Рішення № 31470359, 27.05.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/8717/12

Категорія 40

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Неганової Н. В. ,

при секретарі -Онопченко О. А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Подільської районної Ради народних депутатів м. Києва № 587 від 08.12.1980 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані власниками будинку АДРЕСА_1 В рішенні зазначено, що будинок складається з двох рівноцінних квартир. В квартирі №1 проживає сім'я ОСОБА_4, а в квартирі №2 і №3 (самовільно побудованій) проживає сім'я ОСОБА_3 23.03.1988 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право особистої власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 В 1996 році ОСОБА_3 помер. Його спадкоємцями стали - дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 - чоловік позивачки. Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року її спадкоємцем за заповітом став відповідач ОСОБА_2, якому 01.10.2004 року видано Четвертою Київською державною нотаріальною конторою свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28.02.2006 року визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 01.10.2004 року Четвертою Київською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5, та визнано за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 25.12.2007 року позивачці Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видано реєстраційне посвідчення НОМЕР_3. З моменту визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1 відповідач чинить їй перешкоди у користуванні, володінні і розпорядженні своєю частиною власності, не допускає її навіть на територію будинку, позбавляє можливості оформити технічну документацію на будинок, не допускає працівників БТІ, і позивачка не може вирішити питання про порядок користування спільним приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 Неодноразово позивачка намагалась потрапити до будинку, однак, ОСОБА_2 не пустив її. На даний час ОСОБА_1 є громадянкою Федеративної Республіки Німеччина, однак часто приїздить до м. Києва, але зупинитись в будинку АДРЕСА_1 не може, оскільки відповідач не впускає її, і вона змушена в цей період часу проживати у знайомих та друзів. У зв'язку з незаконними діями відповідача в серпні 2011 року позивачка зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17.02.2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 04.05.2012 року, зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у здійсненні ОСОБА_1 права власності на 1/8 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 28.06.2012 року позивачка намагалась зайти на територію будинку, однак ОСОБА_2 знову її не пустив, незважаючи на працівників міліції, яких вона викликала. Така ж ситуація повторилась і коли позивачка разом з працівником БТІ прийшли до спірного будинку з метою його огляду та складення технічної документації. На приїзд працівників міліції відповідач знову не зреагував і до спірного будинку позивачку з міліцією не впустив. Позивачка просить вселити її в квартиру АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

В судове засідання позивачка та її представник не з'явились, від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, просив в задоволенні позову відмовити. При цьому представник відповідача пояснив, що ОСОБА_2 не створював позивачці перешкод у користуванні її власністю.

Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28.02.2006 року за ОСОБА_1 визнано право власності на спадщину за заповітом на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1 (а.с. 6 -11 - копія рішення).

25.12.2007 року за ОСОБА_1 зареєстровано на праві приватної власності 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, що підтверджується реєстраційним посвідченням НОМЕР_2 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с. 5 - копія посвідчення).

3/8 частини будинку АДРЕСА_1 належать ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Четвертою Київської державною нотаріальною конторою 01.10.2004 року (а.с. 146 - лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 19.03.2013 року за №6757 (И-2013) ).

У 2007 році у судовому порядку вирішувалось питання про поділ в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які є співвласниками будинковолодіння по 1/4 частині кожна. Стороною по справі ОСОБА_1 як співвласник будинку не була. Поділ домоволодіння відбувся між сторонами на весь будинок, в тому числі й на належну позивачці частку. Відповідно до судового рішення у користування ОСОБА_2 було виділено квартиру №2 спірного будинку, де він і проживає на даний час.

Як зазначала ОСОБА_1 в позовній заяві, відповідач з часу визнання за нею права власності на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_1 створює їй перешкоди у користуванні власністю.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17.02.2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.05.2012 року, ОСОБА_2 зобов'язано не чинити ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні нею права власності на 1/8 частину жилого будинку АДРЕСА_1 (а.с. 44-45, 46-48).

Однак, після прийняття вказаного вище рішення, відповідач продовжує перешкоджати позивачці користуватися квартирою №2 у спірному будинку.

З листа Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 07.03.2013 року за №55/4318 (а.с.136) вбачається, що ОСОБА_1 06.07.2012 року зверталась до чергової частини Подільського РУ з заявою про створення ОСОБА_2 перешкод у користуванні 1/8 частиною будинку АДРЕСА_1

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що хоча ОСОБА_2 і визнає право власності ОСОБА_1 на частину спірного будинку, однак на приватизовану ним земельну ділянку по АДРЕСА_1 її не пустить.

Отже, враховуючи викладене вище, суд вважає, що в судовому засіданні доведено, що відповідач створює перешкоди позивачці у користуванні належною їй частиною будинку АДРЕСА_1

Положеннями ст.ст. 316, 317 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з приписами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Позивачка не має змоги вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, не має рівного з іншими власниками доступу до будинку, їй відповідачем чиняться перешкоди у користуванні квартирою №2 будинку.

З огляду на доведеність вищевказаних обставин, суд вважає що відповідачем порушено право власності позивачки, а тому воно підлягає відновленню.

Оскільки відповідач перешкоджає у користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1, позовні вимоги про вселення позивачки підлягають задоволенню.

Стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 107 гривень 30 копійок на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 356, 386, 391 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 107 гривень 30 копійок (сто сім гривень тридцять копійок).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. В. Неганова