Ухвала суду № 31472569, 15.05.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1906/1573/2012Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т. Провадження № 11/789/132/13 Доповідач - Тиха І.М.Категорія - ч.2 ст.286 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Тихої І.М.

Суддів - Подковського О. А., Римар Т. М.,

з участю прокурора-Гарматюка Р. Є.

засудженого - ОСОБА_1

захисника засудженого-ОСОБА_2

представника потерпілого-ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та захисника засудженого адвоката ОСОБА_2 на вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2013 року, яким засуджено:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_2, з середньою освітою, розлученого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;

Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з 23 серпня 2012 року, тобто з дня фактичного його затримання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишено попередню - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 34087,86 грн. (тридцять чотири тисячі вісімдесят сім гривень вісімдесят шість копійок) відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 145000 грн. (сто сорок п'ять тисяч гривень) відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 351,60 грн. (триста п'ятдесят одну гривню шістдесят копійок) вартості проведеної судової автотехнічної експертизи, перерахувавши їх у НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код ЗКПО 24524727, розрахунковий рахунок №31256272210463, МФО 838012, в ГУДК України в Тернопільській області, з відміткою щодо призначення платежу: «За проведення автотехнічної експертизи №5-193/11 від 13 червня 2011 року».

Стягнуто з ОСОБА_1 421,92 грн. (чотириста двадцять одну гривню дев'яносто дві копійки) вартості проведеної судової автотехнічної експертизи, перерахувавши їх у НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код ЗКПО 24524727, розрахунковий рахунок №31256272210463, МФО 838012, в ГУДК України в Тернопільській області, з відміткою щодо призначення платежу: «За проведення автотехнічної експертизи №5-194/11 від 14 червня 2011 року».

Стягнуто з ОСОБА_1 492,24 грн. (чотириста дев'яносто дві гривні двадцять чотири копійки) вартості проведеної транспортно-трасологічної експертизи, перерахувавши їх у НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код ЗКПО 24524727, розрахунковий рахунок №31256272210463, МФО 838012, в ГУДК України в Тернопільській області, з відміткою щодо призначення платежу: «За проведення транспортно-трасологічної експертизи N05-192/11 від 28 червня 2011 року».

Стягнуто з ОСОБА_1 300,48 грн. вартості проведеної товарознавчої експертизи, перерахувавши їх у НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код ЗКПО 24524727, розрахунковий рахунок №31256272210463, МФО 838012, в ГУДК України в Тернопільській області, з відміткою щодо призначення платежу: «За проведення товарознавчої експертизи №6-526/11 від 01 липня 2011 року».

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 1500 грн. вартості проведеної судової автотехнічної експертизи №1122 від 29 серпня 2011 року.

Як зазначено у вироці , 24 травня 2011 року о 18 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1, в порушення вимог пунктів 2.9 (а), 6.1 Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, без застебнутого мотошолома та керуючи мопедом «VIPER-Winol» без державного номерного знаку, і пасажирів, рухався автомобільною дорогою сполученням «Вишнівець-Ланівці», у с.Лози Збаразького району, в напрямку від смт.Вишнівець до м.Ланівці.

Під час руху у вказаному напрямку із швидкістю 25 км/год, ОСОБА_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5 ч.1, 2.3 (б) ПДР України, які зобов'язували його під час руху своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Так, в процесі руху водій ОСОБА_1 маючи об'єктивну можливість завчасно виявити, що попереду керованого ним мопеда, по його смузі для руху у зустрічному напрямку рухаються малолітні велосипедисти: ОСОБА_4, керуючи велосипедом «ARDIS» та ОСОБА_5, керуючи іншим велосипедом, в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху» та виконання його вимог), 12.3 ПДР України негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу маючи при цьому таку технічну можливість шляхом своєчасного застосування гальмування, а продовжив рух.

Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що під час руху допустив зіткнення з велосипедом «ARDIS», під керуванням ОСОБА_3

В результаті зіткнення мопеда та велосипеда ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток мозкового та лицевого черепа, масивних крововиливів у речовину, над- та під оболонки головного мозку, котра супроводжувалася набряком та компресією головного мозку, закритого перелому кісток правої гомілки на межі середньої та нижньої третини, чисельних ран, синців, саден -голови, тулуба, кінцівок від яких 30 травня 2011 року, під час стаціонарного лікування в реанімаційному відділенні комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна дитяча лікарня», настала його смерть.

Порушення водієм ОСОБА_1, вимог пунктів 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху»), 2.3 (б), 2.9 (а), 6.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної ДТП та спричиненням смерті ОСОБА_3

В апеляції засуджений просить вирок змінити та застосувати ст. 69 КК України, пом"якшивши покарання. Мотивуючи тим, що суд обрав стосовно нього занадто суворе покарання, не врахувавши його молодий вік, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв слідству в розкритті злочину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батьків-інвалідів, є інвалідом третьої групи, вчинив злочин з необережності, позитивно характеризується за місцем проживання.

Захисник засудженого в апеляційній скарзі просить вирок суду змінити та застосувати ст.ст. 69,75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. Мотивуючи тим, що суд обрав стосовно нього занадто суворе покарання, яке не відповідає ступені тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого та захисника, які просять вирок суду в частині призначення покарання змінити в бік пом'якшення, міркування прокурора, який вважає, що вирок є законним та обгурнтованим, колегія вважає, що вирок слід залишити без змін з наступних міркувань.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину разом із кваліфікацією його дій ніким не оспорюється та є вірним.

Міра покарання засудженому призначена у відповідності до вимог ст.ст.65-67 КК України, відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним, що характеризують особу винного та з врахуванням обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і є справедливою.

Так, при обранні покарання суд першої інстанції вірно врахував обтяжуючі покарання ОСОБА_1 обставини - вчинення злочину щодо малолітнього та в стані алкогольного сп"яніння, думку потерпілого, який просив суворо покарати засудженого, оскільки він не відшкодував заподіяної злочином шкоди, а також пом"якшуючі його покарання обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те, що він є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, його позитивну характеристику за місцем проживання.

Виходячи із вищенаведеного , колегія вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення , а вирок суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, в редакції 1960 року, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисника засудженого адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2013 року стосовно ОСОБА_1 без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Тиха