Ухвала суду № 31471767, 28.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року справа №812/2397/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Бишова М.В., Шишова О.О.

секретар судового засідання Казакова Т.М.

представників відповідача Шальнєва А.Л., Шенькарук С.М.

представника третьої особи Ткаченко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року у справі № 812/2397/13-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Лисичанської міської ради Луганської області, третя особа - Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 8» про стягнення податкового боргу за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Лисичанської міської ради Луганської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, - Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 8» (далі - КП ЛЖЕК № 8) про стягнення податкового боргу за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство, у сумі 542445,92 грн. (з урахуванням уточненої позовної заяви).

В обґрунтування позовних вимог Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби (далі - Інспекція) зазначила, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа КП ЛЖЕК № 8 зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності Лисичанською міською радою Луганської області від 23.10.2004р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1 381 120 0000 000098 та внесено до ЄДРПОУ.

На даний час згідно довідки Лисичанської міської ради держреєстрацію ЛЖЕК № 8 не скасовано.

Відповідно підпункту 3.2 Розділу III Статуту КП ЛЖЕК № 8 «Підприємство здобуває право юридичної особи з моменту його державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок і інші рахунки в установах банку».

Згідно підпункту 3.1 Розділу III Статуту КП ЛЖЕК № 8 «Власником Підприємства є Лисичанська міська рада, що здійснює свої права по господарському використанню свого майна як безпосередньо, так і через уповноважений ним орган - Фонд комунального майна».

У КП ЛЖЕК № 8 за період з 20.05.2010р. по 01.02.2013р. утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 542 445, 92 грн., з якого сума основного боргу - 229 124, 36 грн., сума несплаченої пені - 30276, 56 грн. та діючи розстрочення у розмірі 283045,00 грн., що підтверджується актом звірки податкового боргу з ПДВ.

На підставі пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу (далі - ПК) України Інспекція поданням від 05.12.2012р. за вих. № 10721/19 (отримано 27.12.2012р.) звернулась до органу місцевого самоврядування - Лисичанської міської ради з проханням прийняти рішення відповідно ПК України стосовно податкового боргу КП ЛЖЕК № 8.

Відповідно до пункту 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Граничний строк отримання відповіді від Лисичанської міської ради сплинув 26.01.2013 р.

На виконання вимог Закону України № 2181 Інспекцією виставлено першу податкову вимогу № 1/33 від 09.07.2008р., котра отримана відповідно поштового повідомлення 14.07.2008 р. Внаслідок несплати боржником узгодженої суми податкового зобов'язання, Інспекцією виставлено другу податкову вимогу від 18 серпня 2008 року № 2/37, котра отримана посадовою особою боржника особисто 20.08.2008 р.

Позивач просив суд звернути стягнення податкового боргу з податку на додану вартість КП ЛЖЕК № 8 на кошти юридичної особи Лисичанської міської ради, у сумі 542 445,92 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року у цій справі у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, що і в обґрунтування позову.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем та третьою особою висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У судовому засіданні представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа КП ЛЖЕК № 8 зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності Лисичанською міською радою Луганської області від 23.10.2004р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1 381 120 0000 000098 та внесено до ЄДРПОУ (а.с.10-17).

Згідно Статуту КП ЛЖЕК № 8 в редакції 2010 року, засновником Підприємства є Лисичанська міська рада. Підприємство є юридичною особою, вважається створеним з дня його державної реєстрації. Підприємство має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, кутовий та інші штампи, фірмові бланки, інші реквізити, необхідні для його діяльності.

Майно Підприємства складається з виробничих та невиробничих фондів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі Підприємства.

Майно Підприємства є комунальною власністю Лисичанської міської ради і закріплюється за Підприємством на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується і розпоряджається цим майном відповідно з діючим законодавством України і цим Статутом. Відчуження майна, що закріплено за Підприємством і є комунальною власністю, здійснюється Підприємством у порядку, установленому Власником як безпосередньо, так і через уповноважений ним орган - управління власності Лисичанської міської ради (а.с.63-67).

КП ЛЖЕК № 8 взято на облік до органів державної податкової служби з 29.08.2003 року за 759 (а.с.18).

Лисичанська міська рада Луганської області є юридичною особою, зареєстрована 21.05.1997р. (а.с.36).

У третьої особи станом на 01.02.2013 року за період з 20.05.2010р. по 01.02.2013р. утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 542 445, 92 грн., з якого сума основного боргу - 229 124, 36 грн., сума несплаченої пені - 30276, 56 грн. та діючи розстрочення у розмірі 283045,00 грн., що підтверджується актом звірки податкового боргу з ПДВ (а.с.21).

На виконання вимог Закону № 2181 ДПІ у м. Лисичанську виставлено першу податкову вимогу № 1/33 від 09.07.2008р., котра отримана відповідачем відповідно до поштового повідомлення 14.07.2008 р. (а.с.20).

