Рішення № 31463704, 22.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.13р. Справа № 904/2584/13За позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Науково-виробниче підприємство "Мінералтехніка", м. Дніпропетровськ

про стягнення 993 168 грн. 00 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Пономарьов С.М., довір. від 18.03.13р.;

від відповідача: Шутов В.Ю., довір. від 07.05.13р.;

Серьогіна С.В., довір. від 17.04.13р.;

Мостика Р.Ю., голова правління, наказ №155К від 27.05.10р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Науково-виробниче підприємство "Мінералтехніка" (далі - відповідач) суму 990 000, 00 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 487 від 10.05.12р. та витрати на експертизу у розмірі 3 168,00 грн., що загалом становить 993 168 грн. 00 коп.

Позовні вимоги вмотивовані невідповідністю поставленого обладнання умовам укладеного між сторонами договору.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов зазначає, що спеціалістами замовника використовувався початковий продукт, що не відповідав обумовленим параметрам, а саме вологість явно була завищена, що підтверджується результатами аналізів лабораторії КП «Южукргеологія». Про порушення правил користування обладнанням позивач був повідомлений листом від 10.10.12р. Також відповідач посилається на недостатню ефективність аспіраційної системи. До того ж відповідач зазначає, що при виготовленні кожного комплексу обладнання відповідачем враховуються природно-кліматичні умови, потреби замовника, наявний початковий продукт. Комплекс обладнання до поставки та монтажу було випробувано разом з замовником та з використанням наданого замовником початкового продукту та тільки після того позивач дав згоду на його поставку.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

10.05.2012 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 487 (далі - Договір) у відповідності з умовами якого постачальник в обумовлені строки зобов'язується виготовити та поставити обладнання Комплексу з помелу та збагачення кварц-польовошпатової сировини, а покупець зобов'язується приймати дане обладнання та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання п.3.1.2 Договору позивач здійснив попередню оплату товару на загальну суму 990 000, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 15-20).

Відповідно до п.2.5 Договору, постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції у будь-якому випадку не пізніше 40 календарних днів з моменту перерахування покупцем першого платежу передплати в порядку передбаченому п.3.1.2 Договору.

Продукція вважається поставленою постачальником та прийнятою покупцем за кількістю та якістю з дати підписання сторонами акту приймання-передачі продукції (партії продукції) на підставі:

- кількості - згідно даних, зазначених у товарно-транспортних накладних;

- за якістю - діючим стандартам, ТУ, вимогам покупця до даної продукції, акта ввода в експлуатацію (п.2.3 Договору).

Пунктом 2.6 Договору сторони погодили, що приймання продукції за якістю здійснюється після проведення шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Продавець направляє свого спеціаліста для проведення пуско-налагоджувальних робіт разом з представниками покупця. Здавання продукції покупцю за якістю здійснюється при вводі продукції постачальника у експлуатацію на виробничій лінії плиточної продукції, після налаштування його роботи до необхідних технічних показників, зазначених у п.4.1.2 Договору, у присутності членів комісії, яка складається з представників постачальника та покупця. З дати підписання акту вводу обладнання у експлуатацію, зобов'язання постачальника за договором є виконаними.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами пункту 4.1.2 Договору визначено, що комплекс обладнання, який поставляється, повинен забезпечити отримання готового продукту в об'єму не менше 300т. на місяць при цілодобовій роботі обладнання з коефіцієнтом використання 0,8 на обслуговування.

Відповідачем, на виконання умов Договору, було завезено на територію позивача обладнання для його подальшого монтажу та перевірки його роботи.

21.11.12р. Актом фіксації недоліків за Договором від 21.11.12р. (а.с.39-40) були встановлені дефекти поставленого обладнання, які відповідач зобов'язався усунути та виконати комплекс шеф-монтажних, пуско-налагоджувальних робіт в строк до 30.11.12р. із досягненням кількісних та якісних параметрів передбачених Договором.

Оскільки в обумовлені зазначеним актом строки, відповідач не усунув дефекти обладнання, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо повернення суми передплати, а також демонтажу та вивезення поставленого обладнання.

У листі за вих.№5/2 від 05.12.12р. відповідач зазначає, що основною причиною неотримання кількісних та якісних показників є відхилення параметрів вихідної сировини від заявлених у Договорі та недостатня ефективність аспіраційної системи, а також не заперечує проти доопрацювання обладнання для отримання відповідних показників.

Листом №7163/1 від 10.12.12 р. (а.с.31-32) позивач звернувся до відповідача з пропозицією в строк до 16.12.12 р. направити повноважних працівників для участі у двосторонній комісії по врегулюванню розбіжностей та поверненню поставленого обладнання, який був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно п.4.4 Договору покупець має право відмовитись від продукції, якість якої не відповідає діючим стандартам, ТУ та іншим вимогам покупця до якості продукція, що поставляєть, та вимагати повернення суми передплати (оплати) продукції. Факт виявлення невідповідності продукції за якістю підтверджується відповідним актом, підписаним уповноваженими представниками обох сторін або уповноваженим представником покупця та експертом Торгово-промислової палати (представником громадськості). Даний акт є достатньою підставою для здійснення покупцем прав, передбачених як договором, так і діючим законодавством відносно невідповідної продукції. Недосягнення обладнанням встановлених п.4.1.2 Договору параметрів свідчить про неналежну якість поставленої продукції та не вимагає складання акту згідно даного договору.

Оскільки відповідач залишив поза увагою пропозицію позивача щодо комісійного врегулювання розбіжностей та не виконав умови вимог щодо вивезення обладнання та повернення передплати, останній був вимушений, в порядку, передбаченому п.4.4. Договору, звернутись до Харківської торгово-промислової палати для проведення відповідної експертизи.

Актом експертизи Харківської торгово-промислової палати № ЄТ-1 від 15.02.13р. встановлено, що фактична продуктивність комплексу з помелу та збагаченню кварц-полевоштатної сировини за умови параметрів вхідної сировини, передбаченої в п.4.1.2 Договору складає 56,5 т. на місяць, якісні параметри готового продукту не відповідають вимогам, передбаченим Договором.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на експертизу Харківської торгово-промислової палати у розмірі 3 168,00 грн., суд вважає за необхідне задовольнити, оскільки необхідність у здійсненні експертних досліджень виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем.

Між тим, доводи відповідача суд відхиляє з огляду на наступне.

З тверджень відповідача вбачається, що обладнання виготовлюється з урахуванням природно-клматичних умов та потреб замовника. Враховуючи те, що у судовому засіданні було підтверджено факт виїзду представників відповідача на майданчик, де буде встановлюватись спірне обладнання, при виготовленні обладнання відповідач повинен був врахувати всі особливості та наявність виробничо-технічної бази замовника, та у разі необхідності вимагати від нього проведення переобладнання та реконструкції для забезпечення належної роботи обладнання, що постачається.

Посилання відповідача на недостатню систему аспірації, у зв'язку із чим обладнання не може досягти обумовленої договором продуктивності, судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що умовами договору не передбачено яких-небудь додаткових вимог як до покупця, так і до постачальника з приводу необхідності технологічного та конструктивного переобладнання майданчику, де буде встановлюватись спірне обладнання.

Твердження відповідача стосовно того, що листом № 1010/2 від 10.10.12р. позивач повідомлявся про порушення правил користування обладнанням внаслідок використання початкового продукту із завищеним рівнем вологості, також відхиляються судом, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження відправлення зазначеного листа позивачеві, а надані до матеріалів справи результати аналізу лабораторії КП «Южукргеологія» не є належними доказами, у розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, з огляду на те, що відбір проб проводився відповідачем одноособово, без залучення представників позивача.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Разом з тим, суд зазначає, що надана позивачем заява про забезпечення позову, задоволенню не підлягає оскільки не підтверджена належними доказами.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 34, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Науково-виробниче підприємство "Мінералтехніка" (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, буд. 3 кв.29; ЄДРПОУ 31951271) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" (61106, м. Харків, просп. Московський, буд. 297; ЄДРПОУ 00293628) суму 990 000, 00 грн. (дев'ятсот дев'яносто тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 3 168, 00 грн. (три тисячі сто шістдесят вісім грн. 00 коп.) витрат на експертизу, 19 863, 37 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят три грн. 37 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 21.05.2013р.