Постанова № 31455451, 22.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 року місто Київ № 810/2228/13-а

10.24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача:- Пилипчук В.М., відповідача:- Маковій О.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Борекс» доДержавної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0001701500, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Борекс», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0001701500.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби від 16.04.2013 року № 0001701500 прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню.

В призначений день та час до суду з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представниками сторін надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Борекс» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 05764593.

З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2013 року ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 28.03.2013 року № 000076/10-05-15/05764593 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:

- пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством при заповненні декларації з ПДВ за лютий 2013 року (вхідний № 9013442261 від 15.03.2013 року) порушено методологію заповнення декларації з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми від'ємного значення в розмірі 31 615, 00 гривень.

На підставі Акта перевірки від 28.03.2013 року № 000076/10-05-15/05764593, ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0001701500 на суму завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 31 615, 00 гривень.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати його протиправним та скасувати, що і є предметом даного спору.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 180 Податкового кодексу України, позивач є платником ПДВ.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

На виконання вимог вищевказаних норм податкового законодавства, позивачем було подано декларацію з ПДВ за лютий 2013 року.

Відповідач зазначив, що при проведені камеральної перевірки встановлено, що при заповненні декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року позивачем визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання (рядок 9 - 176 894 гривень) та сумою податкового кредиту (рядок 17 - 263 019 гривень) поточного звітного періоду в розмірі - 86 125 гривень. При цьому відповідач зазначив, що звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому статтею 202 Податкового кодексу України, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а у випадках, визначених Кодексом, - календарному кварталу, з урахуванням деяких особливостей.

Таким чином, з урахуванням порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та методології заповнення декларації з податку на додану вартість позивач повинен був:

1. У рядку 19 декларації з ПДВ за лютий 2013 року вказати суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язань і сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 86 125 гривень.

2. У рядку 20.1 декларації з ПДВ за лютий 2013 року визначити суму, яка підлягає зарахуванню у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 86 125 гривень, а решту (31 615 гривень) зарахувати до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та відобразити у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду.

3. При заповненні декларації з ПДВ за лютий 2013 року позивач зобов'язаний був відобразити суму 31 615 гривень в рядку 21.1 вказаної декларації, яка є складовою значення рядка 20.2 декларації з ПДВ за січень 2013 року.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, однак, з такими твердженнями відповідача суд не погоджується та зазначає наступне.

Позивач, маючи заборгованість перед бюджетом з ПДВ в сумі 226 505, 00 гривень зобов'язаний був зменшити борг на суму від'ємного значення не тільки звітного періоду, а також і попередніх звітних податкових періодів. Тому зменшення податкового боргу на суму від'ємного значення ПДВ за січень 2013 року в сумі 31 615, 00 гривень та за лютий 2013 року в сумі 86 175, 00 гривень відображено в декларації з ПДВ за березень 2013 року правомірно.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі якщо виникає додатне значення, така сума після врахування від'ємного значення попереднього періоду (за наявності), підлягає сплаті до бюджету та відображається у рядку 25 Декларації.

Тобто при виникненні від'ємного значення платник податку повинен:

- або врахувати його в рахунок зменшення існуючого податкового боргу;

- або, у разі відсутності податкового боргу, віднести до складу податкового кредиту наступного періоду.

Податкове законодавство не тільки не забороняє, а й зобов'язує зменшити борг на суму від'ємного значення не тільки звітного періоду, а також і попередніх звітних податкових періодів. Тим більше, порушення методології заповнення рядків податкової декларації не є підставою для зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість.

При розгляді даної справи належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, відповідачем суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняте оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, а, отже, доводи відповідача є необґрунтованими.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач жодних доказів на підтвердження викладених в Акті перевірки доводів не надав.

Суд, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби від 16.04.2013 року № 0001701500.

3. Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Борекс» понесені ним судові витрати в сумі 316 (триста шістнадцять) гривень 15 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 травня 2013 р.