Постанова № 31456647, 24.05.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

24 травня 2013 року 14:50 справа № 814/1277/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомУправління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області, вул. Янтарна, 61, м. Миколаїв, 54050

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

простягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у сумі 4886,22 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області, звернувся до суду з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у сумі 4886,22 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач самостійно визначив зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік, крім того за порушення пенсійного законодавства до нього застосовано штрафні санкції, але відповідна сума не сплачена.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечення суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі, проте поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення адресату.

За змістом частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс. Ухвала суду надсилалася на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві та вказану у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Відповідно до положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Відповідач зареєстрований Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області в якості фізичної особи-підприємця та взятий на облік платника єдиного внеску.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон N 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частина 2 статті 6 Закону N 2464-VI визначає обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 зазначеного вище закону регулюється порядок обчислення і сплати єдиного внеску. Так, обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У таблиці 2 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік відповідач визначив загальну суму єдиного внеску у розмірі 4572,42 грн (арк. справи 8).

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI органи Пенсійного фонду мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, Рішенням № 12 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 21.01.2013 відповідачу нарахований штраф у розмірі 170 грн (арк. справи 11).

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум та згідно із частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Так, Рішенням № 44 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.01.2013 відповідачу нарахований штраф у розмірі 66,62 грн та нараховано пеню у розмірі 247, 18 грн (арк. справи 12).

Згідно із частиною 14 статті 25 Закон № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Рішення відповідач отримав 19.02.2013, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про його одержання (арк. справи 13).

У відповідності до пункту 4 статті 25 Закону № 2464-VI та підпункту "б" пункту 6.3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 27.09.2010 № 21-5, позивач направив відповідачу Корінець вимоги № Ф 52 від 14.02.2013, який адресат отримав 19.02.2013 (арк. справи 9, 10).

Відповідно до абзаців 6, 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином заборгованість відповідача складає 4886, 22 грн, що підтверджується розрахунком (арк. справи 5).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

Згідно із статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечення на позов або доказів погашення боргу чи оскарження рішень суду не подав, вимогу не оскаржив.

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області (код за ЄДРПОУ 22440662) р/р 37196104001418 в ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік та штрафні санкції у сумі 4886, 22 грн (чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень 22 коп.).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Є. В. Марич