Рішення № 31469950, 29.05.2013, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 1019/1322/12

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Опанасюка І.О.,

при секретарі Товстій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницький цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Переяславський хліб» про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, просить, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, стягнути з відповідача 2 336 624 грн. 39 коп. боргу за кредитним договором № 2108 від 26.07.2007 р., в тому числі 990 000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 695 507 грн. 10 коп. прострочених процентів за користування кредитом, 467 875 грн. 63 коп. пені, 106 278 грн. 34 коп. інфляційного збільшення суми боргу за кредитом та процентами за користування кредитом, 76 963 грн. 32 коп. трьох процентів річних та судові витрати по справі. Посилається на те, що відповідач, як поручитель за кредитним договором № 2108 від 26.07.2007 р., укладеним між акціонерним комерційним банком «Трансбанк» та ТОВ «Переяславський хліб», зобовязаний солідарно відповідати за порушення позичальником своїх зобовязань. Оскільки позичальник у встановлений договором строк кредит не повернув, рішення суду про стягнення з нього боргу не виконане, відповідач як поручитель також не вчиняв будь-яких дій щодо погашення заборгованості, просить стягнути зазначену заборгованість в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просить задовольнити, в підтвердження своїх вимог надав суду докази наявності заборгованості за кредитним договором №2108 від 26.07.2007 року, станом на 28.05.2013 року а саме: виписку з рахунку простроченої заборгованості за кредитом № 20670014039821, сформовану з 26.07.2007 по 28.05.2013, відповідно до якої на вказаному рахунку обліковується прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 990 000,00 грн.; виписку з рахунку простроченої заборгованості по сплаті процентів більше 30 днів № 20693024039821, сформовану з 26.07.2007 по 28.05.2013, відповідно до якої на вказаному рахунку обліковується заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 695 641,85 грн.; виписку з рахунку простроченої менше, ніж на 30 днів заборгованості по сплаті процентів № 20692014039821 від 28.05.2013; виписку з рахунку нарахованих процентів № 20681014039821 від 28.05.2013, а також докази того, що на даний час ТОВ «Переяславський хліб» у встановленому законом порядку не ліквідовано, а саме копію ухвали господарського суду Київської області від 10.01.2013 по справі № БЗ/095-11, якою зупинено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Переяславський хліб».

Представник відповідача позов не визнав просив в задоволенні позову відмовити при цьому зазначив, що вимоги направлені ОСОБА_1 не містять необхідних реквізитів, а саме: не повністю зазначена сума боргу, виконана не на фірмовому бланку, не завірено підпис посадової особи печаткою філії. Крім того, представник відповідача зазначив, що вимоги направлені адресату 11.09.2009 року та 31.05.2010 року не можна вважати юридичними документами спрямованими на настання, зміну чи припинення певних юридичних наслідків, оскільки отримані відповідачем після спливу триденного терміну з моменту їх відправлення, тобто всупереч п. 2.1.1 Договору поруки. Окрім того, представник відповідача зазначив, що копії рішення господарського суду Київської області від 31.05.2011 р. з ТОВ «Переяславський хліб» та ЗАТ «Переяслав-Хмельницький хлібозавод» на користь позивача було стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 2108 від 26.07.2007 р., зазначене рішення не скасоване, та сума боргу стягнута безпосередньо з боржника. Також представник відповідача зазначив, що позивачем без поважних причин пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами, на що звертали увагу суди першої та апеляційної інстанції при розгляді даної справи.

Представник третьої особи не зявився повідомлений належним чином.

Суд заслухавши пояснення сторін, та дослідивши матеріали справив становив наступне.

27 вересня 2012 року заочним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Переяславський хліб» про стягнення заборгованості відмовлено.

05 грудня 2012 року ухвалою Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» відхилено, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 03 квітня 2013 року, заочне рішення Переяслав-Хмельницького суду Київської області від 27 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 грудня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 03 квітня 2013 року зазначено, що висновок суду про припинення договору поруки, внаслідок пропущення банком шестимісячного строку предявлення вимоги (звернення до суду з позовом) до поручителя є помилковим, оскільки адресована на адресу відповідача вимога-претензія містить всі ознаки такої вимоги. Обмеження такої вимоги поданням лише відповдного позову до суду приписами ч. 4 ст. 559 ЦК України не встановлено.

