Постанова № 31475297, 24.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2013 року № 826/7092/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., суддів: Клочкової Н.В,, Скочок Т.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2до1) Державної виконавчої служби України 2) Думанської Аліни Володимирівни - старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 3) Чорноволова Вячеслава Андрійовича - начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Українипро визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної виконавчої служби України, Думанської Аліни Володимирівни, Чорноволова Вячеслава, у якій просить суд:

- визнати неправомірною дію державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанської Аліни Володимирівни, в частині внесення у постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 22.04.2013 неправдивої відомості про дату подання стягувачем заяви про примусове виконання рішення, а саме 18.04.13 замість 12.04.13;

- визнати неправомірною дію державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанської Аліни Володимирівни, в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 22.04.2013 з порушенням триденного строку встановленого ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», який закінчився 16.04.2013;

- визнати неправомірною дію державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Дунайської Аліни Володимирівни, в частині зазначення відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі застосування п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (про відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності боржника), до боржника - Київської міської ради, яка не є суб'єктом господарської діяльності;

- визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В'ячеслава Андрійовича щодо залишення без контролю постанови від 22.04.2013, що надійшла з його супровідним листом від 23.04.2013 № А-5815/5-786/3;

- для захисту та поновлення порушених прав позивача зобов'язати Державну виконавчу службу України здійснити контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Зазначив, що відповідач-2 внесла до постанови про відмову у відкритті виконавчого провадженні неправдиві відомості щодо дати отримання виконавчого листа, постанова була винесена з порушенням встановлених законодавством строків, а також у якості підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження визначено непередбачену законом підставу.

Представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, посадові особи Державної виконавчої служби України діяли у відповідності до вимог чинного законодавства. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.

У судове засідання 23.05.2013 відповідач-2 та відповідач-3 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що позивач рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0221704050875 направила до Державної виконавчої служби України виконавчий лист від 23.10.2012 № 2а-10358/12/2670, виданий Окружним адміністративним судом містка Києва щодо примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-10358/12/2670 у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 0221704050875, відповідач-1 отримав лист від позивача 12.04.2013.

Водночас постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 37695299 винесена 22.04.2013 та у ній зазначено, що заява про примусове виконання подана 18.04.2013, замість 12.04.2013.

Позивач зазначає, що відповідач-2 внесла у постанову від 22.04.2013 неправдиві дані про дату подання стягувачем заяви про відкриття виконавчого провадження. При цьому, на думку позивача, було порушено встановлений законодавством строк для винесення постанови, оскільки заява про примусове виконання рішення отримана відповідачем 12.04.2013, то останнім днем для винесення постанови є 16.04.2013.

Суд із зазначеними доводами позивача не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з реєстраційно-контрольної картки, заява ОСОБА_2 та виконавчий лист № 2а 10358/12/2670, зареєстровані 15.04.2013 № А-5815, тобто на наступний робочий день з дня отримання відповідачем-1, після чого направлено відповідачу 3 до розгляду.

17.04.2013 на реєстраційно-контрольній картці поставлено резолюцію відповідача-3, згідно якої вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження покладено на Думанську А.Л.

Згідно витягу з журналу обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцеві Думанській Аліні Леонідівні, 18.04.2013 відповідачем-2 була отримана заява позивача про відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів.

Отже, із зазначених норм вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний винести протягом трьох днів з моменту отримання ним виконавчого документа та заяви про відкриття виконавчого провадження.

Із поданих відповідачем-1 матеріалів вбачається, що заява ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист № 2а 10358/12/2670 були отримані відповідачем-2 саме 18.04.2013, після чого 22.04.2013 відповідач-2 винесла постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

За таких обставин, доводи позивача про внесення до постанови від 22.04.2013 неправдивих відомостей про дату подання стягувачем заяви про примусове виконання рішення та порушення встановленого Законом України «Про виконавче провадження» строку для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження спростовуються матеріалами справи.

Щодо посилання позивача на визначення відповідачем-2 непередбаченої законом підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, суд встановив наступне.

У постанові від 22.04.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження підставою для такої відмови зазначено, що невідповідність поданого виконавчого документа вимога статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, в документі відсутній ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника - Київської міської ради та індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача - ОСОБА_2

У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

Отже, із зазначеної норми вбачається, що ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності зазначається щодо будь-яких юридичних осіб, незалежно від форми власності, а індивідуальний ідентифікаційний номер зазначається щодо усіх фізичних осіб - платників податків, виняток становлять лише фізичні особи, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

Київська міська рада є юридичною особою, якій присвоєно ідентифікаційний код 22883141, що підтверджується інформацією з веб-сайту Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» та на якому, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців.

Суд встановив, що у виконавчому листі від 23.10.2012 № 2а-10358/12/2670 відсутні ідентифікаційний код боржника та індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з висновком відповідача, що зазначений виконавчий лист не відповідає вимогам, встановленим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», що і стало підставою для винесення відповідачем-2 постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.04.2013.

Крім того, у супровідному листі від 23.04.2013 № А-5815/5-786/3 щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за підписом Черноволова В.А. позивачу роз'яснено право на звернення до суду, який видав виконавчий документ про приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

З приводу позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В'ячеслава Андрійовича щодо залишення без контролю постанови від 22.04.2013, що надійшла з його супровідним листом від 23.04.2013 № А-5815/5-786/3, суд зазначає, що не вбачає підстав для її задоволення, оскільки судом не встановлено, а позивачем не наведено обґрунтування наявності факту допущення відповідачем 3 такої бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, а доводи позивача, на які вона посилається в обґрунтування позовних вимог спростовуються нормами Закону України «Про виконавче провадження» та матеріалами справи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 69-71, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді Н.В. Клочкова

Т.О. Скочок