Ухвала суду № 31466662, 14.05.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

14.05.2013

Справа № 335/3430/13-ц 4-с/335/59/2013 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі: Марусій І.В., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжя скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, вказавши наступне. Заочним рішенням, винесеними Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя 26.11.2012 року, що набрало законної сили 06.12.2012 року задоволені вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: КП «ВРЕЖО № 13» про усунення перешкод у користуванні майном, виселення та вселення.

На підставі зазначеного рішення Заявник отримала виконавчі листи, які пред'явила до виконання до Орджонікідзевського відділу ДВС ЗМУЮ. 22.03.2013 року державним виконавцем винесені постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що виконавчі документи не відповідають ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Заявник вважає зазначені постанови незаконними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, просить суд їх скасувати та зобов'язати Орджонікідзевський ВДВС відкрити виконавче провадження за зазначеними вище виконавчими листами.

В судове засідання заявник не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, скаргу підтримує та просить її задовольнити.

Державний виконавець у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, заперечень на скаргу не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв'язку з цим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність заявника та державного виконавця, за документами, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно до ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи 17 грудня 2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчі листи про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення; про зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1; про вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1.

Постановами державного виконавця від 22.03.2013 року ВП № 37149613; ВП № 37149406; ВП № 37150901; ВП № 37148799; ВП № 37150807; ВП № 37149173 відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що виконавчі документи не відповідають вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначено у ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, в тому числі на підставі рішень третейського суду є виконавчими документами, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Як вбачається з оскаржуваних постанов, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець керувався п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Дана норма закону передбачає відмову у відкритті провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 14 ЦПК України закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вимоги до виконавчого документу встановлені ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

В оскаржуваних постановах про відмову у відкритті виконавчого провадження не зазначено які саме відомості не зазначені у виконавчому документі.

З матеріалів справи вбачається, що у виконавчих листах відсутні дані про індивідуальний ідентифікаційний номер боржників.

Однак, дані про ідентифікаційний номер боржника не можуть бути відомі Позивачу, оскільки підпадають під дію Законів України «Про захист персональних даних» та «Про інформацію». Відповідно Позивач не має можливості отримати такі дані та подати їх суду під час розгляду справи.

В той же час ч. 2 ст. 4 Закону України «По виконавче провадження» надає державному виконавцю під час виконання рішень право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Відповідно вимогам ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Всупереч вказаній нормі, державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, при постановленні рішень, суди керуються саме процесуальним законодавством, а не Законом України «Про виконавче провадження».

Відтак, якщо в справі відсутня інформація про ідентифікаційні коди сторін, суд не міг зазначити ці відомості у судовому рішенні, на підставі якого вподальшому був виданий виконавчий лист.

Також, державному виконавцеві надано право при здійсненні виконавчого провадження, одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, рівно, як і звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення, з заявою, про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання рішення.

Таким чином, дані про ідентифікаційний номер боржника можуть бути встановлені в процесі виконавчого провадження і їх відсутність не є перешкодою для відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у діях державного виконавця вбачаються порушення ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", де зазначено, що Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження»

Виходячи з вищевикладеного, постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.03.2012 року № ВП 37149613; ВП № 37149406; ВП № 37150901; ВП № 37148799; ВП № 37150807; ВП № 37149173 винесені державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції з порушенням вимог чинного законодавства, відповідно є такими, що підлягають скасуванню.

Беручи до уваги, що виконавчі документи відповідають вимогам закону, суд вважає за необхідне зобов'язати державного виконавця прийняти до виконання виконавчі листи.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції - задовольнити.

Скасувати Постанови державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції № ВП 37149613 від 22.03.2012 року; ВП № 37149406 від 22.03.2012 року; ВП № 37150901 від 22.03.2012 року; ВП № 37148799 від 22.03.2012 року; ВП № 37150807 від 22.03.2012 року; ВП № 37149173 від 22.03.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Зобов'язати державного виконавця прийняти виконавчі листи до виконання, відкрити виконавче провадження за виконавчими листами № 0818/8982/12 про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення; про зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1; про вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали, апеляційної скарги.

Суддя: В.В.Калюжна