Ухвала суду № 31464105, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/341/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Трушков В.Л.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Базальт» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Базальт» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2012 року № 0001502301 та № 0001522301, від 16.11.2012 року № 0001812301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просив скасувати оскаржуване ним рішення та ухвалити нове.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 26.07.2012 року № 281, та відповідно до пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.7, 20.1.8, 20.1.11, п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, проведено документальну планову виїзну перевірка ПП «Базальт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1025/22/30993635 від 22.08.2012 року (далі по тексту акт перевірки).

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем:

-абз. б, пп. 12.1.5, п. 12.1, ст. 12, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток всього в сумі 214242 грн.;

-п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 200862 грн.;

-термінів сплати податкового зобов'язання ПП «Базальт» з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

За наслідками проведеної перевірки та складеного акту винесено податкові повідомлення-рішення від 11.09.2012 року № 0001502301, № 0001512301 та 0001512301.

Рішеннями ДПС у Черкаській області від 16.11.2012 року № 25647/10-210 скасовано податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ від 11.09.2012 року № 0001512301 в частині збільшення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 72015 грн., а податкові повідомлення-рішення від 11.09.2012 року № 0001502301 та 0001522301 залишено без змін.

ДПС України рішенням від 28.01.2013 року № 1331/10-2215 залишено без змін вищезгадані податкові повідомлення-рішення.

З врахуванням рішення ДПС у Черкаській області відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 року № 0001812301 про збільшення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 188096 грн. 25 коп.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 11.09.2012 року № 0001502301 та № 0001522301, від 16.11.2012 року № 0001812301 винесені з додержанням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів не може не погодитися з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як встановлено судом першої інстанції, між приватним підприємством «Базальт» та ТОВ «Теліга Компані» укладено договір підряду від 17.03.2011 року № Б-99, договір підряду від 29.03.2011 року № Б-100 на виконання субпідрядних робіт; з ТОВ «Адва Естейт» укладено договір підряду від 01.08.2011 року № 103, з ТОВ «Хаятбуд» укладено договір від 01.10.2010 року № Б-85/0110.

В підтвердження виконання вказаних договорів позивач посилається на податкові накладні, акти прийняття виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3.

Втім, з наданих позивачем актів форми КБ-2в, КБ-3 та актів приймання виконаних підрядних робіт вбачається, що дані акти не містять прізвище та ініціали, займані посади представників Замовника та Підрядника (а.с. 29, 32, 33-42).

Що, як вірно встановлено судом першої інстанції, вказує на те, що документи первинної бухгалтерської звітності оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

Позивачем не надано дозволів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт та актів про прийняття об'єктів в експлуатацію, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що будівельні роботи лише документально відображені у первинних документах, без їх фактичного здійснення.

Позивачем не надано суду інших достовірних доказів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій між ним та зазначеними вище контрагентами.

Крім того, постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 листопада 2012 року справа директора позивача ПП «Базальт» ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно вказаної постанови є доведеним факт, що останній порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме: занизив податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 214242 грн. та з податку на додану вартість на суму 200862 грн. Вказана постанова суду набрала законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На підставі досліджених доказів, колегія суддів вважає, що викладені в Акті перевірки висновки податкового органу є обґрунтованими.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Базальт» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.