Постанова № 31452452, 23.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Справа № 920/72/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Заріцької А.О.,розглянувшикасаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах,на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2013 року,у справі№ 920/72/13 Господарського суду Сумської області,за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (м. Суми),доПублічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" (м. Суми),провизнання банкрутом,-за участю представників:від арбітражного керуючого: Мокренко Ю.М. - представник (довіреність від 16.05.2013 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

У січні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - УПФ України в м. Сумах) звернулось до Господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" (далі - ПАТ "Сумиоблагротехсервіс"), відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.01.2013 року порушено провадження у справі № 920/72/13 про банкрутство ПАТ "Сумиоблагротехніка", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі № 920/72/13 (суддя - Спиридонова Н.О.) ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; визнано кредиторські вимоги УПФ України в м. Сумах до ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" у сумі 54 919 грн. 25 коп.; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Нагорнєву Т.В., інше. Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність передбачених на ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстав для визнання боржника банкрутом.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року у справі № 920/72/13 (головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Білоусова Я.О., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу Голови ліквідаційної комісії ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" задоволено; постанову Господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі № 920/72/13 скасовано; провадження у справі № 920/72/13 припинено; присуджено до стягнення з УПФ України в м. Сумах на користь ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" 537 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги; доручено Господарському суду Сумської області видати відповідний наказ. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема тим, що ініціюючим кредитором не надано доказів для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, УПФ України в м. Сумах звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року у справі № 920/72/13, а постанову Господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі № 920/72/13 залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 44, 54 ГПК України, ст. ст. 7, 52 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприєців", ст. 60 ГК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.04.2013 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу УПФ України в м. Сумах прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

13.05.2013 року від ПАТ "Сумиоблагротехніка" надійшов Відзив на касаційну скаргу УПФ України в м. Сумах, у якому боржник вважає прийняту апеляційним господарським судом постанову законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

22.05.2013 року від арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В. надійшов Відзив на касаційну скаргу, у якому арбітражний керуючий подану УПФ України в м. Сумах касаційну скаргу підтримує, просить її задовольнити.

За Розпорядженням Секретаря судової палати від 21.05.2013 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.В., Заріцька А.О. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник арбітражного керуючого (ліквідатора) подану УПФ України в м. Сумах касаційну скаргу підтримала за наведених у Відзиві на неї підстав, просила прийняту апеляційним господарським судом постанову скасувати, постанову місцевого господарського суду - залишити без змін.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно з п. п. 1, 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено, що УПФ України в м. Сумах звернулось до Господарського суду Сумської області із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Сумиоблагротехсервіс", в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

УПФ України в м. Сумах заявлено вимоги до ПАТ "Сумиоблагротехніка" у розмірі 54 919 грн. 25 коп. заборгованості (станом на 03.12.2012 року) зі сплати єдиного соціального внеску.

Звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство саме в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", УПФ України в м. Сумах вказує про внесення 02.08.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи (боржника) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, на підтвердження чого надає відповідну Довідку.

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність встановлених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстав для визнання боржника банкрутом, зокрема - відсутність підприємницької діяльності боржника у зв'язку з розпочатою процедурою самоліквідації.

Апеляційний господарський суд, вважаючи, що прийняття рішення про припинення юридичної особи не свідчить про нездійснення цією особою підприємницької діяльності, з такими висновками господарського суду першої інстанції не погодився та, скасувавши постанову місцевого господарського суду, припинив провадження у справі, як таке, що порушено за відсутності передбачених чинним законодавством підстав.

УПФ України в м. Сумах з прийнятою апеляційним господарським судом постановою не погодилось, у зв'язку з чим звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року у справі № 920/72/13, а постанову Господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року у справі № 920/72/13 залишити в силі.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав (Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, п. 104).

Тобто, в силу вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника і строку виконання зобов'язань та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням. Для ініціювання справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор зобов'язаний у заяві зазначити певні ознаки для її застосування та додати докази, які підтверджують наявність обставин, що дозволяють віднести боржника до відсутнього.

Що стосується посилань УПФ України в м. Сумах на припинення ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" підприємницької діяльності, згідно з прийнятим ним відповідним рішенням, що, згідно зі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є підставою для визнання боржника банкрутом, колегія суддів касаційної інстанції відзначає наступне.

Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Державного класифікатора України (затверджено Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 року), підприємницька діяльність - самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що поняття відсутності підприємницької діяльності боржника та процесу припинення підприємницької діяльності, який не завершено, не є тотожними, а відомості про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженими ними органами рішення про припинення підприємницької діяльності не свідчать про фактичну відсутність такої діяльності.

Крім того, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, а також відсутність інших доказів, які б свідчили про наявність підстав для визнання боржника банкрутом, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про припинення провадження у справі.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7) ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 11) ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору) (п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року).

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків господарського суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2013 року у справі № 920/72/13 Господарського суду Сумської області залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:О.В. Білошкап А.О. Заріцька