Внаслідок несплати боржником узгодженої суми податкового зобов'язання, ДПІ виставлено другу податкову вимогу від 18 серпня 2008 року № 2/37, котра отримана посадовою особою боржника особисто 20.08.2008 р. (а.с.20).

Позивачем вживались заходи щодо часткового погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків у банку, а саме постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-3899/11/1270 від 20 червня 2011 року стягнуто з третьої особи заборгованість перед державним бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 236707,18 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків (а.с.58-62).

На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року по справі № 2а-3899/11/1270 Інспекцією виставлено до банку, обслуговуючого КП ЛЖЕК № 8 інкасові доручення № 129 від 20 липня 2012р., № 189 від 30 липня 2012р. та № 235 від 15 серпня 2012р., які було повернено без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.50-52).

Позивач листом № 11160/24 від 13.10.11 зверталось до фінансового управління Лисичанської міської ради з повідомленням про стан податкової заборгованості, у тому числі КП ЛЖЕК № 8 (а.с.53,54).

Інспекція поданням від 05.12.2012р. за вих. № 10721/19 (отримано 27.12.2012р.) звернулась до органу місцевого самоврядування - Лисичанської міської ради з проханням прийняти рішення відповідно до ПК України стосовно податкового боргу третьої особи (а.с.22).

Рішенням №1 про розстрочення (податкового боргу) від 31 січня 2013 року начальник Інспекції, розглянувши заяву КП ЛЖЕК № 8 надав розстрочення сплати (податкового боргу) у сумі 283045 грн. з 28.02.2013 року по 16.12.2013 року (а.с.49).

Згідно пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції, зокрема, виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до приписів абзацу 1-2 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючими органами, у відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, є, зокрема, органи державної податкової служби щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 14.1.137. пункту 14.1. статті 14 ПК України).

Таким чином, позивач є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому ПК України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків, пов'язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Згідно статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Керуючись загальними принципами трактування приписів законодавства та з урахуванням специфіки дії норм спеціального законодавства, вказані норми законів передбачають особливий порядок погашення податкового боргу, виходячи з принципу збереження цілісних майнових комплексів названих підприємств та участі у процесі погашення органів виконавчої влади, до сфери управління яких належить платник податків.

Виходячи з наведених норм статті 96 ПК України, суд вказує на те, що обов'язок органу державної податкової служби на звернення із поданням в порядку пункту 96.1 статті 96 ПК України до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади до сфери управління якого належить майно платника податків - комунального підприємства боржника виникає виключно після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу для покриття податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, дій, передбачених статті 96 ПК України, відповідачем у повному обсязі не вчинено, вимоги, викладені у позові, не відповідають нормам зазначеної статті.

В порушення вищезазначеної норми, позивач подав до суду позов, в якому, керуючись загальним правилом статті 96 ПК України, просить стягнути податковий борг за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство, без дотримання умов такого звернення.

Статтею 96 ПК України передбачено існування певних обставин для звернення податкового органу до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчого влади з вимогою щодо прийняття відповідних рішень, та в подальшому до суду із заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, при умові якщо сума отриманих Інспекцією коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства є меншою, ніж сума податкового боргу, або у разі відсутності у третьої особи майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу та відчужено, у Інспекції виникає право на звернення до відповідача з поданням про прийняття одного із рішень, перелічених у статті 96 ПК України, а у разі неотримання відповіді у визначений законом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти Лисичанської міської ради, в управлінні якого перебуває третя особа.

Позивачем не надано доказів того, що податковим органом було описано майно, проведено реєстрацію у встановленому законом порядку податкової застави у Єдиному державному реєстрі обтяжень, вчинення дій, встановлених законодавством для стягнення податкового боргу в частині продажу майна платника податків з метою погашення податкового боргу, а в подальшому звернення до суду з позовом про надання дозволу щодо продажу майна платника податків, яке знаходиться в податковій заставі, з метою погашення податкового боргу (статті 95, 96 ПК України).

Позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували вчинення ним повного переліку дій, встановлених законодавчими актами щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу комунального підприємства, зокрема доказів наявності податкової застави, реалізації заставного майна, отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства або відсутність у третьої особи майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Отже, позивачем до суду не надано належних доказів, які б підтверджували, що ним був використано повний перелік дій, встановлений законодавчими актами щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу комунального підприємства.

Більш того, сплати частини податкового боргу розстрочена позивачем, в той час як і вона включена до ціни позову.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Зважаючи на те, що відповідач є органом місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство, що зумовлює особливий порядок звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство, дотримання якого не було доведено позивачем, суд першої інстанції вірно вважав за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 29 травня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року у справі № 812/2397/13-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Лисичанської міської ради Луганської області, третя особа - Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 8» про стягнення податкового боргу за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: М.В.Бишов

О.О.Шишов