Постанова № 31467369, 15.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р. Справа №805/4907/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю:

представника позивача Акімушкіної О.В.,

представників відповідача Полякової О.Г., Чирикіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мако-Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКО-ТРЕЙДІНГ» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01 квітня 2013 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецькій області ДПС винесла податкову вимогу № 127 відповідно до якої відповідач вимагає терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні фінансові санкції та пеню, нараховану на нього у сумі 6 978 524 гривень, що утворився через несплату авансового внеску на прибуток приватних підприємств за березень 2013 року. Позивач вважає зазначену податкову вимогу неправомірною з наступних підстав.

04.02.2012 року Позивач надав Відповідачу в електронному форматі за реєстраційним № 9086466347 податкову декларацію з податку на прибуток підприємства. Відповідно до рядка 34 декларації «авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку при прибуток за звітний податковий рік), що підлягає сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 (рядок 33/12)) позивач зобов'язався сплачувати щомісячно податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 8 531 162 гривень.

11.02.2013 року загальними зборами учасників ТОВ «МАКО-ТРЕЙДІНГ» було прийнято рішення про сплату дивідендів учасникам, а 25.02.2013 р. позивач здійснив виплату дивідендів учаснику-юридичній особі у сумі 54 289 630,31 гривень, про що свідчить платіжне доручення № 424.

25.02.2013 p. позивач платіжним дорученням № 422 перерахував до Державного бюджету у Ворошиловському районі авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 7 035 030 гривень.

Позивач вважає, що авансові внески з податку на прибуток, які підлягають сплаті протягом звітного 2013 року, є частиною податку на прибуток звітного періоду 2013 року, через що 29.03.2013 р. сплатив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (авансовий внесок з податку на прибуток 2013 р.) у сумі 1 496 132 гривень, що розрахована з урахуванням заздалегідь сплаченої суми авансового внеску з податку на прибуток за платіжним дорученням № 422 від 25.02.2013 р. Отже, вважає, що станом на 01.04.2012 року не має податкового боргу з податку на прибуток.

З наведених підстав позивач просив визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Донецької області ДПС щодо визначення податкового боргу товариству з обмеженої відповідальності «МАКО-ТРЕЙДІНГ» в розмірі 6 978 524,00 грн. за авансовим внеском з податку на прибуток, скасувати податкову вимогу № 127 від 01 квітня 2013 року, зобов'язати відповідача зарахувати товариству з обмеженої відповідальності «МАКО-ТРЕЙДІНГ» суму авансового внеску з податку на прибуток, сплаченого при виплаті дивідендів у розмірі 7 035 030 грн., в рахунок авансового платежу по податку на прибуток в розмірі 8 531 162 гривень, та здійснити коригування даних в картці особового рахунку шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 978 524 грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, надали суду письмові заперечення (а.с.47), пояснили, що позивачем у річній податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 року у рядку 20 сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи, відображено 30819919 грн.; у рядку 34 Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковій) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні - грудні 2013 року, відображено суму 8 531 162,00 грн. яку підприємство повинно сплачувати кожного місяця.

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" та Постанови КМ України від 16.02.2011 року «Про деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2011 року N 277 затверджено реквізити рахунків для зарахування у 2013 році надходжень до державного бюджету України та місцевих бюджетів:

- авансовий внесок на дивіденди сплачується за кодом 11021000;

- авансовий щомісячний внесок сплачується за кодом 11024000.

Позивачем невірно сплачено авансовий щомісячний внесок (сплачується за кодом 11024000) у зв'язку з чим виник податковий борг, внаслідок чого було винесена спірну податкову вимогу від 01.04.13 №127 на суму 6 978 524,00 грн., оскільки позивач має податковий борг за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств.

З наведених підстав представники відповідача просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мако-Трейдінг» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 07 грудня 2011 року за адресою: 83014. Донецька область, місто Донецьк, Ворошиловський район, проспект Богдана Хмельницького, будинок 102, включено до ЄДРПОУ за номером 37967910, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 810770 (а.с. 33-34).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 11 червня 2012 року № 60592 позивач узятий на облік в органах державної податкової служби 08 грудня 2011 року та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби за № 55130 (а.с.32).

Відповідач - Державна податкова служба у Донецькій у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

У річній податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 року (а.с.10-12) у рядку 20 сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) період за місцезнаходженням юридичної особи позивачем відображено 30819919 грн.; у рядку 34 Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковій) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні - грудні 2013 року відображено суму 8 531 162,00 грн.

11.02.2013 року загальними зборами учасників ТОВ «МАКО-ТРЕЙДІНГ» було прийнято рішення про сплату дивідендів учасникам (а.с.28).

25.02.2013 р. позивач здійснив виплату дивідендів учаснику-юридичній особі у сумі 54 289 630,31 гривень, про що свідчить платіжне доручення № 424 (а.с.30).

25.02.2013 p. позивач платіжним дорученням № 422 перерахував до Державного бюджету у Ворошиловському районі авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 7 035 030 гривень (а.с.29).

Позивач вважає, що авансові внески з податку на прибуток, які підлягають сплаті протягом звітного 2013 року, є частиною податку на прибуток звітного періоду 2013 року, через що 29.03.2013 р. платіжним дорученням № 759 (а.с.31) сплатив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (авансовий внесок з податку на прибуток 2013 р.) у сумі 1 496 132 гривень, що розрахована з урахуванням сплаченої суми авансового внеску з податку на прибуток.

