Постанова № 31475090, 28.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа№ 5011-47/16284-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Остапенка О.М.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Ткаченко І.В. - представник за довіреністю від 26.10.2012 року;

від відповідачів: 1) не з'явились;

2) не з'явились,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року

у справі № 5011-47/16284-2012 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд»

до 1) Громадської організації інвалідів «Реабілітаційний центр «Довіра»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудвод»

про визнання недійсним договору поруки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору поруки від 01.09.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.02.2008 року між позивачем, як генпідрядником, та відповідачем-2, як субпідрядником, було укладено договір на виконання будівельних робіт по улаштуванню буроін'єкційних паль на будівництві житлово-офісного комплексу по вул. Київський шлях, 28 в м. Бориспіль Київської області, пунктом 10.2 якого сторони передбачили, що жодна з сторін не має права передавати свої права за даним договором третій стороні без письмової згоди на це другої сторони. В подальшому позивачем було з'ясовано, що в забезпечення виконання позивачем, як генпідрядником, умов договору від 22.02.2008 року щодо оплати виконаних робіт, між відповідачем-1, як поручителем, та відповідачем-2, як кредитором, укладено договір поруки від 01.09.2011 року. Позивач вважає, що наведений договір поруки від 01.09.2011 року суперечить вимогам закону, зокрема ст. 511, 528, 548 Цивільного кодексу України, оскільки його укладено без згоди боржника (тобто позивача), а тому він є недійсним в силу вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що договором підряду не передбачена можливість виконання зобов'язання шляхом вчинення договору поруки.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» по справі № 5011-47/16284-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-47/16284-2012 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Холдингової компанії «Київінвестбуд» прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено розгляд справи на 16.04.2013 року.

У судовому засіданні 16.04.2013 року представник позивача надав пояснення, якими підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 16.04.2013 року зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача 2 у судове засідання 16.04.2013 року не з'явився про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року розгляд справи відкладено до 14.05.2013 року та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630», оскільки останнє на підставі договору поруки від 12.03.2012 року є поручителем перед Громадською організацією інвалідів «Реабілітаційний центр «Довіра» за виконання ТОВ «Київінвестбуд» грошових зобов'язань по договору № 09/8-С від 22.02.2008 року та рішення по справі може вплинути на його права чи обов'язки.

Представники відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи у судове засідання 14.05.2013 року не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 14.05.2013 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання позивача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 року відкладено розгляд справи до 28.05.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 28.05.2013 року підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задоовльнити.

Представники відповідачів у судове засідання 28.05.2013 року не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 09183870 та № 09184175, наявних в матеріалах справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 22.02.2008 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київміськбуд», як генпідрядником, та відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудвод», як субпідрядником, було укладено договір № 09/8-с на виконання будівельних робіт по улаштуванню буроін'єкційних паль на будівництві житлово-офісного комплексу по вул. Київський шлях, 28 в м. Бориспіль Київської області, який підписано представниками сторін та посвідчено печатками обох сторін (далі - договір підряду).

Умовами договору підряду сторони погодили, що генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язався на власний ризик, у відповідності до умов договору, виконати роботи по улаштуванню буроін'єкційних паль на об'єкті, розташованому за адресою: по вул. Київський шлях, 28 в м. Бориспіль Київської області (п. 1.1), договірна вартість робіт узгоджена в сумі 2 200 502,16 грн. (п. 3.1).

Згідно п. 10.2 договору підряду, сторони передбачили, що жодна із сторін не має права передавати свої права за даним договором третій стороні без письмової згоди на це другої сторони.

01.09.2011 року між відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудвод», як кредитором, та відповідачем-1 - Громадською організацією інвалідів «Довіра», як поручителем, укладено договір поруки (далі - договір поруки від 01.09.2011 року), який підписано представниками сторін та посвідчено печатками.

Відповідно до умов договору поруки від 01.09.2011 року сторони узгодили, що поручитель зобов'язується в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання позивачем - ТОВ «ХК «Київміськбуд» (боржником) грошових зобов'язань по договору № 09/8-с від 22.02.2008 року на виконання будівельних робіт по улаштуванню буроін'єкційних паль на будівництві житлово-офісного комплексу по вул. Київський шлях, 28 в м. Бориспіль Київської області (пункт 1.1), розмір заборгованості ТОВ «ХК «Київміськбуд» визначено у сумі 4 116 679,99 грн. (п. 1.2), поручитель зобов'язався виконати за боржника його зобов'язання перед кредитором на умовах, у порядку та в терміни, визначені договором (п. 2.1), зобов'язання поручителя за договором поширюються як на зобов'язання, які боржник повинен буде виконати в майбутньому, так і на забезпечення погашення заборгованості боржника, яка виникла внаслідок невиконання своїх зобов'язань та існує на момент укладення даного договору (п. 4.2).

