Постанова № 31470414, 16.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2013 року 15:37 № 826/4805/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Василенко О.М., Крикуна М.П., Омелянчук Н.О., Полякової Н.О.,

від відповідача: Мороза О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу обслуговування великих платників податків Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року №000562320, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» (далі - позивач, Підприємство «Імперіал Тобако Юкрейн») з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року №000562320.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних у липні 2012 року ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз», правомірно включені позивачем до податкового кредиту за серпень 2012 року, оскільки вказані податкові накладні позивачем фактично отримані від контрагента саме у серпні 2012 року (31.08.2012р). Також позивач вказував на те, що Податковим кодексом України не уточнюється, в якому саме податковому періоді повинна бути подана скарга на постачальника про відмову надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). Позивач зазначав, що пункт 201.10 ст. 201 ПК України, яким передбачено подання до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника повинен системно тлумачитися із пунктом 198.6 ст. 198 ПК України в якому вказується, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» завищено суму від'ємного значення за вересень 2012 року на 36 729 грн.

Відповідач наголошував на тому, що оскільки у позивача право на віднесення до складу податкову кредиту виникло за датою виписки податкової накладної, тобто у липні 2012 року, то лише за вказаний період він міг додати до декларації скаргу на постачальника.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» (код ЄДРПОУ 20044494) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.02.1994 року.

Як платник податків позивач перебуває на обліку в Окружній державній податковій службі - Центральному офісі обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 04.07.2007 року, індивідуальний податковий номер 200444926651 (а.с.27).

У період з 15.11.2012 по 30.11.2012 ОДПС - ЦО обслуговування великих платників податків ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Підприємством з ІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість і зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №1387/40-20/2320/20044494 від 30.11.2012 р. (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

17 грудня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ОДПС - ЦО з обслуговування великих платників податків ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562320, яким позивачу за порушення п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 п.200.1, 200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 36 729,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення (скарга від 26.12.2012 р. №935, а.с.22-24) Державна податкова служба України рішенням від 28.02.2013 року №3114/6/10-2115 (а.с.25-26) скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

Висновок податкового органу про неправомірність включення Підприємством «Імперіал Тобако Юкрейн» до складу податкового кредиту за серпень 2012 року суми ПДВ у розмірі 36 729 грн. в результаті придбання послуг на маркетингове дослідження у ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» обґрунтовано включенням до складу податкового кредиту за серпень 2012 року не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 09.07.2012 р., отриманої від ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз». У зв'язку з чим в порушення п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2012 року по ряд.19 на загальну суму 36 729 грн. внаслідок чого невірно визначена сума по ряд. 20.2 зарахування від'ємного значення різниці за серпень 2012 року до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду вересень 2012 року на суму 36 729 грн.

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення П ІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, ст.202, п.200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість у серпні 2012 року на суму 36 729 грн.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2012 року Підприємство «Імперіал Тобако Юкрейн» подало до ОДПС - ЦО обслуговування ВПП ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року від 20.09.2012, якою включено до складу податкового кредиту суму у розмірі ПДВ 36 729,50 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» ЦТП ОФ на підставі податкової накладної від 09.07.2012 р. №3 (а.с.31-36).

У зв'язку з тим, вказана податкова накладна не була зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем було подано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8) разом із копіями документів, що підтверджують факт отримання товарів/послуг у постачальника.

Із змісту акту перевірки №1387/40-20/2320/20044494 від 30.11.2012 р. вбачається, що висновок про завищення позивачем суми від'ємного значення з ПДВ за вересень 2012 року на 36 729,50 грн. був обумовлений тим, що на порушення п. 201.4., 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2012 року податкову накладну, що виписана в іншому звітному періоді - липні 2012 року, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної та порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є Податковий кодекс України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно п. 33.3 ст. 3 ПК України, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Таким чином, законодавець в абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України не уточнює в якому саме податковому (звітному) періоді повинна бути подана скарга на продавця, що не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі.

Крім того, відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

При цьому заява із скаргою на постачальника подається з податковою декларацією у тому звітному періоді, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було включено шляхом подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» суму у розмірі 36 729,50 грн. на підставі податкової накладної від 09.07.2012 р. №3 (а.с.34-36).

Так як зазначена податкова накладна була оформлена постачальником з певними порушеннями, позивачем для отримання права на формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, вказаних у цих податкових накладних, подало на постачальника заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток №8).

Фактична сплата сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, які включені до складу податкового кредиту, підтверджена платіжним дорученням, копія якого містяться в матеріалах справи (а.с. 39), та не заперечується відповідачем.

При цьому суд звертає увагу, що, як слідує з акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих під час розгляду справи, податковим органом реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» під сумнів не ставиться, інші обставини, що впливають на розмір бюджетного відшкодування, окрім подання заяви зі скаргою на постачальника, яка, на думку відповідача, не є підставою для включення до складу податкового кредиту за серпень 2012 року податкової накладної виписаної ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» у липні 2012 року, не досліджувались.

На переконання суду, доводи податкового органу про те, що заява зі скаргою повинна була подаватися позивачем разом з декларацією за липень 2012 року, оскільки господарська операція по придбанню у ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» товару мала місце саме в липні 2012 року, суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 36 729,50 грн. на підставі податкової накладної від 09.07.2012 р. №3, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем п.198.2, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.3, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України є необґрунтованими та неправомірними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року №000562320.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 367,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15816 від 21.03.2013р., наявним в матеріалах справи (а.с. 6).

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 367,29 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 17 грудня 2012 року №000562320.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» судові витрати у розмірі 367,29 грн. (триста шістдесят сім гривень 29 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 20 травня 2013 року.