Постанова № 31463635, 22.05.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 р. Справа № 818/2940/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - Єфросініна А.Ф.,

представника відповідача - Дяченко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Зерно Торг" до Роменської об"єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Зерно Торг" (далі - позивач, ПП «Зерно Торг») звернулось до суду з позовом до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Роменська ОДПІ), в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції від 11.11.2008 року № 0000471510/0, № 0000481510/1, від 13.02.2009 року № 0000571510/2.

Свої вимоги мотивує тим, що в період з 12.09.2008 року по 23.10.2008 року підприємство було перевірено Роменською МДПІ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період роботи з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 30.10.2008 року № 741-23/30134732, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідно до висновку Роменської МДПІ, викладеного в акті перевірки, підприємство порушило п.1.20 ст.1, п.1.26 ст.1 та п.п.7.4.1., п.п.7.4.3. п.п.7.4. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26417,33 грн., у тому числі за лютий 2007 р.; занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12007,92 грн., у тому числі за 2 квартал 2007 року у сумі 2932, 27 грн., за 3 квартал 2007 року у сумі 2639,04 грн., за 4 квартал 2007 року у сумі 2375,14 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі 2137,61 грн., 2 квартал 2008 року у сумі 1923, 86 грн.

Зазначає, що висновок Роменської МДПІ про наявність порушень податкового законодавства з боку підприємства ґрунтується лише на одній господарській операції, а саме: підприємство 20 лютого 2007 року продало власний легковий автомобіль НОМЕР_1 балансовою вартістю 229790,61 грн. фізичній особі за 135000 грн. Як зазначено в акті перевірки, фізична особа-покупець автомобіля щодо підприємства була пов'язаною особою, тому ціна реалізації автомобіля повинна бути звичайною. Для визначення звичайної ціни Роменська МДПІ взяла ціну, за яку покупець здійснив подальшу продажу автомобіля та яка становить 293503,98 грн. На думку Роменської МДПІ, в результаті заниження ціни продажу автомобіля, підприємство в наступних звітних періодах завищило на 48031,68 грн. показники у рядку 07 Декларацій "Сума амортизаційних відрахувань", що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 12007,92 грн. та занизило в лютому 2007 року податок на додану вартість в сумі 26417,33 грн. На думку позивача, вказані висновки Роменської МДПІ є безпідставними, оскільки при продажу автомобіля позивачем була застосована звичайна ціна, яка є ринковою, і визначена спеціалістом товарознавцем в розмірі 135000 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2009 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 р., позовні вимоги приватного підприємства "Зерно Торг" залишено без задоволення.

Ухвалою від 02.04.2013 р. Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу приватного підприємства "Зерно Торг" задоволено частково, скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

На виконання вказівок Вищого адміністративного суду України, що містяться в ухвалі від 02 квітня 2013 року, позивач надав письмове обґрунтування розумних економічних або інших причин (ділової мети) продажу автомобіля LEXUS LX 470 саме за ціною 135 000 грн. (т.2, а.с. 19-21), в яких зокрема зазначив, що в 2005 році приватне підприємство "Зерно Торг" придбало легковий автомобіль марки LEXUS LX 470. Дорогий автомобіль придбавався для підвищення іміджу та ділової репутації підприємства в умовах ринкової конкуренції. З часом виявилося, що таке рішення було не зовсім вірним: по-перше, працівники підприємства не мали належного досвіду експлуатації автомобіля такого класу. Так, 21.02.2006 р. автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, а саме: автомобіль занесло на слизькій дорозі і перевернуло, спрацювали бокові подушки безпеки в салоні автомобіля. З часом в результаті неправильної експлуатації та догляду за автомобілем вийшли з ладу двигун та передня підвіска автомобіля; по-друге, підприємство не отримало тих доходів, на які розраховувало, а обслуговування автомобіля виявилося занадто дорогим.

Підприємство вирішило здійснити продаж автомобіля, так як подальша експлуатація його без проведення ремонту була неможливою, а його утримання - дорогим для підприємства. Автомобіль погодився купити ОСОБА_3, який щодо Підприємства був пов'язаною особою відповідно до підпункту 1.26 п. 1.20 ст. 1 діючого тоді Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На час продажу Автомобіля Підприємство не могло визначити звичайну ціну згідно підпункту 1.20.2 зазначеного закону, так як не мало і не могло мати інформації про укладені на момент продажу Автомобіля договори з ідентичним автомобілем у співставних цінах. Так як Підприємство продавало автомобіль, який був в експлуатації, його вартість залежала від ступеня зносу, технічного стану та інших факторів, тобто він мав уже свою індивідуальну вартість. Тому при визначенні вартості автомобіля Підприємство керувалося пп. 1.20.5-1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, для визначення звичайної ціни Підприємству необхідно було визначити ринкову вартість Автомобіля. Для визначення ринкової вартості майна потрібні спеціальні знання, тому Підприємство уклало угоду з приватним підприємцем ОСОБА_4 (далі - Оцінщик), який був спеціалістом по оцінці майна та мав на той час відповідні дозволи, для проведення незалежної оцінки Автомобіля. Згідно звіту про вартість майна від 20.02.2007 року, наданого Оцінщиком, ринкова вартість автомобіля LEXUS LX 470 державний номер НОМЕР_1 на 20.02.2007 року становила 134600 грн.. 20 лютого 2009 року Підприємство продало ОСОБА_3 Автомобіль за 135000 гривень, тобто за його ринковою вартістю, як вимагало цього діюче на той час законодавство.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову (т. 2, а.с. 9-13), в яких свою позицію обґрунтовує тим, що легковий автомобіль марки Lexus LX-470, 2005 року випуску, балансовою вартістю на момент придбання 563775,51грн., ПП Зерно Торг" 20.02.2007 р. реалізувало пов'язаній особі ОСОБА_3 - чоловікові засновниці ПП „Зерно торг" ОСОБА_5 на підставі видаткової накладної від 21.02.2007 р. №00076 на загальну суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 22500,00 грн., податкової накладної від 21.02.2007р. №000076. Залишкова вартість реалізованого автомобіля на момент продажу склала 229790,61грн. Згідно з експертною оцінкою, проведеною 20.02.2007 р. приватним підприємцем ОСОБА_4 на легковий автомобіль марки Lexus LX-470, його вартість становить 134600,0 грн. В той же день (20.02.2007р.) ОСОБА_3 продає автомобіль марки Lexus LX-470 вже за ціною, визначеною науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Сумській області (довідка № 56 автотоварознавчого дослідження від 20.02.2007p.), де ринкова вартість автомобіля Lexus LX-470 є значно вищою ніж визначена попереднім експертним висновком ПП ОСОБА_4 та складає 293503,98 грн. Враховуючи, що відповідно до п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам визначається, виходячи із договірних цін, але не менше за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу, Роменська МДПІ вважає, що звичайна ціна проданого автомобіля повинна становити 293503,98 грн. Тобто ціна за якою автомобіль був в той же день перепроданий пов'язаною особою ОСОБА_3 сторонній особі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених вище, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.

У період з 12.09.2008 року по 23.10.2008 року фахівцями Роменської МДПІ проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства "Зерно Торг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період роботи з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р.

За результатами планової виїзної документальної перевірки складено акт перевірки № 741-23/30134732 від 30.10.2008 року (т. 1, а.с. 39-74). Під час розгляду первинних скарг проводилася позапланова перевірка, за результатами якої складено акт перевірки № 00888-2301/30134732 від 29.12.2008 року.

Перевірками встановлено, що приватне підприємство "Зерно Торг" не включило до бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцію з продажу легкового автомобіля марки Lexus LX-470 на суму різниці між звичайною ціною та фактичною ціною продажу.

Як встановлено у ході перевірки і не оспорювалось сторонами у справі, ПП "Зерно Торг" придбало за кредитні кошти (кредитний договір від 16.03.2005 р. №750/1-046 в АКБ „Укрсоцбанк") легковий автомобіль марки Lexus LX-470, 2005 року випуску. Дата введення в експлуатацію транспортного засобу 31.03.2005 року, балансова вартість склала 563775,51 грн. Даний автомобіль був реалізований приватним підприємством "Зерно Торг" 20.02.2007 року пов'язаній особі ОСОБА_3 - чоловікові засновниці ПП "Зерно торг" ОСОБА_5 на підставі видаткової накладної від 21.02.2007 р. №00076 на загальну суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 22500,00 грн., податкової накладної від 21.02.2007 року №000076. Залишкова вартість реалізованого автомобіля на момент продажу склала 229790,61 грн.

Згідно з експертною оцінкою, проведеною 20.02.2007 р. приватним підприємцем ОСОБА_4, вартість легкового автомобіля марки Lexus LX-470 становила 134600,00 грн. (т. 1, а.с. 84-101).

В той же день (20.02.2007 р.) ОСОБА_3 перепродав автомобіль марки Lexus LX-470 вже за ціною, визначеною науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Сумській області, згідно якої ринкова вартість автомобіля Lexus LX-470 є вищою, ніж визначена попереднім експертним висновком ПП ОСОБА_4, та складає 293503,98 грн.

Під час перевірки приватним підприємцем ОСОБА_4 надано пояснення від 29.10.2008 р., про те, що у відповідності з договором від 20.02.2007 р. № 5, укладеним з ПП „Зерно торг", оцінка вказаного автомобіля здійснювалась не для визначення його вартості для продажу, а з метою відображення залишкової вартості по бухгалтерському обліку підприємства.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.26 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пов'язана особа - це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платниками податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку: фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члені її сім'ї. Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членів її сім'ї.

Тобто покупець автомобіля ОСОБА_3 як чоловік засновниці ПП "Зерно торг" ОСОБА_5 є пов'язаною особою.

Відповідно до п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт,послуг) пов'язаним особам визначається, виходячи із договірних цін, але не менше за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно з п.1.18 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайні ціни застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається , що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності і їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонується до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів (підпункт 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону).

Податковий орган має право застосовувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції (підпункт 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону).

Крім того, як зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 02.04.13 р., відповідно до пункту 13 Указу Президента України від 23.07.1998 р. «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Питання статистичної оцінки рівня цін на автомобілі Lexus LX-470 станом на липень 2007 року досліджувалось судом.

Так, листами Головного управління статистики у Сумській області від 08.05.13 р. (т. 2, а.с. 52) та управлінь статистики у Роменському та Липоводолинському районах (т. 2, а.с. 28, 29) повідомлено про відсутність інформації щодо рівня звичайних цін на автомобіль марки Lexus LX-470 за липень 2007 року.

Отже, оскільки в один день - 20.02.2007 року, зроблено два різні висновки експертів щодо вартості одного й того ж автомобіля марки Lexus LX-470, а саме 134600,00 грн. та 293503,98 грн., і в органах статистики інформація щодо рівня цін на зазначений товар відсутня, ПП „Зерно торг" при визначенні сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість при реалізації легкового автомобіля пов'язаній особі повинно було за звичайну ціну прийняти 293503,98 грн.

Тому Роменською МДПІ відповідно до пункту 1.26 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайна ціна легкового автомобіля обґрунтовано визначена у розмірі 293503,98 грн., в т.ч. ПДВ 48917,33 грн.

Статтею 8 "Амортизація" Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" регламентується поступове віднесення витрат на придбання основних фондів на зменшення скоригованого прибутку, встановлюються норми амортизаційних відрахувань та визначається розподіл основних фондів по групам.

Підпунктом 8.4.4 встановлено, що у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем, балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообміних) операцій. Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону, валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг). Пунктами 1.31 та п.1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єднуються поняття "продаж товарів" та "звичайна ціна".

Так як звичайна ціна автомобіля марки Lexus LX-470 визначена податковим органом у розмірі 293503,98 грн., в тому числі ПДВ 48917,33 грн., то нарахування амортизаційних відрахувань другої групи основних фондів обраховується, виходячи з факту виведення з експлуатації легкового автомобіля шляхом його реалізації вартістю 244586,65 грн.

В акті перевірки зазначено, що станом на 01.04.2007 р. згідно з даними ПП „Зерно торг", балансова вартість 2 групи основних фондів становить 231281,2 грн. Сума перевищення балансової вартості становить 13305,43 грн. (244586,65 грн.-231281,2 грн.). ПП „Зерно торг" у 2 кварталі 2007 р. зменшило балансову вартість 2 групи основних фондів на вартість реалізованого автомобіля марки Lexus LX-470 (231281,2 грн. - 112500 грн. = 118781,2 грн.). Після зменшення балансової вартості 2 групи на суму 118781,2 грн. в подальшому підприємством нарахована амортизація, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на 48641,00 грн. та заниження валового доходу в сумі 13305,45 грн.

ПП "Зерно Торг" в порушення підпункту 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при проведенні операції з продажу автомобіля марки Lexus LX-470 завищило на 48641,00 грн. суму амортизаційних відрахувань та занизило на 13305,45 грн. валовий дохід, що призвело до заниження податку на прибуток на 15486,61 грн., в тому числі в 2-му кварталі 2007року на 6295,86 грн., в 3-му кварталі 2007 року на 2672,5 грн., в 4-му кварталі 2007 року на 2405,25 грн., в 1-му кварталі 2008 року на 2164,75 грн., у 2 кварталі 2008 року на 1948,25 грн., а також, в порушення п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" занизило за лютий 2007 року на 26417,33 грн. податок на додану вартість.

Відповідно до вимог п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи з податкового періоду,на який припадає така недоплата та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення-рішення, але не більше 50 відсотків такої суми та не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За наслідками перевірки Роменською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2008 року №0000471510/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 12007,92грн. і за штрафними санкціями 5054,99грн., №0000481510/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 26417,33 грн. і за штрафними санкціями 13208,67 грн.

За результатами проведеної позапланової перевірки, яким підтверджено висновки планової перевірки, Роменською МДПІ складено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2009 р. №0000571510/1, яким визначено 3478,69 грн. податку на прибуток і 2688,32 грн. штрафної санкції.

ПП „Зерно торг" оскаржило податкове повідомлення-рішення на збільшену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток до Роменської МДПІ. За результатами розгляду первинної скарги прийнято рішення від 13.02.2009 року №1408/2/25-005/2ск, яким зменшено суму штрафної санкції на 630,36 грн. та Роменською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2009 року №0000571510/2, яким визначено 3478,69 грн. податку на прибуток і 2057,96 грн. штрафної санкції.

На думку суду, твердження позивача про те, що продаж основних фондів не може підпадати під дію звичайних цін у зв'язку з тим, що їх продаж визначається ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є безпідставними, оскільки вказана стаття Закону визначає поняття амортизації основних фондів, порядок амортизаційних відрахувань та інше. Але стаття 8 Закону не визначає порядок продажу (відчуження) основних фондів. В момент продажу основних фондів вони є товаром, а тому Роменською МДПІ обґрунтовано застосовані вимоги підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" про звичайну ціну під час продажу автомобіля позивачем.

Суд також не бере до уваги доводи позивача про те, що податковий орган не мав права самостійно приймати рішення про визначення податкового зобов'язання у зв'язку із застосуванням «звичайних цін», а повинен був звернутися з цього приводу до суду, виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 1.20.10. п. 1.20. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Порядок визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було врегульовано пунктом 4.3. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 4.3.5. якого передбачено, що рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Отже з наведеної норми закону випливає, що нарахування (визначення) податкових зобов'язань за непрямими методами здійснюється податковим органом, а стягнення визначеного за непрямими методами податкового зобов'язання здійснюється виключно в судовому порядку.

Таким чином, прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про визначення позивачеві суми податкових зобов'язань у зв'язку з порушенням порядку застосування «звичайних цін» відповідає вимогам чинного на час прийняття вказаних рішень законодавства.

Доводи позивача про те, що ДПА в Сумській області своєчасно не надало відповідь на скаргу підприємства № 6 від 20 лютого 2009 року на податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2009 року № 0000571510/2, у зв'язку з чим вказане повідомлення-рішення вважається скасованим, спростовуються матеріалами справи.

Як зазначено в резолютивній частині рішення ДПА у Сумській області від 13 березня 2009 року про результати розгляду повторних скарг, повторну скаргу ПП «Зерно Торг» № 6 від 20 лютого 2009 року залишено без задоволення (т. 1, а.с. 36). Отже, рішення за наслідками розгляду вказаної скарги ДПА у Сумській області прийнято своєчасно.

Принагідно суд зазначає, що позивачем ставиться вимога про визнання нечинними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у той час коли нечинним може бути визнаний нормативно-правовий акт, а правовий акт індивідуальної дії може бути судом скасований.

Таким чином, на підставі повно і всебічно досліджених доказів, що містяться у справі, з урахуванням вказівок Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 02 квітня 2013 року, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 157-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Зерно Торг" до Роменської об"єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.М. Савченко

З оригіналом згідно

Суддя Д.М. Савченко

Повний текст постанови складено 28 травня 2013 року.