Постанова № 31465289, 23.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. Справа № 907/271/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Краєвської М.В.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора» без номера від 26.04.2013 року (вх. №05-05/706/13 від 07.05.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі №907/271/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора», м. Чоп, Закарпатська область

до Чопської міської ради, м. Чоп, Закарпатська область

про продовження (пролонгування) договорів оренди земельних ділянок

За участю представників :

від позивача: Руденко О.М., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Розпорядженням В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року (знаходиться в справі) змінено члена колегії суддів.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року у цій справі (суддя Васьковський О.В.) відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора» (надалі ТОВ «Агора») про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, пов'язаних із здійсненням ринкової (господарської) діяльності Чопській міській раді, Комунальному підприємству «Чоп-Проект» і фізичним особам-підприємцям на ринку м. Чоп, на спірних земельних ділянках, за адресами: м.Чоп, вул. Вербова, 1, загальною площею 0,1386 га; та м. Чоп, вул. Вербова, 1-а, загальною площею 0,0764 га з використанням будівель і споруд, які належать ТОВ «Агора».

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ «Агора» оскаржило її в апеляційному порядку. Зокрема, скаржник зазначає, що Комунальне підприємство «Чоп-Проект», яке є господарським утворенням Чопської міської ради, привласнює майно ТОВ «Агора» та здає його в оренду господарюючим суб'єктам та фізичним особам-підприємцям. ТОВ «Агора» просить апеляційну скаргу задоволити, скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти ухвалу про задоволення заяви ТОВ «Агора» про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є законною та обґрунтованою. Зокрема, Чопська міська рада зазначає, що право передавати земельні ділянки в постійне користування є виключним правом власника земельної ділянки (Чопської міської ради). Також відповідач зазначає, що Чопська міська рада є органом місцевого самоврядування, а тому ринкової діяльності не проводить, що заборона ринкової діяльності є порушенням норм Конституції України. Окрім цього, Чопська міська рада зазначає, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання. Чопська міська рада просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року у цій справі відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Агора» про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт (особа, яка зверталася із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову) просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, пов'язаних із здійсненням ринкової (господарської) діяльності Чопській міській раді, Комунальному підприємству «Чоп-Проект» і невизначеному колу фізичним особам-підприємцям на ринку м. Чоп, на земельних ділянках, за адресами: м.Чоп, вул. Вербова, 1, загальною площею 0,1386 га; та м. Чоп, вул. Вербова, 1-а, загальною площею 0,0764 га з використанням будівель і споруд, які належать ТОВ «Агора».

Ініціюючи позов, ТОВ «Агора» посилається як на підставу позову на сумлінне і ефективне виконання договорів оренди земельних ділянок по вул. Вербова, 1 та вул. Вербова, 1а в м. Чоп від 17.12.2007 року і відсутність доказів неналежного виконання умов договору товариством, що дає підстави йому в судовому порядку визнати їх переукладеними (продовженими), починаючи з 26.01.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідач є представницьким органом місцевого самоврядування (виборним органом) і не здійснює ринкової (господарської) діяльності відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.ст.2, 10, глава 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Комунальне підприємство «Чоп-проект» не є учасником процесу, однак абзац 3 частини 1 статті 67 ГПК України надає право суду заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Проте, заявник не надав доказів того, що Комунальне підприємство «Чоп-проект», здійснюючи свою господарську діяльність, спроможний створити загрозу неможливості або утруднити виконання рішення суду. Прохаючи суд застосувати до невизначеного кола фізичних осіб-підприємців забезпечення позову шляхом заборони здійснювати їм свою підприємницьку діяльність, заявник не довів, що такий спосіб забезпечення позову відповідає нормам Основного Закону України і має зв'язок між предметом спору і заходами забезпечення позову. До того ж, таке прохання стосується невизначеного кола осіб.

Зазначена вище заява ТОВ «Агора» не підтверджена жодними доказами відповідно до ст.33 ГПК України, натомість, у своїй заві ТОВ «Агора» мотивує її подання занепокоєнням (припущенням) щодо можливості продажу розташованих об'єктів на земельних ділянках, що перебували у нього в оренді, відповідачем чи Комунальним підприємством «Чоп-проект» (привласнення останнім).

Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд зробив правомірний висновок про відмову у вжитті заходів до забезпечення позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що ухвала суду першої інстанції у даній справі є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 року у справі №907/271/13 року про відмову у вжитті заходів до забезпечення позову без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агора».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.05.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Краєвська М.В.

Матущак О.І.