Звертаючись до суду першої інстанції з позовними вимогами позивач зазначив, що оспорюваний договір поруки від 01.09.2011 року, укладений між відповідачами, суперечить вимогам закону, зокрема ст. 511, 528, 548 Цивільного кодексу України, оскільки його укладено без згоди боржника (тобто позивача), а тому він є недійсним в силу вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив з того, що договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, тобто у даному випадку між відповідачем-1 та відповідачем-2, а отже оспорюваний договір поруки від 01.09.2011 не передбачає зміну, виникнення або припинення будь-яких прав та обов'язків боржника - ТОВ «Холдингова компанія «Київміськбуд».

До того ж, законодавством України не передбачено і не випливає зі змісту правовідносин поруки обов'язку кредитора або поручителя за договором поруки від 01.09.2011 отримувати згоду боржника на укладення оспорюваного договору.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як випливає із ст. 553 Цивільного кодексу України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь-яких прав та обов'язків боржника. Він лише здійснює підготовчі дії до укладення договору поруки, підшукуючи поручителя і одержуючи його згоду.

Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи; у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Вказаною нормою передбачене загальне правило участі третьої особи у зобов'язанні, а саме зобов'язання не створює обов'язків для третьої особи. Тобто не можна без згоди особи покласти на неї обов'язок вчинити якусь дію або утриматись від вчинення такої дії. Зобов'язання може породжувати для третьої особи лише права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 556 Цивільного кодексу України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Вказана норма є імперативною і її застосування не залежить від змісту договору поруки, укладеного між відповідачами.

З наведеної норми вбачається, що при укладанні спірного договору поруки відповідачі надали відповідачеві 1 певні права відносно позивача, а на позивача, відповідно, поклали обов'язок відносно поручителя (відповідача 1) здійснити відшкодування на користь вказаного поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою.

Відповідно до умов ст. 512 ЦК України однією із підстав заміни кредитора у зобов'язанні є виконання обов'язку боржника поручителем.

Таким чином, виконання відповідачем 1 як поручителем обов'язку позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод» тягне за собою перехід прав кредитора у зобов'язанні за основним договором від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод» до відповідача 1.

Згідно з ч. 1 ст. 528 Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

За умовами п. 10.2 договору підряду жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки по даному договору третім особам без письмової згоди на це другої сторони.

Представник позивача у судовому засіданні наголосив, що в п. 10.2 договору підряду міститься заборона передавати свої права та обов'язки по даному договору третім особам без письмової згоди другої сторони, а позивач такого погодження не давав.

Доказів погодження позивачем в установленому порядку на вчинення відповідної заміни суду не надано.

Фактичні дії сторін за спірним договором поруки свідчать про їх намір приховати правочин відступлення права вимоги, укладення якого без згоди позивача по справі в силу умов п. 10.2 основного договору та вимог ст. 516 ЦК України не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Отже, враховуючи те, що спірний договір поруки укладений без згоди позивача з порушенням умов п. 10.2 основного договору та вимог ст.ст. 516, 528 ЦК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним договору поруки від 01.09.2012 року відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року підлягає скасуванню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року у справі № 5011-47/16284-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Визнати недійсним з моменту укладення договір поруки від 01.09.2012 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод» та Громадською організацією інвалідів «Реабілітаційний центр «Довіра».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод» (10000, м. Житомир, вул. Чапаєва, 7; код ЄДРПОУ 01416317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 9; код ЄДРПОУ 32776576) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 75 коп.

6. Стягнути з Громадської організації інвалідів «Реабілітаційний центр «Довіра» (03150, м. Київ, вул. Горького, 88; код ЄДРПОУ 36791252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд» (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 9; код ЄДРПОУ 32776576) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 75 коп.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

8. Матеріали справи № 5011-47/16284-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Руденко М.А.

Остапенко О.М.