Однак, як вбачається з правових позицій Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в Постанові Пленуму ВССРЦКС № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», на яку також посилається колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 03 квітня 2013 року, предявленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу ( залежно від умов договору), так і предявлення до нього позову. При цьому в разі предявлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання.

Вказане право, було реалізоване кредитором шляхом звернення до господарського суду Київської області та підтверджене винесеним по справі рішенням від 31.05.2011 р., яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ТОВ «Переяславський хліб» та ЗАТ «Переяслав-Хмельницький хлібозавод» задоволено в повному обсязі.

На запитання суду, представник позивача пояснив, що з позовом про стягнення заборгованості з поручителя за даним кредитним договором, до суду першої інстанції позивач не звертався в шестимісячний термін, оскільки розраховували, що розрахунок буде проведений боржником за рахунок реалізації заставленого майна.

Між акціонерним комерційним банком «Трансбанк» та ТОВ «Переяславський хліб» 26.07.2007 року було укладено кредитний договір № 2108, відповідно до якого ТОВ «Переяславський хліб» було надано грошові кошти в межах відновлювальної кредитної лінії лімітом 1240000,00 грн. на строк з 26.07.2007 р. до 29.02.2008 р.; 1000000,00 грн. на строк з 01.03.2008 р. до 30.04.2008 р.; 700000,00 грн. на строк з 01.05.2008 р. до 31.05.2008 р.; 400000,00 грн. на строк з 01.06.2008 р. до 25.07.2008 р.

25.07.2008 року між акціонерним комерційним банком «Трансбанк» та ТОВ «Переяславський хліб» було укладено Додаткову угоду № 4 до Кредитного договору, відповідно до якої ТОВ «Переяславський хліб» було надано кредит в межах не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 990 000,00 грн. на строк до 24.07.2009 року включно на поповнення обігових коштів на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності.

АКБ «Трансбанк» в повному обсязі виконав свої зобовязання за кредитним договором, надавши грошові кошти, що підтверджується листами ТОВ «Переяславський хліб», розпорядженнями бухгалтерії та виписками з особового рахунку позичальника.

Натомість, ТОВ «Переяславський хліб» порушило умови кредитного договору, у встановлений строк кредит не повернуло, та не сплачувало проценти за користування кредитом, внаслідок чого утворилася зазначена заборгованість.

В забезпечення виконання зобовязань за зазначеним кредитним договором між АКБ «Трансбанк» та ОСОБА_1 (відповідачем по справі) 26.07.2007 р. було укладено договір поруки № 2108/1, зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 25.07.2008 р., за умовами якого відповідач зобовязувався перед банком солідарно відповідати в повному обсязі за виконання позичальником (ТОВ «Переяславський хліб») всіх зобовязань за кредитним договором.

Пунктом 3.3 даного договору встановлена солідарне зобовязання відповідача та позичальника перед кредитором до повного виконання зобовязань за кредитним договором.

08.05.2009 р. між АКБ «Трансбанк» та позивачем по справі було укладено договір відступлення за кредитним договором № 2108, а 22 червня 2009 року - договір відступлення за договором поруки № 2108/1, відповідно до яких АТ «Укрексімбанк» (позивач по справі) прийняв всі права вимоги як за кредитним договором, так і за договором поруки.

Як вбачається з листів АКБ «Трансбанк», АТ «Укрексімбанк», ТОВ «Переяславський хліб», реєстру поштових відправлень та поштових повідомлень, ОСОБА_1 (як поручитель) та ТОВ «Переяславських хліб» (як позичальник) були повідомлені про зміну кредитора та не заперечували проти цього.

09.11.2009 р. та 31.05.2010 р. позивачем були направлені претензії до ТОВ «Переяславський хліб» з вимогою сплатити заборгованість протягом 30 днів.

11.09.2009 р. та 31.05.2010 р. вимоги про усунення порушень умов кредитного договору шляхом сплати всієї простроченої заборгованості та пені за весь час прострочення були направлені позивачем відповідачу ОСОБА_1. Вказані вимоги, як вбачається із копій реєстру поштових відправлень та поштових повідомлень, останній отримав.

