Ухвала суду № 31458745, 22.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Палазюк В.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

"22" травня 2013 р. Справа № 272/67/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від "22" лютого 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Гальчинської сільської ради, Відділу Державного земельного агенства в Андрушівському районі Житомирської області, ОСОБА_5 про визнання рішення протиправним та скасування державного акта ,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2013 року ОСОБА_3 звернулася до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом до Гальчинської сільської ради, Відділу Державного земельного агенства в Андрушівському районі Житомирської області, ОСОБА_5 про визнання рішення протиправним та скасування державного акта.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 22.02.2013 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Закриваючи провадження у адміністративній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в даному випадку у позивача є приватний інтерес, спір не носить публічний характер, а тому підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Зокрема, суд першої інстанції допустив неправильну правову оцінку обставин у справі, оскільки залишив поза увагою, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами про скасування рішення суб'єкта владних повноважень - Гальчинської сільської ради через реалізацію останнім саме владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 № 10-рп/2010 надане офіційне тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу та пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу. Згідно вказаного рішення Конституційний суд визначив, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування „вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Враховуючи наведене земельні спори з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень дій чи бездіяльності відносяться до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Враховуючи суб'єктний склад та характер правовідносин, що виникли між сторонами, даний спір являється публічно-правовим в частині визначення повноважень відповідача, тому дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відсутності публічно-правових відносин у вказаному спорі, посилаючись на спір про право.

Згідно ст. 199 КАС України, апеляційний суд встановивши невідповідність ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження вимогам закону та дійшовши висновку про необхідність її скасування, наділений повноваженням направити справу для продовження її розгляду.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити та у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду зі стадії прийняття.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від "22" лютого 2013 р. - скасувати.

Справу направити до Андрушівського районного суду Житомирської області для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" травня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Гальчинська сільська рада с.Гальчин,Андрушівський район, Житомирська область,13432

4-Відділ Державного земельного агенства в Андрушівському районі Житомирської області вул.Леніна,1,м.Андрушівка,Андрушівський район, Житомирська область,13400

5- ОСОБА_5 АДРЕСА_2