Постанова № 31464773, 28.05.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1265/13-a

"28" травня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Борщівського районного центру зайнятості до приватного агропромислового підприємства «Надія» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Борщівський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного агропромислового підприємства «Надія» (далі – ПАП «Надія», відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у розмірі 71 грн. 57 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як роботодавець є платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Відповідно до статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. В порушення вимог Закону відповідачем не у повному обсязі проводилась сплата страхових внесків. У зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість перед Борщівським районним центром зайнятості – робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 71 грн. 57 коп., яку позивач просить стягнути з ПАП «Надія».

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання від 28.05.2013 року про розгляд справи за його відсутності (а. с. 11).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення повістки, копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 10). Відповідач причини неприбуття представника до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання сторони (їх представники) не прибули (при цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ПАП «Надія» зареєстроване 06.03.2000 року як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 18.04.2013 року, виданою управлінням статистики у Борщівському районі Тернопільської області № 74/4 від 18.04.2013 року (а. с. 5). Відповідач як роботодавець взятий на облік платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Станом на 16.04.2013 року за ПАП «Надія» рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 2843 грн. 79 коп., з яких 2772 грн. 22 коп. вже стягнуто у судовому порядку згідно з рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.04.2007 року (а. с. 8). В даній справі заявлена до стягнення заборгованість ПАП «Надія» зі сплати страхових внесків за перший квартал 2008 року у розмірі 71 грн. 57 коп., з них недоїмка по збору на загальнообов’язкове соціальне страхування для роботодавців становить 51 грн. 69 коп., недоїмка по збору на загальнообов’язкове соціальне страхування для застрахованих осіб – 19 грн. 88 коп.

Заборгованість виникла у зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків, нарахованих за перший квартал 2008 року, та підтверджується довідкою Борщівського районного центру зайнятості від 16.04.2013 року № 03/464 (а. с. 7), розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перший квартал 2008 року (а. с. 4).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III (тут і надалі в редакції, що діяла на момент виникнення та існування спірних правовідносин, до внесення змін згідно з пунктом 11 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI).

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, тобто запроваджено інший порядок загальнообов’язкового державного соціального страхування, в тому числі на випадок безробіття.

Згідно з пунктом 8 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, яка виникла до 01.01.2011 року, а тому суд застосовує порядок стягнення страхових внесків відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III (далі – Закон № 1533-ІІІ), роботодавці набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня їх взяття на облік.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 1533-ІІІ роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. Згідно з частинами першою, другою статті 38 Закону № 1533-ІІІ роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців; не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно із пунктом 9.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 року за № 30/5221 (зі змінами і доповненнями), усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державна служба зайнятості, її територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах, районах у містах.

У спірному випадку відповідач не виконав зобов’язання зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, допустив заборгованість у розмірі 71 грн. 57 коп.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості по страхових внесках на випадок безробіття, при цьому позивач у межах повноважень, обґрунтовано звернувся до суду про її стягнення, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного агропромислового підприємства «Надія» на користь Борщівського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 71 (сімдесят одна) гривня 57 (п’ятдесят сім) копійок, з яких:

- недоїмку по збору на загальнообов’язкове соціальне страхування для роботодавців у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня 69 (шістдесят дев’ять) копійок перерахувати на рахунок № 37176301900030, код 50040100, Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області, МФО 838012;

- недоїмку по збору на загальнообов’язкове соціальне страхування для застрахованих осіб у розмірі 19 (дев’ятнадцять) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок перерахувати на рахунок № 37175302900030, код 50040200, Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.