Ухвала суду № 31473518, 28.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"28" травня 2013 р. Справа № 0670/6880/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представників Товариства, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" квітня 2013 р. у справі за позовом Житомирського відкритого акціонерного товариства "Крок" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирське відкрите акціонерне товариство "Крок" звернулося до суду з вказаним позовом, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 25.02.2011 року №0000702301, №0000712301 та №0000692301.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнані протиправними та скасувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0000702301 від 25.02.2011 року, № 0000712301 від 25.02.2011 року та № 0000692301 від 25.02.2011 року.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано дог суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Житомирське відкрите акціонерне товариство "Крок" (далі - Житомирське ВАТ "Крок") на податковому обліку знаходиться в Державній податковій інспекції у м.Житомирі (далі - ДПІ у м. Житомирі) та є платником податку на додану вартість.

З 20 грудня 2010 року по 03 лютого 2011 року посадовими особами ДПІ у м.Житомирі проведено планову виїзну перевірку Житомирського ВАТ "Крок" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

Перевіркою серед інших встановлено порушення Житомирським ВАТ "Крок" п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.10 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого позивачем за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року занижено податок на прибуток на суму 249496,00 грн., а також порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року занижено податок на додану вартість на суму 135411,00 грн., в т.ч. за березень 2010 року на 19201,00 грн., серпень 2010 року на 4399,00 грн., вересень 2010 року на 2565,00 грн. та неправомірно заявлено суму до бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 9755,00 грн., за січень 2010 року в розмірі 85213,00 грн., за лютий 2010 року в розмірі 14308,00 грн..

За результатами перевірки складено акт №468/23-1/04594746/0110 від 10.02.2011 року на підставі якого ДПІ у м.Житомирі винесені податкові - повідомленні рішення:

- №0000692301 від 25.02.2011 року , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 311870,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 249496,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 62374,00 грн.;

- №0000702301 від 25.02.2011 року, яким Житомирському ВАТ "Крок" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32706,00 грн., в т.ч. основний платіж в розмірі 26165,00 грн., штрафні санкції в розмірі 6541,00 грн.;

- №0000712301 від 25.02.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 109276,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 27319,00 грн./

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, відносно виявленого порушення - не проведення позивачем коригування зміни компенсацій вартості товарів у відповідних звітних податкових періодах при поверненні товарів постачальнику СП ТОВ "Ріф-1" в сумі 221195,00 грн., суд зазначив , що у 2009 році Житомирське ВАТ "Крок" придбало у контрагента СП ТОВ «Ріф-1» товарно-матеріальні цінності (взуття) для здійснення торговельної діяльності. Витрати на його придбання відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" було віднесено до складу витрат та відображено в рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток підприємства.

Поняття приросту (убутку) матеріалів та порядок його розрахунку визначено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємства". Згідно з п.5.9 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Приріст (убуток) балансової вартості розраховується на основі даних бухгалтерського обліку для визначення бази оподаткування і складання Декларації з податку на прибуток.

На кінець 2009 року зазначений товар залишився нереалізованим, тому приріст товару було відображено в додатку К1/1 до Декларації.

В подальшому при поверненні товару СП ТОВ «Ріф-1» позивачем дана операція проведена по Д-т 63 (розрахунки з постачальниками та підрядниками) з К-т28 (товари) та відображена в податковій декларації замість рядка 05.1 ("Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)") по рядку 04.1 ("Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)") (зменшувалась раніше задекларована сума витрат).

Таким чином операція з повернення товарів постачальнику СП ТОВ "Ріф-1" не вплинула на збільшення валових витрат.

Крім того, у висновку судово-бухгалтерської експертизи, експертом не підтверджено висновок податкового органу щодо завищення валових витрат в сумі 221195,00 грн. у зв'язку з непроведенням змін компенсації вартості товарів, оскільки це суперечить викладеному матеріалу в акті податкової перевірки.

Щодо такого порушення, як безпідставного включення позивачем в ІІ півріччі 2009 року до складу валових витрат витрати по нарахованому земельному податку в розмірі 99586,00 грн. на земельну ділянку, яку не використовувало у господарській діяльності, оскільки виробниче та адміністративне приміщення, яке знаходиться на ній товариство орендує в ТОВ "Інтер-Форум", які є власністю останнього, суд зазначив, що відповідно до ст.ст. 5, 14, 15 Закону України "Про плату за землю", об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності чи користуванні.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) та землекористувач.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення прав власності або права користування земельною ділянкою.

Земельна ділянка площею 5,4923 га, що розташована за адресою: м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 122, в перевіряємий період знаходилась у користуванні Житомирського ВАТ "Крок", що стверджується державним актом на право постійного користування землею (а.с.89-90 т.1).

В акті перевірки відсутнє посилання щодо користування земельною ділянкою будь-якими іншими юридичними або фізичними особами, окрім позивача.

Крім того правомірність сплати земельного податку відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не заперечувалась.

Щодо безпідставного включення до складу валових витрат витрати по отриманих послугах електропостачання, теплопостачання, водопостачання, які не компенсовані замовниками послуг із переробки давальницької сировини по виготовленню взуття та безпідставного включення до складу податкового кредиту податок на додану вартість, який сплачений при отримані даних послуг, суд зазначив наступне.

В грудні 2005 року між позивачем та Житомирським РЕМ укладено договір №2 на постачання електричної енергії. Відповідно до п.7.2 даного договору, розрахунки за спожиту електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами відповідно до класів напруги, показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку.

Валові витрати позивача по послугах електропостачання за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року становлять 1285959,01 грн. з яких 755258,00 грн. пов'язані із самостійним виготовленням продукції.

Витрати по послугах електропостачання в сумі 530700,00 грн. відшкодовували СП ТОВ "Ріф-1", ДП "Модітал", ТОВ "КНР" відповідно до укладених з Житомирським ВАТ "Крок" договорів оренди приміщень та договорів на відшкодування витрат на комунальні послуги. Дані кошти позивач в бухгалтерському та податковому обліку відображав як доходи від надання послуг.

Оскільки здача в оренду приміщень Житомирським ВАТ "Крок" вважається одним із видів діяльності товариства, так як його статутом передбачено здійснення інших видів діяльності не заборонених чинним законодавством, то усі понесені витрати та отримані доходи що стосуються оренди приміщень та сплати комунальних послуг за їх користування повинні вважатися такими, що пов'язані з його господарською діяльністю.

На підставі вказаного та з огляду на те, що СП ТОВ "Ріф-1", ДП "Модітал", ТОВ "КНР" здійснювалось відшкодування витрат на комунальні послуги, які позивачем зараховувались до валового доходу, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат витрати по отриманих послугах електропостачання, теплопостачання, водопостачання при переробці давальної сировини по виготовленню взуття, а отже правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, який сплачений при їх отримані.

Зазначене підтверджено висновком судово-бухгалтерської експертизи по даній справі від 11.03.2013 року, який письмово відповідачем не спростовано та підтверджено первинними документами, долученими до позовної заяви.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" травня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Житомирське відкрите акціонерне товариство "Крок" вул. Героїв Пожежних, 122,м. Житомир,10006

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014