Рішення № 31471566, 28.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.13 Справа № 914/1333/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», м. Львів

про: стягнення 3 364,60 грн.,

Суддя О. Долінська

При секретарі М. Мариняк

За участю представників:

позивача: Коневалик А.В. - дов. від 15.11.2012 р.,

відповідача: не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» про стягнення 3 364,60 грн. Ухвалою від 08.04.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.04.2013р.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.

Позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №3014/215/001382 від 15.04.2011 р. здійснив страхове відшкодування на користь застрахованої особи. Оскільки, винуватець дорожньо-транспортної пригоди застрахував власну відповідальність у відповідача згідно полісу №АА/564188 діючого станом на 04.02.2012 р., то це дає правові підстави позивачу для вимоги про стягнення у порядку регресу з відповідача 3 364,60 грн., виплачених позивачем потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В судове засідання 28.05.2013 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду виконав.

Відповідач явку представника в судове засідання 28.05.2013 р. не забезпечив.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло заперечення проти позову (вих. 37287 від 17.04.2013 р.), відповідно до яких ПАТ "Страхова Компанія "ГРАВЕ Україна" з позовною заявою не погоджується частково просить суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю із підстав, викладених у запереченнях.

Також 17.04.2013 р. через канцелярію суду від відповідача поступило клопотання б/н від 17.04.2013 р. про розгляд даної справи без участі представника ПАТ "Страхова Компанія "ГРАВЕ Україна".

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні 28.05.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив.

Між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (позивач у справі) та страхувальником - Панас Павлом Івановичем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3014/215/001382 від 15.04.2011 р. (надалі - Договір), за яким застраховано автомобіль PEUGOT 206 (державний номерний знак ВС 62842 АН). Строк дії зазначеного договору визначено з 16.04.2011 р. до 15.04.2012 р.. Відповідно до п.1.7. Договору франшиза по ризиках А1-А5 складає 300,00 грн.

Згідно цього Договору, позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

04.02.2012 р. о 13-20 год. у м. Львові по вул. Словацького-Дорошенка трапилась дорожньо - транспортна пригода (надалі-ДТП) за участю транспортного засобу "Mazda-323" (державний номерний знак ВС 9336 АР) під керуванням Гречух Андрія Зіновійовича та транспортного засобу PEUGOT 206 (державний номерний знак ВС 6284 АН) під керуванням Панас Павла Івановича.

В результаті вказаної ДТП, було пошкоджено застрахований згідно з умовами Договору від 15.04.2011 р. у Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна», транспортний засіб PEUGOT 206 (державний номерний знак ВС 6284 АН), який належить Панас Павлу Івановичу на праві приватної власності.

Це підтверджується довідкою Відділення ДАІ ЛМУГУМВС України у Львівській області від 07.02.2012 р. про ДТП та протоколом огляду транспортного засобу від 06.02.2012 р.

Судом встановлено, що ДТП сталася з вини водія Гречух А.З., що підтверджується постановою Франківського районного суду міста Львова від 02.03.2012 року у справі №1326/1476/2012 (3/1326/647/2012).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено страховий акт №9112000325 від 13.02.2012 року, згідно з яким вказана вище ДТП визнана страховим випадком, а загальна сума страхового відшкодування визначена в розмірі 3 364,60 грн. (в тому числі ПДВ) з врахуванням зменшення на суму франшизи.

Також судом встановлено, що на виконання умов договору добровільного страхування позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 364,60 грн., яке за платіжним дорученням №541 від 20.02.2012 року перераховано СПД ФО Католів В.В., що здійснювала фактичний ремонт автомобіля та була зазначена особою, якій завдано шкоди.

Як видно з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність гр. Гречух А.З. на момент скоєння ДТП була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Граве Україна» (відповідач по справі), що підтверджується страховим полісом обов'язкового страхування №АА/564188, що був діючим станом на 04.02.2012р., тобто на час ДТП.

З огляду на встановлене, у відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, за кермом якого перебувала винна у ДТП особа, виник обов'язок з відшкодування позивачеві, як страховику цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 3 364,60 грн., що становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, зменшеної на суму франшизи.

20.07.2012 р. позивач, на адресу відповідача направив заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу за вих. №УН 1980 Р, в якій просив сплатити йому в порядку регресу 3 364,60 грн., виплаченого ним потерпілому страхового відшкодування. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Доказів погашення заборгованості на день подання позову відповідачем не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 980 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено перелік витрат, які відшкодовуються страховою компанією, до яких, з-поміж іншого, належать витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Потерпілий (Панас П.І.) використав своє право на звернення до позивача з вимогою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з укладенням договору добровільноо страхування наземного транспорту №3014/215/001382 від 15.04.2011 р., а тому, в розумінні положень ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України, позивач в порядку регресу набув право на виплату страхового відшкодування до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Доводи відповідача в своїх запереченнях про необхідність доведення розміру шкоди, завданої транспортному засобу, виключно шляхом проведення автотоварознавчої експертизи є безпідставними і як такі, що не узгоджуються з нормами законодавства про страхування. Встановлення розміру матеріального збитку на підставі рахунку станції технічного обслуговування про фактичну вартість відновлюваного ремонту та страхового акта відповідає законодавству України.

Спеціальним законом, який застосовується до спірних правовідносин є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", частинами 1, 2 статті 34 якого передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування та протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до частини 36.2 статті 36 зазначеного Закону, якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Отже, доводи відповідача про необхідність доведення розміру збитків виключно шляхом проведення його оцінки професійним оцінювачем відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не узгоджуються з нормами законодавства про страхування.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, визнана позивачем як сума страхового відшкодування відповідно до страхового акта №9112000325 від 13.02.2013 року, становить до відшкодування 3 364,60 грн. (в т.ч. ПДВ) за міносом суми франшизи та ґрунтується на підставі рахунку-фактури №OV-0000135 від 08.02.2012 року на суму 3 664,60 грн. складеного СПД ФО Катола В.В., яка здійснювала ремонт пошкодженого автомобіля. При цьому, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджується факту оспорювання позивачем розміру страхового відшкодування та заявлення ним клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет відповідності вартості фактичного ремонту автомобіля завданому йому матеріальному збитку внаслідок ДТП.

Також судом встановлено те, що позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 364,60 грн. з врахуванням зменшення на суму франшизи платіжним дорученням №541 від 20.02.2012 р., виходячи з фактичної вартості ремонту транспортного засобу, визначеної відповідно до документів СПД ФО Катола В.В, яка проводила ремонт пошкодженого автомобіля.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 18.12.2009р. №14 обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

За таких обставин, зважаючи про наявність всіх правових підстав для стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування, виплаченої позивачем суб'єкту господарювання, що здійснив відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, зменшеної на суму франшизи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та виходячи із вимог п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 18.12.2009р. №14 і керуючись, п. 2 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 25, ст. 27 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996р. №85/96-ВР (з внесеними змінами і доповненнями), ст. ст. 9, 22, 29, 34-37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 11, 16, 979, 993, ч. 2 ст. 1187, ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Граве Україна»" (адреса: вул. Метрологічна, 2, м. Львів, 79044; ідентифікаційний код 19243047) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія «Універсальна" (адреса: Б. Хмельницького, 48А, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 20113829) 3 364,60 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 1 720,50 грн. витрат понесених на сплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.05.2013 р.

Суддя Долінська О.З.