Ухвала суду № 31464483, 24.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року справа №805/2399/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Святодух О.Б., з участю представника позивача Китаєва С.М., представника відповідача Дружиніної О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Правознавець" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі № 805/2399/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правознавець" до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Правознавець" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач просив зобов'язати відповідача передати виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Правознавець» на користь Регіонального управління фонду державного майна України суми заборгованості ліквідаційної комісії ТОВ «Правознавець».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що статтею 67 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.

Однак суд відмовив у задоволенні позову, оскільки статтею 49 цього Закону не передбачено підстав для закриття виконавчого провадження для передачі виконавчих листів ліквідаційної комісії.

Під час виконання виконавчих дій виконавчою службою були накладені арешти на розрахункові рахунки підприємства. Накладення арештів унеможливлює закриття рахунків підприємства в установі банку. Без закриття рахунків податкова інспекція не може видати довідку, передбачену п. 1 ст. 36 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", необхідну державному реєстратору для виключення підприємства з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, суд виносячи дану постанову, зробив неможливим процедуру ліквідації підприємства, передбачену ст. 110 ЦК України.

Судом не надано жодної оцінки ухвали Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2-А-8364/10/0570 від 02.06.2010 року щодо припинення юридичної особи, що є порушенням ст. 163 КАС України.

Крім того, суд під час винесення постанови дійшов висновку, що не має жодних підстав для закінчення виконавчого провадження, однак позивач у позовних вимогах просив зобов'язати Червоногвардійський ВДВС Макіївського міського управління юстиції передати виконавчі документи ліквідаційної комісії, тобто дана постанова взагалі винесена не по суті позовних вимог позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, на виконанні у Червоногвардійському відділі державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню наказу/дублікату/№44/22 Господарського суду Донецької області від 21.09.2009 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Правознавець" на користь Державного бюджету України суми боргу 4471,20 грн., державного мита у розмірі 102 грн.

Постановою Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 04.10.2012 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного вище виконавчого документу.

Головою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Правознавець" на адресу Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції надісланий лист з вимогами припинити виконавче провадження та передати виконавчі документи ліквідаційній комісії. При цьому, позивач вимоги обґрунтовував посиланням на ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповіддю від 01.02.2013 року №207/2-13 Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відмовив у вчинені заявлених дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для закінчення виконавчого провадження.

Ці обставини сторонами не оспорюються.

Стаття 67 Закону України «Про виконавче провадження» на яку послався позивач регламентує порядок звернення стягнення на майно у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення та ліквідації боржника - юридичної особи.

За приписами ч.2 ст.67 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Частиною 3 ст.67 зазначеного Закону передбачено, що у разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, даною нормою передбачено надіслання виконавчого документу у разі ліквідації боржника, а підставою для закінчення виконавчого провадження є ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом; ( Пункт 7 частини першої статті 49 в редакції Закону № 5405-VI від 02.10.2012 року);

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа. ( Частину першу статті 49 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 3319-VI від 12.05.2011 - зміна діє до 30 червня 2012 року ).

Як вбачається з листа Господарського суду Донецької області від 04.02.2013 року №01-26/3, позивач банкротом не визнавався.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження та передання виконавчого документа ліквідаційній комісії.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Правознавець" - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі № 805/2399/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правознавець" до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 24 травня 2013 року, в повному обсязі складена 29 травня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок