Ухвала суду № 3147417, 13.03.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“13” березня 2008 р. Справа № А36/364

к/с №К- 5147/07

№ К-6206/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий Нечитайло О.М.

Судді: Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Рибченко М.О.

Федоров М.О.

при секретарі судового засідання Ликовій В.Б.

за участю представників:

позивача: не зявився

відповідача: Бобченко А.Є. дов.від 12.01.2008р.

№ 439/10/08-10-051

прокурор: Кудінов Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової

інспекції по роботі з підприємствами

гірничо-металургійного комплексу у

м. Кривому Розі

та Прокуратури Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду

від 07.02.2007р.

у справі № А 36/364

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

торгово-промислової фірми «Фінекс»

до Спеціалізованої державної податкової

інспекції по роботі з підприємствами

гірничо-металургійного комплексу у

м. Кривому Розі

за участю Прокуратури Дніпропетровської області

про визнання нечинними податкових

повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова фірма «Фінекс» (надалі позивач, ТОВ ТПФ «Фінекс») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі (надалі - СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Кожан М.П.) від 30.10.2006р. у справі № А36/364 у позові відмовлено.

Вказане судове рішення мотивовано, тим, що висновки відповідача про порушення підприємством п. 5.9 ст. 5, п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств,» в звязку із завищенням валових витрат в частині оприбуткування деривативів (опціонів), як товарно-матеріальних цінностей на суму 295173800,00грн. - є обгрунтованими.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий: Сизько І.А., судді: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.) від 07.02.2007р. у справі № А36/364 апеляційну скаргу СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі задоволено:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006р. у справі №А36/364 скасовано;

- позов задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі від 20.02.2006р. № 0000222330/0, від 28.04.2006р. № 0000222330/1 та від 12.07.2006р. 0000222330/2;

Вказана постанова мотивована тим, що позивач, на підставі вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», правомірно вів податковий облік результатів операцій з опціонами, а висновки спірного акту перевірки не відповідають вимогам законодавства України. Крім того, господарським судом апеляційної інстанції відзначено про порушення відповідачем вимог законодавства України, в частині правил проведення перевірки платника податку.

СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням господарського суду апеляційної інстанції, з підстав порушення при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 07.02.2007р. у справі № А 36/364 повністю та залишити в силі судове рішення господарського суду першої інстанції.

Прокуратура Дніпропетровської області теж, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням господарського суду апеляційної інстанції, з підстав порушення при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 07.02.2007р. у справі № А 36/364 повністю та залишити в силі судове рішення господарського суду першої інстанції у вказаній справі.

Заперечень на вказані касаційні скарги ТОВ ТПФ «Фінекс» не надало.

Від відповідача до канцелярії Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання про закриття провадження у справі № А36/364 з підстав, предбачених п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції, представник відповідача від поданого клопотання про закриття провадження у справі № А36/364 відмовився, вимоги касаційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції вимоги власної касаційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання суду касаційної інстанції не зявився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.49 КАС України не скористався, про причини не явки суду не зазначив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу проведено позапланову перевірку з окремих питань оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової фірми «Фінекс» за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р., за результатами якої складено акт №23/08-06-321/30643259 від 14.02.2006р.

На підставі вказаного акту перевірки, СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222330/0 від 20.02.2006р.. яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток усього 147 587000,00 грн., в т.ч. 737 935 00грн. за основним платежем та 73 793500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Внаслідок адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, у порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000222330/1 від 28.04.2006р., № 0000222330/2 від 12.07.2006р., якими суму податкового зобов'язання залишено без змін.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень стали наступні фактичні обставини.

Згідно договорів доручення між ТОВ ТПФ «Фінекс» та АКБ «Юнекс» (Повірений) укладено біржові контракти з ТОВ «Сток» на купівлю деривативів (опціонів) ОК-2/14 2004 від 23.09.2004р. для ТОВ ТПФ «Фінекс» загальною вартістю 145 330 346,00 грн.

ВАТ «ІнГЗК» було виконано зобовязання перед ТОВ ТПФ «Фінекс» за вказаними опціонами на загальну суму 174 150 000,00 грн.

Згідно договорів доручення акціонерний комерційний банк «Юнекс» уклав біржові контракти з ТОВ «Сток» на купівлю деривативів (опціонів) для ТОВ ТПФ «Фінекс» загальною вартістю 106 561 000,00грн.

ВАТ «ІнГЗК» було виконано зобов'язання перед ТОВ ТПФ «Фінекс» за вказаними опціонами на загальну суму 237 615 000,00грн.

З метою виконання своїх зобов'язань за договорами комісії, ТОВ ТФП «Фінекс» перерахувало на рахунок АКБ «Юнекс» за період серпень 2004р. - квітень 2005р. кошти, всього у розмірі 86 384 019,38грн.

У зв'язку із здійсненням вказаних операцій, відповідачем зроблено висновок, що підприємством в порушення п. 5.9 ст.5, п. 7,6 ст. 7 Закону України «Про оподаткуванння прибутку підприємств» невірно відображено у бухгалтерському та податковому обліку вартість деривативів (опціонів), що призвело до завищення валових витрат в частині оприбуткування деривативів (опціонів) як товарно-матеріальних цінностей (рядок 04.1 Декларації) на суму 295 173800,00 грн.

Таким чином, у звязку із невірним відображенням обліку деривативів (опціонів), позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 73 793 500,00 грн

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та прокурора, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі та Прокуратури Дніпропетровської області підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з прийнятих у справі № А36/364 судових рішень, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій було надане різне трактування здійснених позивачем операцій з опціонами на відповідність вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо правильності відображення таких операцій у бухгалтерському та податковому обліку платника податку.

Так, судами було висловлено різну правову позицію в частині розуміння опціону як товару та, відповідно, в залежності від наслідків правової кваліфікації даного понняття чи правомірно відносити витрати з прибання таких опціонів в порядку пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України, в даному випадку, погоджується із висновками господарського суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

До деривативів належать: форвардний контракт, фючерсний контракт, опціон.

Підпунктом 1.5.3. п.1.5 ст. 1 вказаного закону передбачено, що опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

За змістом пп. 7.6.1. п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Підпунктом 7.6.2.п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості (пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. (пп.7.6.4. п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до пп.5.2.1.п. 5.2 коментованого закону, до валових витрат належать суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, за змістом викладеного вбачається, що законодавець передбачив окремий порядок формування та ведення податкового обліку фінансових результатів операцій з деривативами (в даному випадку опціонами), з огляду на що, позивач при веденні податкового обліку операцій з придбання та погашення опціонів мав керуватись саме нормативними приписами пп. 7.6.1. п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, про що правомірно було зазначеного господарським судом першої інстанції.

Крім того, посилання господарського суду апеляційної інстанції на ч. 5 пп.7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як нормативну підставу, що спростовує необхідність застосування платником податку порядку, встановленого ст. 7 вказаного закону правила обліку фінансових результатів операцій з деривативами, судовою колегією Вищого адміністративного суду України вважається необгрунтованим, оскільки за змістом останньої вбачається що названі положення поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

В розумінні ж законодавства України операції щодо придбання та погашення деривативів не ототожнюються з операціями, названими у ч.5 пп.7.6.1 п. 7.6 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що господарський суд Дніпропетровської області дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Тому, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1 Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі та Прокуратури Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2007р. у справі № А36/364 задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2007 р. у справі № А36/364 скасувати, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006р. у справі № А36/364 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.М. Нечитайло

Судді: Л.В. Ланченко

Н.Г. Пилипчук

А.О. Рибченко

М.О. Федоров

З оригіналом вірно

Відповідальний секретар В.Б. Ликова