Постанова № 31470464, 20.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2013 року 10:55 № 826/4960/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Крещик Н.В.,

від відповідача: Мамонова Д.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтавідо Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»простягнення заборгованості у розмірі 869 648,19 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (далі - позивач, Управління) з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (далі - відповідач, Банк) про стягнення фінансової санкції - штрафу у розмірі 869 648,19 грн.

Як встановлено судом, Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» було перетворене на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» зі збереженням коду за ЄДРПОУ - 20025456.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що в ході перевірки відповідача було встановлено порушення установою Банку вимоги ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», що стало підставою для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на підставі рішення від 28.05.2008р. №498. Вказана сума штрафу не була сплачена відповідачем самостійно, внаслідок чого позивача звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позові та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. З посиланням на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті України зазначав, що обов'язок по обчисленню та сплаті страхових внесків, а також відповідальність за несвоєчасно або не в повному обсязі сплачені страхові внески покладена на страхувальника. Також відповідач зазначав, що згідно доданого до акту перевірки розрахунку сум для сплати страхових внесків вказано платіж у розмірі 114 811,61 грн., який здійснювався не на підставі розрахункових документів, наданих страхувальником (ВАТ «БК «Букрос»), а на підставі платіжної вимоги органів Державної виконавчої служби, тому позивачем неправомірно нараховано суму внесків на даний платіж у розмірі 38 311,45 грн. З огляду на викладене відповідач вважає рішення Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві від 28.05.2008р. №498 незаконним та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2008 року Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві було проведено зустрічну перевірку філії ВАТ «КБ «Надра» Полтавського РУ стосовно дотримання вимог ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за результатами якої складено акт від 24.03.2008 №118 (а.с.5 - 7).

Перевіркою встановлено, що у період з 01 січня 2007 року по 29 лютого 2008 року АТ БК «Букрос» було здійснено виплату заробітної плати у сумі 2696422,61 грн., кошти на виплату якої отримані у філії ВАТ КБ «Надра» Полтавського РУ. При цьому страхувальником надано установі банку платіжні документи про сплату лише 34 629,92 грн. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Видача коштів АТ БК «Букрос» на виплату заробітної плати 11.07.2007, 22.01.2008р. здійснювалась взагалі без одночасного перерахування відповідних сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, документальне підтвердження сплати відповідних сум раніше не надавались. У зв'язку з вказаним виникла недоплата страхових внесків до управління ПФУ Октябрського району у м. Полтаві у сумі 869 648,19 грн.

Враховуючи викладене, перевіркою встановлено, що філією ВАТ КБ «Надра» Полтавського РУ не виконувались вимоги законодавства щодо видачі коштів на виплату заробітної плати АТ БК «Букрос» з одночасним поданням страхувальником платіжних документів на перерахування відповідних сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум раніше.

На підставі акту зустрічної перевірки від 24.03.2008 №118, керуючись п.1 ч.10 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за порушення вимог ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві було винесено Рішення від 28.05.2008 року №498 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, яким до ВАТ КБ «Надра» застосовано штраф у розмірі 869 648,19 грн.

Оскільки відповідачем вказана сума коштів добровільно сплачена не була, Управління звернулася до суду з позовом про її стягнення.

Статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальника зобов'язано нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 2 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15 і 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

У відповідності до п. 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно ч. 2 п. 10 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків такі фінансові санкції: за порушення вимог, передбачених частиною дванадцятою статті 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

Виконання умов пункту 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено пунктом 3.9 глави 3 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. N 22 (далі - Інструкція), яким встановлено, що банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування доходу або грошовий чек на виплату доходу, на який відповідно до законодавства України нараховуються страхові внески до Пенсійного фонду України, лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України, платіжних доручень на перерахування страхових внесків або документального підтвердження їх сплати раніше. Документальним підтвердженням про сплату платником утриманих з цієї заробітної плати/доходу сум податків і зборів/страхових внесків є примірники платіжних доручень про їх перерахування, у яких у реквізиті "Призначення платежу" платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит "Дата виконання", або оригінал документа відповідного органу про звільнення цього платника від сплати податку чи збору/страхового внеску, або наявність за ним переплати.

Якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідного територіального органу Пенсійного фонду України одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків. У разі несплати самим банком цих сум Фонд здійснює їх стягнення з банку в порядку, установленому законодавством України.

Цим же пунктом Інструкції, встановлено, що банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/страхових внесків до державних цільових фондів. Відповідальність за правильність нарахування (обчислення) цих платежів несе платник.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що Законом на банки покладений обов'язок перевіряти повноту сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при прийнятті ними платіжних доручень на видачу заробітної плати. У протилежному випадку банк буде зобов'язаний сам відшкодувати недоплачену суму.

З огляду на порушення філією ВАТ КБ «Надра» Полтавського РУ вимог законодавства щодо видачі коштів на виплату заробітної плати АТ БК «Букрос» з одночасним поданням страхувальником платіжних документів на перерахування відповідних сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум раніше, Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві було застосовано до ВАТ КБ «Надра» штраф у розмірі 869 648,19 грн. рішенням від 28.05.2008 року №498.

Суд вважає помилковим посилання Банком в обґрунтування своїх позовних вимог на норми Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976. Так, норми першого акта є загальними, в той час як перевагу мають спеціальні, тобто за наведених обставин - норми Закону № 1058-ІV. Другий нормативно-правовий акт, зокрема абзац четвертий пункту 3.9 цієї Інструкції, за змістом якого банк не повинен перевіряти правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати, також не підлягає застосуванню, оскільки він є підзаконним, а отже має меншу юридичну силу по відношенню до Закону № 1058-ІV і тому не може йому суперечити. Крім того, в абзаці п'ятому цього ж пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що, якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків. У разі несплати самим банком цих сум Фонд здійснює їх стягнення з банку в порядку, встановленому законодавством України.

Не приймаються судом до уваги доводи відповідача стосовно неправильності обрахунку і визначення розміру штрафу, а також його твердження про незаконність та необґрунтованість рішення про застосування фінансових санкцій від 28.05.2008 року №498 з підстав, наведених у запереченнях на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.04.2012 року по справі К-10088/09.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення про застосування фінансових санкцій №498 від 28 травня 2008 року було оскаржено відповідачем до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року №2-а-6353/09 позовну заяву ВАТ «КБ «Надра» Полтавське регіональне управління до Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району у м. Полтава про скасування рішення від 28.05.2008 року №498 залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України (повторне неприбуття у судове засідання позивача без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття).

Доказів оскарження вказаної ухвали, рівно як і доказів скасування рішення Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві від 28.05.2008 року №498, відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч. 15 ст. 106 цього ж Закону).

Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів сплати штрафних санкцій, нарахованих Рішенням від 28.05.2008 року №498, враховуючи те, що вимога позивача є обґрунтованою, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (ідентифікаційний код 20025456, адреса: м. Київ, вул. Артема, 15) заборгованість по фінансових санкціях у розмірі 869 648,19 гривень (вісімсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 19 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (код ЄДРПОУ 22529735, адреса: Полтавська область, м. Полтава, вул. Калініна, 30).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 23 травня 2013 року.