Рішення № 31454292, 23.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5588/13 23.05.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 1569,41 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Губенко І.В., дов. № 2 від 01.01.2013 року.

Суть спору:

26.03.2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 1569,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Варивода О. В., відповідальність якого застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2486536, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «КІА», що є об'єктом страхування за договором № 059178-02-10-01 від 09.04.2009 року, укладеним між ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» та Котенко О. В. В зв'язку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 1569,41 грн.

Ухвалою суду від 28.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5588/13, розгляд справи призначено на 17.04.2013 року.

15.04.2013 року Моторне (транспортне) страхове бюро України надало інформацію про страхове покриття за полісом № ВВ/2486536, відповідно до якої застрахованим автомобілем є «БМВ», державний номер АА 7344 ІЕ. Страховик: ПрАТ «Страхова компанія «Україна».

17.04.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій він зазначив, що на його думку перебіг позовної давності за стягненням страхового відшкодування в розмірі 1564,41 грн. розпочався 03.10.2009 року та закінчився 03.10.2012 року згідно із ч. 6 ст. 261 ЦК України, також відповідач надав додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 17.04.2013 року було оголошено перерву до 15.05.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України.

23.04.2013 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшло пояснення щодо клопотання про застосування строку позовної давності, в якому він зазначав, що відповідачем було визнано законну вимогу ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» частковим виконанням зобов'язання, згідно довідки, яка підтверджує отримання страхового відшкодування 04.08.2010 року в сумі 9571,07 грн., тому на думку позивача перебіг позовної давності було перервано та його перебіг починається заново згідно із ч.ч. 1,3 ст. 264 ЦК України.

15.05.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв'язку з ненаданням позивачем належних доказів проведення ремонту автомобіля у платника ПДВ.

У судовому засіданні 15.05.2013 року було оголошено перерву до 23.05.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України.

У судове засідання 23.05.2013 року представник позивача не з'явився, про час і місце судового повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 23.05.2013 року представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 23.05.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

09.04.2009 року між ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» (правонаступником якого є позивач - ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО») (за договором - Страховик) та Котенко О. В. (за договором - Страхувальник) було укладено договір № 059178-02-10-01, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, який стався за участю транспортного засобу «КІА», реєстраційний номер АА 6735 НС.

Згідно із довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, 02.10.2009 року на вул. Набережно-Хрещатицькій, 27 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «БМВ», державний номер АА 6735 НС, під керуванням Варивода О. В., та «КІА», державний номер АА 6735 НС, під керуванням Котенко О. В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Вариводою О. В. п. 10.3. Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Подільського районного суду м. Києва від 23.10.2009 року.

06.10.2009 року до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» звернувся Котенко О. В. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту оцінки розміру збитків спричиненого пошкодженням транспортного засобу № 01-20/10-1, складеного ФОП Кулишем О. В. від 26.10.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА», державний номер АА 6735 НС, становить 11140,48 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на підставі Страхового акту № 91-02 від 13.01.2010 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 12263,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 287 від 13.01.2010 року на суму 12263,51 грн.

Судом встановлено, що 04.08.2010 року ПрАТ «СК «Україна» здійснило часткову оплату страхового відшкодування в сумі 9571,07 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «БМВ», державний номер АА 7344 ІЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «КІА», державний номер АІ 6735 НС, належить Гащенко О.О.

Цивільно-правова відповідальність Вариводи О. В. та будь-якої особи, яка експлуатує транспортний засіб на законних підставах, в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «БМВ», державний номер АА 7344 ІЕ була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Україна» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/2486536).

Вина водія, який керував транспортним засобом «БМВ», державний номер АА 7344 ІЕ, підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 23.10.2009 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ПрАТ «Страхова компанія «Україна» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «КІА», державний номер АІ 6735 НС відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/2486536), а до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 059178-02-10-01 від 09.04.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Вариводи О. В., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання а також не надано заперечень.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Згідно із п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між Вариводою О. В. та ПрАТ «Страхова компанія «Україна» (поліс ВВ/2486536) сума франшизи складає 510,00 грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду в розмірі 1054,41 грн. (1564,41 грн. - 510,00 грн. = 1054,41 грн.), а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають частковому задоволенню.

Щодо заяви відповідача від 17.04.2013 року про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив часткову сплату страхового відшкодування в сумі 9571,07 грн. 04.08.2010 року, а отже вчинив дію, що свідчить про визнання ним свого обов'язку по сплаті страхового відшкодування за Страховим актом № 91-02 від 13.01.2010 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що строк позовної давності було перервано та позивач мав право звернутися до суду із даним позовом до 04.08.2013 року включно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г, код ЄДРПОУ 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 31650052) відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 1054,41 (одна тисяча п'ятдесят чотири грн. 41 коп.) грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г, код ЄДРПОУ 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 31650052) судовий збір в сумі 1155,92 (одна тисяча сто п'ятдесят п'ять грн. 92 коп.) грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 28.05.2013 року