Ухвала суду № 31469461, 23.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/921/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.04.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що по-перше відповідач застосовуючи норми п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» мав зазначити порушення позивачем порядку використання розрахункових книжок, а не порушення порядку ведення. Крім того, вказаним законом передбачена відповідальність суб'єкта підприємницької діяльності за порушення порядку ведення розрахункових книжок незалежно від кількості фактів порушення.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в період з 21.01.2013 року по 01.02.2013 року посадовою особою податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку Вінницької філії ПрАТ "Страхова компанія "Перша" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 21.01.2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 08 лютого 2013 року № 411/2207/36352216, у якому встановлено наступні порушення:

- п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.17 "е" п. 164.2, п. 164.5 ст. 162, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 27086,93 грн.

- п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" та п. 9.1, 9.9 ст. 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001 р. за № 106/5297, філією проводилися розрахункові операції з надання послуг із страхування з використанням розрахункових книжок з порушення порядку їх ведення в кількості 42 книги.

У заявленому адміністративному позові позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року № 0000022203, прийнятого внаслідок порушення позивачем норм чинного законодавства, викладеного в п. 2 висновків акту перевірки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення Вінницької ОДПІ від 18.02.2013 року № 0000022203.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, що 18.02.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000022203, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 14280 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугували висновки викладені в акті перевірки №411/2207/36352216 від 08.02.2013 року. Зокрема було встановлено, що позивачем в перевіреному періоді проводились розрахункові операції з надання послуг із страхування з використанням розрахункових книжок з порушенням порядку їх ведення, а саме: на реєстраційній сторінці розрахункових книжок відсутня дата початку та закінчення, відсутня загальна сума розрахунків (42 книжки), чим порушено вимоги п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" та п. 9.1, п. 9.9 ст. 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

Так, відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі - Закон) встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 9.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок) встановлено, що перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку.

Разом з тим, п. 9.9 Порядку визначає, що після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.

Пунктом 3 статті 17 Закону визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Отже, не зазначення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки дати початку її використання, дата закінчення та відсутність загальної суми розрахунків є порушенням порядку її використання, відповідальність за що передбачена п. 3 ст. 17 Закону.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що використання розрахункової книжки включає в себе і порядок її ведення.

Крім того, у вказаній нормі чітко зазначено, що відповідальність наступає за використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, тобто у даному випадку передбачена відповідальність щодо однієї розрахункової книжки, а не усіх розрахункових книжок суб'єкта підприємницької діяльності сумарно, як зазначає позивач у апеляційній скарзі.

Тому є правильними доводи суду першої інстанції, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у загальному розмірі 14280 грн., за кожне окреме порушення ведення 42 розрахункових книжок, оскільки кожна із цих книжок є індивідуальною, вони окремо одна від одної реєструються в органах державної податкової служби України, і кожна з них містить номерні розрахункові квитанції відмінні від інших.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає, що посилання позивача на норми п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, є безпідставними, оскільки у даному випадку відсутня суперечність нормативно-правових актів та неоднозначне (множинне) трактування правових.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14280 грн. за порушення приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.