Рішення № 31466873, 23.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.2013р. Справа № 905/1762/13-г

за позовом: Державного підприємства «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» м. Одеса

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» м. Горлівка

про стягнення 76 252,72 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: Макогон Ю.О. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, державне підприємство «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» м. Одеса, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» м. Горлівка, про стягнення 76 252,72 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній № 51869444 масу вантажу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- відправлення відповідачем у вересні 2012р. зі станції Горлівка Донецької залізниці на станцію Чорноморська Одеської залізниці за залізничною накладною № 51869444 у 60-ти вагонах, в т.ч. і у вагонах № 59257774, № 59257519, № 58885195 вантажу - "карбамід (сечовина штучна)";

- здійснення на станції Знам'янка Одеської залізниці перевірки маси вантажу, що прибув у вищевказаних вагонах, внаслідок якої було виявлено: у вагоні № 59257774 брутто 75 800кг, тара з документа 22 480кг, нетто 53 320 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 6 980 кг; у вагоні № 59257519 брутто 74 250 кг, тара з документа 22 200кг, нетто 52 050кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 2 650кг; у вагоні № 58885195 брутто 80 900кг, тара з документа 22 960кг, нетто 57 940кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 4 260 кг;

- засвідчення вищевказаної обставини комерційним актом АА № 022814/729 від 15.09.2012р.;

- ст.ст. 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі - Статут);

- п. 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, тому що: 21.09.2012р. була подана скарга вантажоотримувача про відмову станції Черноморська від складення комерційних та актів загальної форми при видачі карбаміда за накладною № 51869444 у зв'язку зі встановленням факту у нестачі вантажу у вагонах на які посилається позивач; висновком експертизи, проведеною Одеською регіональною Торговельно - промисловою палатою України, встановлено факт доступу до вантажу під час перевезення карбаміду у спірних вагонах і виявлення у зв'язку із цим нестачі вантажу в цих вагонах; при прийнятті вагонів з карбамідом до перевезення у залізниці не було претензій до спірних вагонів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників відповідача, суд встановив:

Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" (вантажовідправник) 13.09.2012р. зі станції Горлівка Донецької залізниці на станцію Чорноморська Одеської залізниці відвантажив на адресу ПАТ «Одеський припортовий завод» (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 51869444 у 60-ти вагонах, в т.ч. і у вагонах № 59257774, № 59257519, № 58885195 вантаж - "карбамід (сечовина штучна"). При оформленні перевізних документів, зокрема, в залізничній накладній № 51869444 у вищевказаних вагонах відповідачем вказано масу вантажу: у вагоні № 59257774 нетто - 60 300кг, тара - 22 480кг; у вагоні № 59257519 нетто - 54 700кг, тара - 22 200кг; у вагоні № 58885195 нетто - 62 200кг, тара - 22 960кг;

Навантаження вагонів здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника Бондаренко Н.І. у відповідності до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

На станції Знам'янка Одеської залізниці 15.09.2012р. працівники залізниці провели огляд вагонів № 59257774, № 59257519, № 58885195 та завантажений у них вантаж і здійснили зважування цих вагонів з вантажем. При цьому було встановлено таке: в вагоні 59257774 - брутто 75 800кг, тара з документа 22 480 кг, нетто 53 320 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 6 980кг, у вагоні № 59257519 брутто 74 250 кг, тара з документа 22 200кг, нетто 52 050кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 2 650кг; у вагоні № 58885195 брутто 80 900кг, тара з документа 22 960кг, нетто 57 940кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 4 260 кг; загальна різниця ваги проти документа складає 13 890 кг; на вагонах на важелях фіксуючі верхні завантажувальні люка ЗПП відправника № С-305369, С-035674, С-035691 справні не пошкоджені; верхні завантажувальні люка задіяні, щільно закриті; доступу до вантажу немає; об'єм кузова на вагонах № 59257774, № 59257519 - 81 м. куб., на вагоні № 58885195 - 89 м. куб., просипання вантажу відсутнє Все встановлене зафіксовано у комерційному акті АА № 022814/729 від 15.09.2012р.

