Постанова № 31475201, 16.05.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. Справа № 809/1164/13-a

14 год. 46 хв.

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-Сервіс"

про стягнення заборгованості в сумі 5265,04 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2013 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області ДПС (надалі також - позивач) звернулася в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-Сервіс" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5265,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 09.04.2013 року за відповідачем згідно даних карток особових рахунків, що обліковуються в податковій інспекції рахується податковий борг по пені з податку на додану вартість в сумі 5265,04 грн. Оскільки відповідачем заборгованість добровільно не сплачено, просить стягнути дану суму в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте поштові відправлення поверталися на адресу суду із зазначенням причини невручення (а.с.20,25). В останнє судове засідання судом проведено заходи щодо повідомлення відповідача телефонограмою в порядку статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), за телефонним номером, зазначеним у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.26-28), про що складено довідку (а.с.42).

У відповідності до частини 11 статті 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Беручи до уваги клопотання позивача про розгляд справи без участі уповноваженого представника, а також керуючись вимогами частини 4 статті 128 КАС України, згідно з якими, неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за відсутності сторін.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.26-28), товариство з обмеженою відповідальністю «Геліос-Сервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області 10.09.2002 року, та згідно із ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

17 березня 2010 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено постанову в адміністративній справі № 2а-108/10/0970 за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-Сервіс" про стягнення податкового боргу в сумі 3461288,15 грн., якою позов задоволено повністю. Вказане рішення набрало законної сили 31.08.2010 року.

Згідно з даною постановою відповідачу визначено до стягнення податковий борг, в тому числі, з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0002102301/0 від 17 червня 2009 року в загальній сумі 1439732,00 грн.,(а.с.45).

Враховуючи приписи частини 1 статті 72 КАС України, за якими обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд не досліджував підстави виникнення податкового боргу з податку на додану вартість щодо відповідача, які були предметом дослідження в адміністративній справі № 2а-108/10/0970 та не потребують додаткового доказування.

Згідно з матеріалами справи встановлено, що 15.06.2011 року відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості з податку на додану вартість в сумі 24185,59 грн., відтак у відповідності до вимог підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України, позивачем проведено нарахування пені на суму 24185,59 грн., за період з 05.09.2009 року по 15.06.2011 року в розмірі 5265,04 грн. Факт наявності заборгованості по нарахованій пені внаслідок часткової сплати податкового боргу з податку на додану вартість підтверджується випискою із зворотного боку облікової картки платника податку на додану вартість станом на 31.12.2011 року (а.с.10) та 09.04.2012 року (а.с.11), а також письмовими поясненнями представника позивача (а.с.44).

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначений конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У відповідності до підпункту 129.3.4 пункту 129.3 статті 129 ПК України, у разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що заявником надсилалися податкові вимоги форми ''Ю1'' за №1/308/13103 від 20.07.2009 року та ''Ю2'' за №2/342/15611/10/240 від 27.08.2009 року (а.с.9), які надсилались відповідачу, про що свідчать квитанції про направлення рекомендованого повідомлення про вручення (а.с.9). Вказані податкові вимоги не відкликалися, відповідачем не оскаржувалися, а податковий борг не переривався.

Положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналогічна правова норма щодо порядку направлення вимоги і формування нового податкового боргу відображена у підпункті 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв до 01.01.2011 року.

Суд зазначає, що нормами матеріального права, до і після 2011 року, питання направлення податкової вимоги і звернення податкового органу на підставі неї до суду про стягнення заборгованості, врегульовані ідентично, а тому потреби в повторному надсиланні податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України немає.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що пеня, нарахована на суму часткової сплати податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 5265,04 грн., відповідачем добровільно не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліос-Сервіс" (ідентифікаційний код 32177191) та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Геліос-Сервіс" (ідентифікаційний код 32177191) в дохід бюджету податковий борг в сумі 5265 (П'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) гривень 04 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 21.05.2013 року.