Постанова № 31455374, 21.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р. Справа № 804/3401/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача - Вовк К.А.,

представника відповідача - Шуненко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення заборгованості в розмірі 445 669 грн. 97 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про стягнення заборгованості в розмірі 445 669 грн. 97 коп. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до досягнення працівником загального пенсійного віку, встановленого ст.12 Закону. Згідно з Розрахунків сум фактичний витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідачу необхідно було покрити витрати на виплату та доставку пенсії за Списком №1 за 2012р. в розмірі 445 669,97 грн., однак відповідачем зазначена сума не сплачена. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач, ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що перевіркою отриманих розрахунків за 2012р. підприємством вставлено розходження по сумах на загальну суму 18 363,63 грн., а також включення до Розрахунків суми за пенсіями, які були призначені пенсіонерам до 01.01.04, всього в розмірі 33 382,47 грн. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при винесені рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 00218911, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрований у позивача.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в ході розгляду справи, спірна сума заборгованості структурно складається з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №1) як позивачем (139 209,24 грн.), так і органами Пенсійного фонду не за місцезнаходженням підприємства - відповідача, а саме: УПФУ у Дніпропетровському районі м. Дніпропетровська (24 867,96 грн.), в Самарському районі 169 568,86 грн.), м. Новомосковська Дніпропетровської області (5 992,99 грн), в м. Синельникове та Синельниківському районі (17 312,49), в Рокитянському районі Івано-Франківській області (6 368,92 грн.), в Індустріальному районі 38 182,95 грн.), в Кіровському районі (14 667,83 грн.), в м. Павлограді та Павлоградському районі (14 342,47 грн), Петропавлівському районі Дніпропетровської області (15 156,26 грн.).

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. (абз.1 п.2). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень вказаного закону визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з пп. 6.4. п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (п.6.9 Інструкції). За правилами п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону,сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

З приєднаних до справи копій Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2012р. (а.с.181-213) вбачається, що за формою та змістом такі Розрахунки відповідають вимогам Інструкції. Факт отримання таких Розрахунків підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (а.с.178-179) та не заперечується відповідачем. Як вбачається з довідок, що уточнюють особливий характер роботи, виданих відповідачем, та не заперечується представником відповідача, фізичні особи, відносно яких позивачем здійснений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, дійсно працювали у відповідача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1. Факт призначення пільгових пенсій такими особам підтверджується протоколами та розпорядженнями органу Пенсійного фонду, копії яких наявні в матеріалах справи.

За таких обставин відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пенсій відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» або відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Доводи відповідача щодо розходження по сумах майже за кожною особою - пенсіонером на загальну суму 18 363,63 грн., не приймаються судом до уваги, адже як вбачається з означених Розрахунків за 2012р. загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій змінювалась у зв'язку із зміною розміру пенсій таких осіб - пенсіонерів, а також у зв'язку із включенням до неї суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Суд відмічає, що відповідачем на обґрунтування своєї позиції не надано доказів сплати позивачу витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунків, які наведені в гр.17 Розрахунків.

Покликання відповідача щодо неправомірного включення до Розрахунків 2012р. сум витрат за пенсіями, які були призначені пенсіонерам до 01.01.04, також ґрунтуються на помилковому розумінні норм матеріального права. З наведених вище положень Закону №1058-IV слідує, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Такий обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 02.10.12, прийнятій у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Трібо» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Частиною 2 ст.161 КАС України визначено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу. Приписи наведеної норми процесуального закону прямо кореспондуються з положеннями ст.244-2 КАС України, відповідно до ч.1 якої рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Враховуючи наведені приписи процесуального закону суд вважає, що викладені в зазначеному судовому рішенні висновки Верховного Суду України мають бути обов'язково взяті до уваги при розв'язанні даного спору по суті.

Таким чином, судом встановлено, що оплата з боку відповідача спірної суми заборгованості у строки, визначені законодавством, або припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відсутні, визначена позивачем в Розрахунках частка плати відповідача по пенсіях відповідачем в ході розгляду справи не спростована. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Оскільки судом в ході розгляду справи не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже правомірність та обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом доказами.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» (код ЄДРПОУ 00218911) на користь Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 21928462) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 445 669 грн. (чотириста сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень) 97 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27.05.13.

Суддя А.О. Коренев