01 квітня 2013 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецькій області ДПС винесла податкову вимогу № 127 відповідно до якої Відповідач вимагає терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні фінансові санкції та пеню, нараховану на нього у сумі 6 978 524,00 гривень, що утворився через несплату авансового внеску на прибуток приватних підприємств за березень 2013 року.

Фактичні обставини справи сторонами не заперечуються, отже предметом спору у справі є правова оцінка рішення відповідача.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 153 Податкового кодексу України емітент корпоративних прав нараховує і вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п.151.1. ст. 151 Кодексу, нарахованої на суму виплачуваних дивідендів, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Платник податку зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, що заздалегідь сплачується впродовж такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

Відповідно до статті 1 ПК України, цей кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів. Згідно зі ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 46.1. статті 46 ПК України нарахування та сплата податкового зобов'язання здійснюється на підставі документа, що подається контролюючому органу в у випадках, передбаченим Кодексом. Таким документом є декларація, розрахунок.

Статтею 57 ПК України передбачено, що у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума грошових коштів, які платник податків зобов'язаний сплатити до відповідного бюджету в якості податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Кодексу податкове зобов'язання - сума грошових коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, сплачує до відповідного бюджету в якості податку або збору на основі, в порядку і терміни, визначені податковим законодавством.

Таким чином, з аналізу приведених норм права, суд погоджується з висновками позивача про те, що авансові внески з податку на прибуток, які підлягають сплаті протягом звітного року, є саме податком на прибуток, що розрахований на підставі розрахунку щомісячних авансових внесків у складі річної декларації та підлягає обов'язковій сплаті протягом звітного року.

Суд не погоджується з висновком відповідача, що авансові внески з податку на прибуток не є податком на прибуток звітного (податкового) року, та з доводами, що зарахування суми авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів можливо виключно в рахунок зменшення суми податку на прибуток, обчисленої у податковій декларації за той звітний період, протягом якого було здійснено таку виплату.

Відповідно до статті 33 ПК України базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним у абзаці 1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзаців 4 -10 статті 57 ПК України нарахування та сплата податку на прибуток платників (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток. Зокрема, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, відповідно до абзацу 3 статті 57 Кодексу, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.

Авансові платежі з податку на прибуток є узгодженою сумою податкових зобов'язань з податку на прибуток 2013 року. Так, в рядку 34 податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213, зазначені суми авансових внесків, що підлягають сплаті у березні - грудні 2013 року. А отже, звітний податковим періодом за який сплачується податок, визначений 2013 рік.

При вирішенні справи суд також на приймає до уваги посилання відповідача на різні коди бюджетної класифікації для зарахування авансових внесків та суми нарахованого податку при виплаті дивідендів, оскільки такі коди, що застосовуються для ведення обліку податків і зборів, не можуть змінювати порядку нарахування та сплати податку на прибуток, визначеного правилами Податкового кодексу України.

З огляду на наведене, суд вважає, що авансові платежі з податку на прибуток, які сплачуються протягом звітного річного періоду, є складовою частиною податку на прибуток того звітного періоду, протягом якого вони сплачуються та який визначений для сплати в розрахунку щомісячних авансових платежів у складі річної декларації.

Таким чином, відповідно до ст. 153 ПК України 29 березня 2013 р. позивач сплатив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (авансовий внесок з податку на прибуток 2013 р.) у сумі 1 496 132 гривень, що розрахована з урахуванням сплаченої суми авансового внеску з податку на прибуток за платіжним дорученням № 422 від 25.02.2013 р. А саме: 8 531 162 грн. 7 035 030 гривень = 1 496 132 гривень, де:

8 531 162 гривень - щомісячне податкове зобов'язання з податку на прибуток;

7 035 030 гривень, авансовий внесок з податку на прибуток (сплачений 25.02.2013 р.);

1 496 132 гривень авансовий внесок з податку на прибуток (сплачений 29.03.2013 р.).

За таких обставин податкова вимога № 127 від 01 квітня 2013 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецькій області ДПС не відповідача приписам закону та встановленим по справі обставинам, а позовні вимоги в частині скасування вказаної вимоги та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу суму авансового внеску з податку на прибуток в рахунок авансового платежу по податку на прибуток за 2013 рік, а також здійснити відповідне коригування даних у картці особового рахунку підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання противоправними дій відповідача щодо винесення оскарженої вимоги суд зазначає, що правові наслідки для позивача настали з прийняттям саме вимоги № 127 від 01 квітня 2013 року. Натомість, наявність з боку відповідача якихось певних дій, які б мали самостійне правове значення, при розгляді справи не встановлено. Тому позовні вимоги у зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому, враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача підлягає стягненню три четвертих частини сплаченого судового збору (а.с.2).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО-ТРЕЙДІНГ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби форми Ю від 01 квітня 2013 р. № 127.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби зарахувати Товариству з обмеженої відповідальності «МАКО-ТРЕЙДІНГ» суму авансового внеску з податку на прибуток, сплаченого при виплаті дивідендів у розмірі 7 035 030 (сім мільйонів тридцять п'ять тисяч тридцять) грн., в рахунок авансового платежу по податку на прибуток за 2013 рік, та здійснити відповідне коригування даних у картці особового рахунку Товариства з обмеженої відповідальності «МАКО-ТРЕЙДІНГ».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО-ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 37967910) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 15 травня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 20 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.