За досильною накладною № 42348649 вагони № 59257774, № 59257519, № 58885195 зі станції Знам'янка були відправлені залізницею на станцію призначення Черноморська Одеської залізниці.

На станції призначення Черноморська Одеською регіональною торгово - промисловою палатою (далі - ТПП) була проведена експертиза, результати якої закріплені актом експертизи № УТЕ - 2709 від 21.09.2012р. (далі - акт № УТЕ - 2709). Ця експертиза була проведена за участю працівників ТОВ «Вибо - Транс» та ПАТ «Одеський припортовий завод». В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують, що ці особи були уповноважені певними юридичними особами на право участі у проведенні цієї експертизи. На існування таких повноважень немає навіть посилань в акті № УТЕ - 2709. Представник відповідача не заявляв суду клопотань, згідно ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), про витребування таких доказів у цих підприємств. При проведенні експертизи не був присутній начальник станції або інша уповноважена особа, що передбачено п. 30 Правил видачі вантажів затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правил видачі). Суд не приймає до відома лист ПАТ «Одеський припортовий завод» від 19.09.2012р. № 35 ЖДЦ, як доказ виклику працівників станції для забезпечення їх присутності при проведенні експертизи тому, що: цей лист містить приписку, що при комісійній видачі вантажу будуть присутні представники ТПП, а не проводити експертизу; лист не містить конкретного місця де буде проводитись експертиза (згідно досильної накладної № 42348649 вантаж вже був виданий одержувачу 15.09.2012р., тоді як акт № УТЕ - 2709 був складений 21.09.2012р.) і конкретної години її проведення (даний акт не містить чіткого часу/періоду проведення цієї експертизи, - зважування, проведене 20.09.2012р., було лише однією з складових цієї експертизи). Таким чином, суд дійшов висновку, що акт № УТЕ - 2709 складений з порушенням норм п. 30 Правил видачі, а тому суд не приймає його до уваги.

Але навіть висновки проведеної експертизи з логічної точки зору не могли б вплинути на суть спору оскільки: стосовно вагона № 59257774 експерт не зробив висновку про можливий доступ до вантажу під час перевезення; посилання на деформацію тросика ЗПУ вагона № 58885195, зважаючи на фото № 1 не дає змоги визначити, що а) це саме деформація і у чому вона полягає б) як ця можлива деформація могла вплинути на доступ до вантажу; експерт стверджує, що ніби - то були деформовані запірні штоки, в підтвердження чого посилається на фото №№ 2, 3, але до яких з 4-х вагонів відносяться ці фотографії і як ця деформація могла б вплинути на доступ до вантажу не зазначає.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення позивачем способу визначення маси вантажу тому, що залізниця визначала вагу брутто вагонів шляхом зважування (ст. 37 Статуту, п. 22 Правил видачі), а вага тари не визначалась позивачем окремо від вантажу згідно п. 22 Правил видачі та п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту залізниць України. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані.

Під час розгляду справи відповідач заявив суду клопотання про зменшення розміру штрафу на підставі ч.2 ст.233 ГК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України. Вказане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що неправильне зазначення в накладній маси вантажу не завдало ані позивачу, ані іншим учасникам господарських відносин збитків.

Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Враховуючи, що допущене відповідачем порушення не завдало безпосередньо залізниці та іншим учасникам господарських відносин збитків, суд, користуючись своїм правом, закріпленим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 2 провізних плати.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначений ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173 - 175, 193, 230, 233, 306-308, 311 Господарського кодексу України, ст.ст. 118, 122, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10, р/р 26005300520001 в ПАТ «КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, ЄДРПОУ 05761614) на користь Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 17, р/р 26002000262 в Одеській філії АБ "Експрес-банка", МФО 328801, ЄДРПОУ 25426332) - 45 132 грн. штрафу та 1 702 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя М.І. Забарющий

В судовому засіданні 23.05.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2013р.

Надруковано 2 прим.

позивачу -1

у справу -1