Згідно копії рішення господарського суду Київської області від 31.05.2011 р. з ТОВ «Переяславський хліб» та ЗАТ «Переяслав-Хмельницький хлібозавод» на користь позивача було стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 2108 від 26.07.2007 р. на загальну суму 1525794 грн. 25 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини. Встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно копії ухвали господарського суду Київської області від 07.08.2011 р. за заявою управління ПФ України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області порушено провадження про банкрутство ТОВ «Переяславський хліб».

Згідно копії ухвали господарського суду Київської області від 08.11.2011 р. введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна ТОВ «Переяславський хліб» арбітражного керуючого ОСОБА_2

Згідно копії ухвали господарського суду Київської області від 08.02.2012 р. затверджено реєстр вимог кредиторів та визнано, зокрема, кредитором боржника позивача з вимогами на суму 1775305 грн. 10 коп. (1 черга).

На даний час, відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 10.01.2013 року провадження в господарській справі за заявою УПФУ в м. Переяслав Хмельницькому та Переяслав Хмельницькому районі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Переяславський Хліб» про банкрутство зупинено до закінчення технічної експертизи та повернення матеріалів до господарського суду Київської області.

Станом на 28.05.2013 р. заборгованість за кредитним договором не погашена, що підтверджується виписками з рахунку простроченої які надала представник позивача в судовому засіданні, а саме: заборгованості виписку з рахунку простроченої заборгованості за кредитом № 20670014039821, сформовану з 26.07.2007 по 28.05.2013, відповідно до якої на вказаному рахунку обліковується прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 990 000,00 грн.; виписку з рахунку простроченої заборгованості по сплаті процентів більше 30 днів № 20693024039821, сформовану з 26.07.2007 по 28.05.2013, відповідно до якої на вказаному рахунку обліковується заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 695 641,85 грн.; виписку з рахунку простроченої менше, ніж на 30 днів заборгованості по сплаті процентів № 20692014039821 від 28.05.2013; виписку з рахунку нарахованих процентів № 20681014039821 від 28.05.2013 року.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у томі ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обовязку боржників ( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обовязку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

За умовами договору поруки № 2108/1 від 26.07.2007 р. (п.4.1) він вступає в силу з моменту підписання (26.07.2007 р.) та діє до повного виконання зобовязань за кредитним договором та всіх додаткових угод до нього. Однак дана умова не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Строк виконання основного зобовязання чітко визначений кредитним договором 24.07.2009 року включно. За таких обставин, банк мав право предявити вимогу до відповідача (як поручителя) про виконання порушеного зобовязання протягом шести місяців, починаючи з 25.07.2009 р.

Письмову вимогу до поручителя (відповідача) банк дійсно направив ОСОБА_1 в межах встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, а саме 11.09.2009 р. та повторно 31.05.2010 року.

Скасовуючи заочне рішення Переяслав Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 грудня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 03 квітня 2013 року, звернула увагу судів першої та апеляційної інстанції на те, що судами при розгляді даної справи невірно застосовано положення ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки вимога претензія була направлена на адресу поручителя та містить всі ознаки такої вимоги.

Однак, як вбачається з правових позицій Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в Постанові Пленуму ВССРЦКС № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», предявленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу ( залежно від умов договору), так і предявлення до нього позову. При цьому в разі предявлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання.

Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідачеві позивачем, направлена вимога претензія 11.09.2009 р. та повторно 31.05.2010 року, то виходячи із змісту положень п. 24 Постанови Пленуму ВССРЦКС № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» кредитор міг звернутись до суду для вирішення даного спору в судовому порядку в межах шестимісячного строку, з моменту направлення боржнику останньої вимоги.

Оскільки строк виконання основного зобовязання настав 24.07.2009 р., вимоги претензії були направлені боржнику вимога претензія 11.09.2009 р. та повторно 31.05.2010 року, а дана справа не містить доказів звернення позивача до суду протягом шести місяців від цієї дати, та беручи до уваги, що в межах строку дії договору поруки була предявлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у звязку із тим, що позов до суду заявлено поза межами вказаного строку, та із сплином останнього припинилось матеріальне право, що має своїм наслідком припинення дії договору поруки.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВССРЦКС № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. 559 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11.60,61,174,212-215, 218, ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Переяславський хліб» про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_3