Рішення № 31476752, 28.03.2013, Придніпровський районний суд м. Черкас

номер справи 2314/6193/12

провадження № 2/711/150/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого: судді - Драник Н.П.

при секретарі: Мелещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Прокурора м. Черкаси в інтересах Черкаської районної ради до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Черкаська центральна районна лікарня про стягнення витрат на лікування,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення витрат на лікування, вказуючи, що ОСОБА_1 працюючи відповідно до наказу № 8 від 19.07.2011 року на посаді начальника відділу капітального будівництва ТОВ «Ньютон-Консалтинг», згідно посадової інструкції зобов'язаний здійснювати технічний нагляд за нормами техніки безпеки працівників відділу капітального будівництва ТОВ «Ньютон-Консальтинг», неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, у порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці», всупереч п.п. 2.1, 1.6 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62, внаслідок злочинної самовпевненості не видав електромонтеру з обслуговування електроустаткування ТОВ «Ньютон-Консалтинг» ОСОБА_2 письмовий наряд, допуск на виконання робіт на висоті 3.1 м, не провів при цьому обов'язковий цільовий інструктаж на виконання вказаних робіт, що потягло виконання ОСОБА_2 електромонтажних робіт на драбині на висоті 1.6 м, що стало причиною падіння останнього та призвело до отримання ним закритого уламкового перелому п'яткової кістки, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 52 м/д від 14.01.2012 належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно вимог ч.1 ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора. Прокурором м. Черкаси було пред'явлено позов в інтересах Черкаської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 по стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 коштів на суму 3197,14 грн. на підставі ст. 28 КПК України.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.12 р. обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України та справу закрито у зв'язку з примиренням підсудного з потерпілим, а заявлений цивільний позов прокурора залишений без розгляду.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.93-1 КПК України, у разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора. У тому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи.

Відповідно ч. 1 ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно ч. 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Фактичні витрати закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визначаються згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використанням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року № 545. Як передбачено п. 1 цього Порядку, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Відповідно до п. 2 Порядку , визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць / в якому проводилося лікування/ на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно довідки Черкаської центральної районної лікарні на лікування потерпілого ОСОБА_2, яке продовжувалось з 17.10.11р. по 01.11.11 р. (протягом 14 ліжко-днів), лікувальним закладом затрачено кошти в сумі 3197,14 грн. (три тисячі сто дев'яносто сім гривень 14 коп.).

Черкаська центральна районна лікарня належить до закладу, який перебуває у власності територіальної громади Черкаського району, а тому кошти затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 підлягають до зарахування на відповідний рахунок бюджету Черкаського району. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської районної ради кошти, які витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 від вчиненого злочину в сумі 3197,14 грн.

Прокурор Завгородній О.О. в судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити в повному обсязі. А також стягнути на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

Представник третьої особи Черкаської центральної районної лікарні ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав та просив його задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він надавав кошти потерпілому на лікування та вважають, що розрахунок з потерпілим проведений повністю.

Суд, заслухавши представника позивача, представників третьої особи та відповідача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 працюючи відповідно до наказу № 8 від 19.07.2011 року на посаді начальника відділу капітального будівництва ТОВ «Ньютон-Консалтинг», згідно посадової інструкції зобов'язаний здійснювати технічний нагляд за нормами техніки безпеки працівників відділу капітального будівництва ТОВ «Ньютон-Консальтинг», неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, у порушення вимог ст. 18 Закону України «Про охорону праці», всупереч п.п. 2.1, 1.6 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62, внаслідок злочинної самовпевненості не видав електромонтеру з обслуговування електроустаткування ТОВ «Ньютон-Консалтинг» ОСОБА_2 письмовий наряд, допуск на виконання робіт на висоті 3.1 м, не провів при цьому обов'язковий цільовий інструктаж на виконання вказаних робіт, що потягло виконання ОСОБА_2 електромонтажних робіт на драбині на висоті 1.6 м, що стало причиною падіння останнього та призвело до отримання ним закритого уламкового перелому п'яткової кістки, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 52 м/д від 14.01.2012 належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно вимог ч.1 ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора. Прокурором м. Черкаси було пред'явлено позов в інтересах Черкаської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 по стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 коштів на суму 3197,14 грн. на підставі ст. 28 КПК України.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.12 р. обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України та справу закрито у зв'язку з примиренням підсудного з потерпілим, а заявлений цивільний позов прокурора залишений без розгляду.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.93-1 КПК України, у разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора. У тому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи.

Відповідно ч. 1 ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно ч. 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Фактичні витрати закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визначаються згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використанням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року № 545. Як передбачено п. 1 цього Порядку, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Відповідно до п. 2 Порядку , визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць / в якому проводилося лікування/ на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно довідки Черкаської центральної районної лікарні на лікування потерпілого ОСОБА_2, яке продовжувалось з 17.10.11р. по 01.11.11 р. (протягом 14 ліжко-днів), лікувальним закладом затрачено кошти в сумі 3197,14 грн. (три тисячі сто дев'яносто сім гривень 14 коп.).

Черкаська центральна районна лікарня належить до закладу, який перебуває у власності територіальної громади Черкаського району, а тому кошти затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 підлягають до зарахування на відповідний рахунок бюджету Черкаського району. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської районної ради кошти, які витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 від вчиненого злочину в сумі 3197,14 грн.

В судовому засіданні об'єктивно встановлено, що відповідач витрати на лікування потерпілого добровільно не відшкодував. Згідно статуту Черкаської центральної районної лікарні, вона є самостійним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, має самостійний баланс, відокремлене майно, печатку, рахунки в установах банків, а тому кошти затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 підлягають до зарахування на рахунок районного бюджету, так як центральна районна лікарня фінансується з районного бюджету. А тому до стягнення з відповідача ОСОБА_1 підлягають витрати на лікування потерпілого в сумі 3197,14 грн.

А також на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в сумі 214,60 грн.

На підставі ст. 93-1 КПК України, ст. 1206 ЦК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 223, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» суд ,-

в и р і ш и в :

Позовну заяву Прокурора м. Черкаси в інтересах Черкаської районної ради до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Черкаська центральна районна лікарня про стягнення витрат на лікування - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Черкаської районної ради витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 3197 (три тисячі сто дев'яносто сім) грн. 14 (чотирнадцять) коп., зарахувавши їх до загального фонду бюджету Черкаського району («Інші надходження» код платежу 24060300, р/р 31419544700477, МФО 854018, код ЄДРПОУ 38030555, банк одержувач ГУДКСУ у Черкаській області).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) 60(шістдесят) коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Н. П. Драник