Рішення № 31477011, 27.05.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/14183/12

пр. № 2/759/614/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ПАТ «Альфа-Банк»

до ОСОБА_1,

ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та з врахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором №490062747, укладеним 09.04.2008р. між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», і ОСОБА_1, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 85 060 грн. зі сплатою 14,75 % річних з датою остаточного повернення кредиту 09.04.2015р., в забезпечення якого того ж дня між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», і ОСОБА_2 укладено договір поруки, яка станом на 09.01.2013р. в загальній сумі складає 42 932 грн. 82 коп., що складається із: залишку кредиту в сумі 41 012,96 грн., 925,98 грн. відсотків за користування кредитом, 238,16 грн. комісії, 755,72 грн. пені за прострочення виконання кредитного зобов*язання. Оскільки позичальник кредит і відсотки на його користування не повертає, просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 554, 623, 624, 625 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення відповідачами своїх договірних зобов*язань, а також пояснила про те, що у зв*язку із погіршенням ситуації на світовому фінансовому ринку і відповідно до пункту 6.2. кредитного договору, з 01.09.2008р. банк підвищив відсоткову ставку за кредитним договором із ОСОБА_1 до 17% річних, про що надіслав позичальнику рекомендований лист. Але ОСОБА_1 припинив сплачувати кредит і відсотки з врахуванням їх підвищення, у зв*язку з чим і виникла заборгованість, за стягненням якої з відповідачів банк звернувся до суду.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, а також на те, що він своєчасно сплачував кредит відповідно до погодженого графіку, а також сплачував відсотки згідно кредитного договору в розмірі 14,75% річних, але після отримання у вересні 2008р. від банку листа, в якому йому повідомили про підвищення відсотків до 17% річних в односторонньому порядку, без його згоди, він з таким підвищенням не погодився, вів перемовини із представниками банку і саме у зв*язку із цим підвищенням відсоткової ставки за кредитом до 17% річних і виникла спірна заборгованість, яку вважає незаконною.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив, суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача ОСОБА_2, оскільки в судовому засіданні є присутнім відповідач ОСОБА_1

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобв*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 09.04.2008р. між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №490062747, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 85 060 грн. зі сплатою 14,75 % річних з датою остаточного повернення кредиту 09.04.2015р. (а.с. 5-7 - копія кредитного договору) та сторонами було погоджено графік погашення кредиту (а.с. 8 - копія графіку), в забезпечення якого того ж дня між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», і ОСОБА_2 було укладено договір поруки (а.с. 9 - копія договору поруки).

01.09.2008р. ЗАТ «Альфа-Банк» надіслав позичальнику ОСОБА_1 рекомендований лист про те, що з 01.09.2008р. розмір відсоткової ставки по кредиту збільшено до 17% річних у зв*язку із погіршенням ситуації на світовому фінансовому ринку (а.с. 62-63 - копія листа, а.с. 64-65 - копія списку рекомендованих відправлень).

Відповідач ОСОБА_1 не заперечував, що отримав даного листа, але категорично заперечував проти права банку в односторонньому порядку збільшувати відсоткову ставку за кредитним договором.

Як вказує позивач, позичальник ОСОБА_1 кредитний договір не виконував, кредит і відсотки за його користування не сплачував, у зв*язку з чим станом на 09.01.2013р. виникла заборгованість в загальній сумі складає 42 932 грн. 82 коп., що складається із: залишку кредиту в сумі 41 012,96 грн., 925,98 грн. відсотків за користування кредитом, 238,16 грн. комісії, 755,72 грн. пені за прострочення виконання кредитного зобов*язання (а.с. 40-41 - розрахунок заборгованості).

Відмовляючи в позові, суд виходив з наступного.

Згідно ст.1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина 1).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінна) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (частина 2).

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3).

У разі застосування змінної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною в договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов*язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов*язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов*язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосування погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (частина 4).

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об*єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг (частина 5).

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки (частина 6).

Як вбачається із кредитного договору №490062747, укладеного 09.04.2008р. між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», і ОСОБА_1, він містить пункт 6.2., який передбачає, що банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом в разі зміни ситуації на світових фінансових ринках або на фінансовому ринку України, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів, змін в діючому законодавстві тощо. Сторони домовились, що такі обставини вважаються подіями, що не залежать від волі сторін договору та мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Зміна розміру процентів за користування кредитом здійснюється за правилом, відповідно до якого процентна ставка підвищується в разі підвищення вартості кредитних ресурсів. Про зміну розміру процентної ставки по кредиту та внесення у зв*язку з цим змін в додаток №1 до договору, банк повідомляє позичальника за 7 днів до моменту настання таких змін шляхом направлення рекомендованого листа на адресу позичальника, зазначену в розділі 1 договору. У зв*язку зі зміною процентної ставки в разі настання події, незалежної від волі сторін, позичальник цим надає свою згоду на внесення змін до додатку №1 до договору та виконання додатку №1 у новій редакції. Сторони погоджуються, що оновлений додаток №1 набуває чинності з дати зміни розміру процентної ставки. Оновлений розрахунок сукупної вартості кредиту та графік платежів по кредиту, який скасовує попередній і стає невід*ємною частиною договору, позичальник отримує в банку самостійно.

Але, у вказаному вище кредитному договорі, в тому числі в пункті 6.2., відсутнє визначення періодичності підвищення банком процентної ставки, умови і порядок такого збільшення, в тому числі, порядок розрахунку змінюваної процентної ставки і сторонами не погоджено індексу, що застосовується банком при збільшенні процентної ставки, не визначений розмір цієї ставки на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, а також в кредитному договорі відсутнє визначення максимально можливого розміру збільшення процентної ставки, як то передбачено ст.1056-1 ЦК України для того, щоб процентну ставку за кредитним договором можна було б визнати змінною.

Таким чином, із кредитного договору випливає, що відсоткова ставка за кредитом є незмінною (фіксованою), а саме: 14,75% річних.

В пункті 28 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. вказано, що при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі ст.1056-1 ЦК України у зв*язку з прийняттям Закону України від 12.12.2008р. №66-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10.01.2009р.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10.01.2009р. (Рішення Конституційного Суду України від 09.02. 1999р. №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК або в порядку, визначеному частиною 6 ст.1056-1 ЦК.

При підвищенні процентної ставки з*ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Враховуючи викладену вище правову позицію Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України, виходячи з умов кредитного договору, яким не передбачена процедура підвищення процентної ставки, а міститься лише вказівка про повідомлення позичальника про рішення банку підвищити процентну ставу і за 7 днів до моменту настання таких змін, а не за 15 календарних днів, як передбачено законом, а також з положення частини 3 ст.1056-1 ЦК України і Закону України №66-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008р., суд приходить до висновку, що пункт 6.2. кредитного договору про право банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемним з 10.02.2009р. і відповідно позовні вимоги, які ґрунтовані на цьому підвищенні з 10.02.2009р. задоволенню не підлягають.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, а також приймаючи до уваги, що розрахунок суми позову проведений за проміжок часу з 09.04.2008р. по 09.01.2013р. і провести відокремлення нарахування суми боргу за період до 10.02.2009р., зокрема, до 01.09.2008р. з відсотковою ставкою 14,75% річних, а з 01.09.2008р. по 10.02.2009р. з відсотковою ставкою 17% річних, для суду не є можливим, оскільки такий розрахунок потребує спеціальних знань, суд вважає за необхідне відмовити в позові повністю як необґрунтованому.

Керуючись ст.ст. 6, 509, 526, 627, 629, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України №66-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008р., пунктом 28 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р., ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд позивачем шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: