Постанова № 31460335, 21.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21 травня 2013 року 10 год. 15 хв. № 826/1392/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 04 лютого 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 09 серпня 2012 року № 0000752220 (також далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення складене відповідачем безпідставно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 18 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 04 березня 2013 року.

У судове засідання 17 квітня 2013 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 17 квітня 2013 року, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 21 червня по 03 липня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 09 липня 2012 року складено акт № 1657/22-522-35207422 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року (також далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема, занижено податок на прибуток за IV квартал 2009 року у розмірі 79728,00 грн., чим порушено підпункт 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, підпункт 5.2.1 п. 5.2, підпункт 5.3.9 п. 5.3, підпункт 5.4.6 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5, підпункт 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (також далі - Закон).

На підставі акту перевірки, 09 серпня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 79728,00 грн. за основним платежем та у розмірі 19932,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами розгляду скарг в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржуване рішення залишено без змін.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (також далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що перевірку позивача проведено згідно з постановою Богунського районного суду міста Житомира від 16 грудня 2010 року, якою дозволено проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача за період із 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Зокрема, зі змісту вказаної постанови про проведення перевірки вбачається, що у провадженні СВ ПМ ДПА в Житомирській області знаходиться кримінальна справа № 09/079021, порушена за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Розслідуванням у вказаній кримінальній справі виявлено злочинну схему щодо незаконного формування податкового кредиту по податку на додану вартість (також далі - ПДВ) у підприємців-платників ПДВ шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) через ланцюг "транзитних" та "фіктивних" підприємств, які фактично не займались фінансово-господарською діяльністю, зокрема, через товариство з обмеженою відповідальністю "Будремпроект-Новація" (також далі - ТОВ "Будремпроект-Новація"), а також те, що позивач у період із 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року мав взаємовідносини із ТОВ "Будремпроект-Новація", тобто із суб'єктом господарювання, стосовно діяльності якого порушено кримінальну справу.

Стосовно факту складання відповідачем оскаржуваного рішення до моменту винесення вироку у кримінальній справі суд зазначає наступне.

Згідно з п. 58.4 ст. 58, п. 86.9 ст. 86 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

З аналізу викладених положень вбачається, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи за ознаками злочинів, предметом яких є податки та збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не складає.

При цьому, законодавцем не визначено коло платників податків, на яких розповсюджується дія викладених положень.

Проаналізувавши додатково положення кримінального-процесуального законодавства, зважаючи при цьому, що вирок постановляється лише відносно особи, щодо якої порушено провадження у кримінальній справі, суд прийшов до висновку, що заборона приймати податкове повідомлення-рішення стосується лише тих платників податків, стосовно яких порушено провадження у кримінальній справі за ознаками злочинів, предметом яких є податки та збори.

Таким чином, враховуючи, що кримінальну справу, у рамках якої призначено перевірку позивача, порушено стосовно третіх осіб, суд прийшов до висновку, що, прийнявши оскаржуване рішення, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання, відповідач діяв згідно з положеннями ПК України.

Стосовно викладених в акті перевірки висновків відповідача суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки відповідача про заниження позивачем суми податку на прибуток ґрунтуються на встановленому у ході перевірки факті не підтвердження позивачем його фінансово-господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфасадпроект" (також далі - ТОВ "Укрфасадпроект") та ТОВ "Будремпроект-Новація".

Зокрема, як стверджував у ході судового розгляду справи представник відповідача, позивачем до перевірки не надано доказів, які б підтверджували реальність його господарських операцій із вказаними суб'єктами господарювання, зокрема, не надано заявок на перевезення, у зв'язку з чим відповідач не зміг встановити реальність здійснення перевезень. При цьому, до перевірки надано копії укладених між позивачем та ТОВ "Укрфасадпроект" договору купівлі-продажу від 03 січня 2008 року б/н (також далі - договір купівлі-продажу) та договору про перевезення автомобільним транспортом від 26 травня 2008 року б/н (також далі - договір про перевезення).

Відповідно до п. 1.1. ст. 1, п. 2.2 ст. 2 договору купівлі-продажу, ТОВ "Укрфасадпроект" зобов'язалось передати у власність позивача, а позивач - прийняти та оплатити будівельні матеріали (також далі - товар), перелік, кількість та вартість яких вказуються ТОВ "Укрфасадпроект" у рахунку на оплату та у видаткових накладних.

Оплата за товар здійснюється позивачем шляхом 100% передплати згідно з виставленим ТОВ "Укрфасадпроект" рахунком за заявкою позивача протягом 10-ти днів з моменту отримання.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, п.3.1 ст. 3 договору про перевезення, позивач зобов'язався надавати для перевезення вантажі, а ТОВ "Укрфасадпроект" - виконувати для позивача перевезення.

Перевезення вантажів ТОВ "Укрфасадпроект" здійснюється лише на підставі заявок, що подає позивач за обумовленою сторонами формою, не пізніше 24 годин до дня що передує дню перевезення.

У разі термінового перевезення вантажів за згодою ТОВ "Укрфасадпроект" позивач подає заявку у той самий день.

За узгодженням із ТОВ "Укрфасадпроект" заявка на перевезення вантажів може бути подана телефонограмою, листом-заявою або по міжмашинних зв'язках "ЕОМ-ЕОМ", або у телефонному режимі із повідомленням усіх потрібних відомостей.

Розмір плати за перевезення вантажів та інші операції і послуги, пов'язані з перевезенням, та строки розрахунків визначаються шляхом проведення розрахунку згідно з виставленим ТОВ "Укрфасадпроект" рахунком-фактурою по кожній окремій операції щодо перевезення вантажу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд також прийшов до висновку про непідтвердженість реальності здійснення між позивачем та ТОВ "Укрфасадпроект" господарських операцій, оскільки представниками позивача не надано до суду первинних документів, які б підтверджували реальність вказаних операцій.

Представниками позивача як доказ фактичного здійснення господарських операцій надано до суду копії договору купівлі-продажу, договору про перевезення, платіжних доручень, а також видаткових накладних, з яких, однак, не зрозуміло, на виконання умов якого договору вони складені.

При цьому, до суду не надано: рахунків-фактур, обов'язкова наявність яких обумовлена умовами договору купівлі-продажу та договору про перевезення; заявок або інших документів, які б підтверджували подання позивачем заявки на перевезення вантажів за договором про переведення; товарно-транспортних накладних, які, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; банківських виписок, які б підтверджували рух коштів на рахунку позивача.

Крім того, представниками позивача не надано до суду жодного документу, який би свідчив про здійснення між позивачем та ТОВ "Будремпроект-Новація" будь-яких господарських операцій.

Згідно з п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З аналізу викладених положень вбачається, що платник податків має право сформувати валові витрати тільки на підставі тих первинних документів, які виписано у разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, валові витрати позивачем сформовано на підставі формально складених первинних документів.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представник відповідача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 09 серпня 2012 року № 0000752220.

2. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин