Рішення № 31477221, 21.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р.Справа № 922/1510/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" (смт. Чкалівське, Харківська обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" (м. Харків) про стягнення 2638,64 грн. за участю представників сторін:

позивача - Талдикін А.В. (довіреність від 15.04.13 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Слобожанський", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за усною домовленістю на поставку відповідачем товару на загальну суму 3060,28 грн., в тому числі ПДВ. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 2638,64 грн., з яких 3616,28 грн. - сума боргу за договором; 22,36 грн. - 3% річних. Також позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" на свою користь судові витрати в розмірі 1720,50 грн., витрати пов"язані з відправленням позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у розмірі 18,48 грн., а також витрати на отримання витягів з ЄДРОПУ відносно: ФОП Дятлик О.О., ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" у розмірі 110,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2013 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2013 р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.13 р. розгляд справи було відкладено на 21.05.13 р.

21.05.13 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" на свою користь суму основного боргу в розмірі 2616,28 грн., 3% річних в розмірі 31,18 грн., інфляційне збільшення в розмірі 2,62 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати в розмірі 1720,50 грн., витрати пов"язані з відправленням позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у розмірі 18,48 грн.

Суд, розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, вирішив за можливе прийняти її до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.13 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а також не наполягав на вимозі про стягнення з відповідача витрат пов"язаних з відправленням позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у розмірі 18,48 грн.

Представник відповідача в судове засідання 21.05.13 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" було досягнуто домовленості щодо поставки товару.

Відповідно до угоди сторін, ТОВ "Дом сварки" зобов"язувався поставляти товар у власність ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", згідно із замовленнями останнього, а ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" зобов"язувався приймати такий товар та оплачувати його на умовах попередньої оплати. Сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав від відповідача факсимільним зв"язком рахунок на оплату замовлення № Х/Д-0002550 від 06.08.2012 на загальну суму 873,0 грн., № Х/Д-0002623 від 13.08.2012 на загальну суму 426,00 грн.

17.08.12 р., відповідно до платіжного доручення № 138, ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» здійснив попередню оплату по першому та другому замовленню на підставі двох вищенаведених рахунків № Х/Д-0002550 від 06.08.2012 та № Х/Д-0002623 від 13.08.2012 на загальну суму 1299,00 грн.

Також позивач отримав від відповідача факсимільним зв"язком рахунок на оплату замовлення № Х/Д-0002674 від 17.08.2012 на загальну суму 573,28 грн.

23.08.12 р., відповідно до платіжного доручення № 1772, ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» здійснив попередню оплату по третьому замовленню на підставі рахунку № Х/Д-0002674 від 17.08.2012 на загальну суму 573,28 грн.

Також позивач отримав від відповідача факсимільним зв"язком рахунок на оплату замовлення № Х/Д-0002747 від 29.08.2012 на загальну суму 1188,00 грн.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати товару та здійснив передплату за замовлений товар на користь відповідача, ТОВ «Дом Сварки», на загальну суму 3060,28 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом за період 01.08.12 р. - 01.12.12 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України, не поставив позивачу товар.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію-вимогу №2271 від 20.12.12 р. з вимогою здійснити негайне постачання товару протягом 3 банківських днів з часу отримання даної претензії повернути грошові кошти у розмірі 3060,28 грн.

10.01.13 р. відповідач, здійснив часткову поставку товару, а саме, відповідно до видаткових накладних № Х/Д-0000022 від 10.01.2013 та № Х/Д-0000023 від 10.01.2013, здійснив постачання 2 шт. редукторів БАО-5ДМ на загальну суму 444,00 грн.

Судом встановлено, що станом на дату подачі заяви сума заборгованості відповідача перед позивачем за оплачений, а не поставлений товар, складає 2616,28 грн., що також підтверджено наявним в матеріалах справи актом проведення взаєморозрахунків від 21.01.13 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за невиконання зобов"язання взятого на себе щодо поставки товару в розмірі 2616,28 грн. правомірна, обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 31,18 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок суми збитків, завданих інфляцією, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2,62 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Стосовно вимоги позивача, про стягнення з відповідача витрат пов"язаних з відправленням позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у розмірі 18,48 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати позивача, пов"язані з відправленням позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу не відносяться до складу судових витрат, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача витрат пов"язаних з відправленням позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у розмірі 18,48 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" (61140, м. Харків, Червонозаводський р-н., просп. Гагаріна, буд. 100; код ЄДРПОУ 35243848) на користь Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" (63544, Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Чкаловське, вул. Леніна, буд. 1; код ЄДРПОУ 00858148; р/р №26007000114560 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618) суму основного боргу в розмірі 2616,28 грн., 3% річних в розмірі 31,18 грн., інфляційне збільшення в розмірі 2,62 грн. та судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" витрат пов"язаних з відправленням позивачем позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у розмірі 18,48 грн. відмовити.

Повне рішення складено 27.05.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.