Ухвала суду № 31475415, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1836/13-а( в 3-х томах+2-х дотатків) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Роїка В.І., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімекспо» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімекспо» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.09.2012 р. № 000122/2202 та № 0001232202,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2013 року у адміністративному позові відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2013 року, оскільки вважає, що судом не в повній мірі з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника апелянта, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС було проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем ТОВ «Укрхімекспо» при взаємовідносинах з ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «ТК Поділля-Інвест», ТОВ «НВЦ «Електропромторг» за період з 01.01.2009 р. по 20.06.2012 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 07.09.2012 р. № 671/22-2/24735120, в якому встановлені порушення позивачем вимог пп. 198.6, ст. 626, ст. 629 ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 664 ст. 203, п. 1 ст. 215, п. 2 ст. 215, ст. 228, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 65 375,00 грн, а також п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями, п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст. 203, ст. 215, ч. 3 ст. 206, абз. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 75 524,00 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 21 вересня 2012 року № 000122/2202, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 75 525 грн 00 коп., в тому числі: 75 524 грн 00 коп. - за основним платежем та 1 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 21 вересня 2012 року № 0001232202, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 71 716 грн 00 коп., в тому числі 65 375 грн 00 коп. - за основним платежем та 6 341 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що правовідносини позивача із контрагентами ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «ТК Поділля-Інвест», ТОВ «НВЦ «Електропромторг» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Суд апеляційної інстанції в цілому погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини у даній справі регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та іншими нормативно-правовими документами.

Здійснені позивачем витрати, які підлягають дослідженню на предмет їх реального вчинення, враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток та об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу. Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи Державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «НВО «Мета» відбувалися на підставі договору № 248 від 04.04.2011 року у квітні-червні 2011 року. Копія договору № 248 від 04.04.2011 року, копія акту № 38 виконаних робіт (наданих послуг) від 30 червня 2011 року, копія податкової накладної № 38 від 30 червня 2011 року надані до матеріалів справи.

Фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» відбувалися на підставі договору № 64 від 10 січня 2011 року в лютому 2011 року. Копія договору № 64 від 10.01.2011 року, копія додаткової угоди від 13 05.2011 р. до договору № 64 від 10.01.2011 р., копія акту прийому-передачі векселів від 16.05.2011 р., копія видаткової накладної № 020203 від 02 лютого 2011 року, копія податкової накладної № 11 від 02 лютого 2011 р. надані до матеріалів справи.

Фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «НВЦ «Електропромторг» відбувалися протягом квітня-вересня 2011 року на підставі договору № 240, укладеного 04 квітня 2011 року. Копії видаткової накладної № 49 від 27 вересня 2011 року, копія видаткової накладної № 32 від 12 вересня 2011 р., копія видаткової накладної № 15 від 05 вересня 2011 р., копія видаткової накладної № 10 від 02 вересня 2011 р., копія видаткової накладної № 45 від 26 серпня 2011 р., копія видаткової накладної № 29 від 15 серпня 2011 р., копія видаткової накладної № 32 від 16 серпня 2011 р., копія видаткової накладної № 21 від 09 серпня 2011 р., копія видаткової накладної № 19 від 08 серпня 2011 р., копія видаткової накладної № 17 від 05 серпня 2011 р., копія видаткової накладної № 18 від 05 серпня 2011 р., копія видаткової накладної № 30 від 12 липня 2011 р., копія видаткової накладної № 22 від 07 липня 2011 р., копія видаткової накладної № 21 від 06 липня 2011 р., копія видаткової накладної № 19 від 05 липня 2011 р., копія видаткової накладної № 16 від 04 липня 2011 р., копія видаткової накладної № 18 від 05 липня 2011 р., копія видаткової накладної № 8 від 04 квітня 2011 р., копія видаткової накладної № 9 від 04 квітня 2011 р., копія видаткової накладної № 21 від 14 квітня 2011 р., копія видаткової накладної № 24 від 19 квітня 2011 р., копія видаткової накладної № 36 від 24 травня 2011 р., копія видаткової накладної № 30 від 20 травня 2011 р., копія видаткової накладної № 29 від 19 травня 2011 р., копія видаткової накладної № 14 від 10 травня 2011 р., копія видаткової накладної № 4 від 04 травня 2011 р., копія видаткової накладної № 25 від 08 червня 2011 р., копія видаткової накладної № 4 від 01 липня 2011 р., копія видаткової накладної № 18 від 06 червня 2011 р., копія податкової накладної № 8 від 04 квітня 2011 р., копія податкової накладної № 9 від 04 квітня 2011 р., копія податкової накладної № 21 від 14 квітня 2011 р., копія податкової накладної № 22 від 07 липня 2011 р., копія податкової накладної № 24 від 19 квітня 2011 р., копія податкової накладної № 4 від 04 травня 2011 р., копія податкової накладної № 14 від 10 травня 2011 р., копія податкової накладної № 29 від 19 травня 2011 р., копія податкової накладної № 30 від 20 травня 2011 р., копія податкової накладної № 36 від 24 травня 2011 р., копія податкової накладної № 18 від 06 червня 2011 р., копія податкової накладної № 25 від 08 червня 2011 р., копія податкової накладної № 4 від 01 липня 2011 р., копія податкової накладної № 16 від 04 липня 2011 р., копія податкової накладної № 18 від 05 липня 2011 р., копія податкової накладної № 19 від 05 липня 2011 р., копія податкової накладної № 21 від 06 липня 2011 р., копія податкової накладної № 30 від 12 липня 2011 р., копія податкової накладної № 17 від 05 серпня 2011 р., копія податкової накладної № 18 від 05 серпня 2011 р., копія податкової накладної № 19 від 08 серпня 2011 р., копія податкової накладної № 21 від 09 серпня 2011 р., копія податкової накладної № 29 від 15 серпня 2011 р., копія податкової накладної № 32 від 16 серпня 2011 р., копія податкової накладної № 45 від 26 серпня 2011 р., копія податкової накладної № 10 від 02 вересня 2011 р., копія податкової накладної № 15 від 05 вересня 2011 р., копія податкової накладної № 32 від 12 вересня 2011 р., копія податкової накладної № 49 від 27 вересня 2011 р. надані до матеріалів справи.

За наслідками зазначених правовідносин із контрагентами ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «ТК Поділля-Інвест», ТОВ «НВЦ «Електропромторг», на підставі наведених вище податкових накладних, позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит у періоді, що перевірявся.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, при допиті в межах досудового слідства директор ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «ТК Поділля-Інвест», ТОВ «НВЦ «Електропромторг» ОСОБА_3 надав пояснення щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств.

Постановою Печерського районного суду м. Києва у справі № 1-555/12 від 21.09.2012 ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п. «В» Закону України «Про амністію», як такий, що має на утриманні малолітню дитину.

Проте, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідач та Окружний адміністративний суд м.Києва не прийняли до уваги той факт, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012 року у справі № 1-555/12 директор ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «ТК Поділля-Інвест», ТОВ «НВЦ «Електропромторг» ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа стосовно нього закрита. Окрім того, позивач вказує на те, що ОСОБА_3 не був обвинувачений за статтею 212 Кримінального кодексу України, що передбачає застосування кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Щодо такої заяви апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає слідуюче.

Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зі змісту постанови Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012 року у справі № 1-555/12 вбачається, що ОСОБА_3 визнає свою вину у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статтею 28, частиною 2 статті 205, частинами 1, 2, 3 статті 358 КК України. Таким чином, з урахуванням наведеної обставини можна стверджувати, що господарські операції не були спрямовані на настання реальних правових наслідків за укладеними правочинами.

Що стосується посилання позивача на відсутність повноважень у податкового органу визнавати правочини фіктивними чи недійсними, то суд погоджується з позицією апелянта в цій частині.

Таким чином, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки факт визнання вини директора ТОВ «НВО «Мета», ТОВ «ТК Поділля-Інвест», ТОВ «НВЦ «Електропромторг» ОСОБА_3 підтверджує факт вчинення правочину, укладення якого не було спрямоване на настання реальних юридичних наслідків, зокрема, і сплати податку на додану вартість до бюджету за ланцюгом постачальників.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімекспо» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2013 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.