Рішення № 31477412, 27.05.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 1515/4990/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 рокусмт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Вінської Н.В.,

при секретарі Піщевській О.А.

за участю позивача - ОСОБА_1

відповідачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в розмірі 41 000 грн. посилаючись на неможливість вирішення питання у позасудовому порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка заперечувала проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що вона зазначені грошові кошти не брала, а дану розписку написала під тиском.

Розглянувши поданий позов, матеріали справи, вислухавши думку сторін суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачка по справі ОСОБА_2 відповідно до розписки від 12.09.2010 року зобовязувалась перед позивачем до 30.06.2010 року погасити заборгованість в сумі 41 000 грн. Оплату зобовязувалась здійснювати щомісячно від 3500 до 4000 грн.(а.с.3, оригінал розписки а.с.15).

Відповідно ч. 1 та 2 ст. 202 правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямованих на встановлення, зміну або припинення прав та обовязків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обовязок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматись від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обовязку щодо першої сторони.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Форма правочину та способи волевиявлення встановлені нормами ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або у письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Ухвалюючи рішення, суд не бере до уваги пояснення відповідачки, щодо того, що на неї під час написання розписки було застосовано насильство та тиск, так як у тексті розписки є її особистий напис, щодо відсутності фізичного та психологічного насильства, доказів застосування на неї тиску суду не представлені, а попередні її дії, не були спрямовані на припинення взятих на себе договірних зобовязань перед позивачем (ч. 1 та ч. 3 ст. 214 ЦК України).

Згідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 214 ЦК України, особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитись від нього, якщо інше не встановлено законом. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушеним зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу.

Доказами, відповідно до ст. 57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюється на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних, як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За нормами ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладено, відповідно до ст. ст. 202, 204, 205, 207, 610, 626, 625, 638, ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 паспорт серія КМ 596338 виданий Комінтернівським РВ ГУМВС України в Одеській області 09.04.2009 року на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 41 410 (сорок одну тисячу чотириста десять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя ОСОБА_3