільній власності. Тому кредитор співвласника майна, що належить йому на праві спільної сумісної власності, у випадку, якщо у боржника не вистачає іншого майна, на яке можна звернути стягнення, може пред'явити позов про виділ із спільного майна частки цього співвласника в натурі для звернення стягнення на неї. При пред'явленні такого позову необхідно спочатку визначити розмір частки в праві спільної сумісної власності, що належить співвласникові, до якого пред'явлено позов. ОСОБА_3 визначення розміру частки, виділ частки відбувається в тому ж порядку, що і при виділі частки в праві спільної часткової власності.

Порядок звернення стягнення на майно боржника встановлений ст..52 ЗУ « Про виконавче провадженя», а саме пуктом 6 цієї статті передбачено, що у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, установленому статтею 366 ЦК України.

Згідно ст.366 ЦК України, кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності із направленням суми виторгу на погашення боргу .

У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів з переведенням на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідних перерахунків.

Згідно з положеннями ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на це майно та зняття арешту.

Згідно ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами по справі, позивач з 16.11.2002 року по 21.08.2012 року перебував в зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_2 (а.с.7 ). Згідно рішення Тарутинського райсуду від 09.08.2012року шлюб розірвано.

18. 12.2006 року ОСОБА_2 придбала за договором купівлі-продажу житловий будинок № 14 розташований по вулиці Радісна в смт. Тарутине Одеської області. (а.с.9).

24.05.2011року на імя ОСОБА_2 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 037411 площею 0,916га яка розташована за адресою Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. Радісна,14 ( а.с.12).

В судовому засіданні досліджуючи матеріали цивільної справи 2-456/11року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, встановлено:

1) 27.08.2010року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі продажу частини будинку №14 що на вулиці Радісна розташований у смт. Тарутине Одеської області ( а.с.54-55);

2) 27.08.2010року ОСОБА_1 дав згоду на укладення подружжям правочину, а саме дав згоду на укладення попереднього договору про продаж його дружиною ОСОБА_2 1/2 ( одної другої) частини будинку № 14 що на вулиці Радісна розташований у смт. Тарутине Одеської області ( а.с.61);

3)11.04.2012року рішенням Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 196 950( сто девяносто шість тисяч девятьсот пятдесят ) гривень авансу та судового збору( а.с.132-134).

Крім того, встановлено, що на виконання рішення Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.04.2012року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 196 950( сто девяносто шість тисяч девятьсот пятдесят ) гривень авансу та судового збору було 21.05.2012року постановою серії ВП № 32709147 старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції Одеської області відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову суму у розмірі 196950 ( сто девяносто шість тисяч девятьсот пятдесят) гривень та 14.06.2012року складено акт опису й арешту майна, а саме будинку розташованого в смт. Тарутине Одеської області по вул. Радісна,14 ( а.с. 14-16).

Тож, з урахуванням вищезазначеного та з урахуванням наведених норм ЦПК України, ЦК України, СК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд приходить до висновку, що описане в житловому будинку боржника ОСОБА_2 майно, а саме 1/2 його частина дійсно належить позивачу ОСОБА_1, крім того, в судовому засіданні відповідач в особі державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції Одеської області не надав достовірних доказів, що арешт на будинок № 14 по вул.. Радісна в смт. Тарутине Одеської області було накладено відповідно до вище перелічених вимог закону.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.41 ч. 4 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про порушення прав власності позивача на вказане майно з боку відповідачів. Поновлення порушеного права позивача ОСОБА_1 можливе шляхом визнання права власності по 1/2 частці житлового будинку та по 1/2 частці земельної ділянки за позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 та зняття арешту з 1/2 частки зазначеного майна, що належить позивачеві в спільному майні подружжя.

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 212-216, 218ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, звільнення майна з під арешту та визнання права власносності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, 19.07.1979року народження, право власності на 1/2 частину будинку № 14 розташованого по вулиці Радісна в смт. Тарутине Одеської області, залишивши право власності на 1/2 частину цього будинку за ОСОБА_2,08.09.1982року народження.

Визнати за ОСОБА_1, 19.07.1979року народження, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0916га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд , кадастровий номер 5124755100:02:002:0228, розташовану по вулиці Радісна,14 в смт. Тарутине Одеської області, залишивши право власності на 1/2 частину цієї земельної ділянки за ОСОБА_2,08.09.1982року народження.

Виключити з акту опису і арешту майна від 14.06.2012року, складеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції Одеської області серії ВП № 32709147 від 21.05.2012року майно, а саме : 1/2 частину будинку № 14 розташованого по вулиці Радісна в смт. Тарутине Одеської області.

Зняти арешт з 1/2 частини будинку № 14 розташованого по вулиці Радісна в смт. Тарутине Одеської області, що належить ОСОБА_1,19.07.1979року народження.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а якщо сторони не були присутні в судовому засіданні, протягом 10 днів з дня його отримання.

Суддя: Н. М. Тончева