Постанова № 31452004, 17.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Справа№ 5011-35/9341-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від позивача: Жидагло І.Б. дов. № 266/10 від 14.12.2012 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 14.01.2013 року

у справі № 5011-35/9341-2012 (суддя - Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного комунально-побутового підприємства

«Теплокомунсервіс»

до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про зобов'язання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" провести списання заборгованості зі сплати пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, порушуючи норми Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", безпідставно не здійснив списання заборгованості позивача по штрафним санкціям.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.01.2013 р. у справі № 5011-35/9341-2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Зобов'язати дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" провести списання заборгованості Приватного комунального підприємства "Теплокомунсервіс" за договором №06/09-935ТЕ-17 від 23.09.2009 та рішення господарського суду Київської області, яке набрало законної сили 13.09.2011 згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 та постанови Вищого господарського суду України від 10.11.2011 у справі №7/053-11, а саме: пені в розмірі 145 461,68 грн., інфляційних витрат в розмірі 169 612,13 грн., та судових витрати і 3% річних в розмірі 81 948,93 грн. Стягнути з дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Приватного комунального підприємства "Теплокомунсервіс" 1 073,00 грн. судового збору.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що виходячи з затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, відповідні протоколи комісії є єдиною та достатньою підставою списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, штрафних та фінансових санкцій.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2013 р. у справі 5011-35/9341-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Ємельянова А.С. № 5011-35/9341-2012 від 15.02.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 5011-35/9341-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст..4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-35/9341-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарги на 27.03.2013 року.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. № 5011-35/9341-2012 від 27.03.2013 враховуючи перебування головуючого судді Тищенко О.В. у відпустці, керуючись ст. ст. 4 6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.2 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 5011-35/9341-2012 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. № 5011-35/9341-2012 від 17.04.2013 у зв'язку з виходом судді Тищенко О.В. у відпустки, керуючись ст. ст. 4 6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.2 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 5011-35/9341-2012 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2013 року у справі № 5011-35/9341-2012 скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Представник позивача в судове засідання 17.04.2013 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

12 травня 2011 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» № 3319, який 4 червня 2011 року набрав чинності і яким визначено умови списання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію. Дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанії «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок»(ст. 1 Закону).

Так, відповідно до п.2.2 ст.2 названого Закону на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.2.5 ст.2 Закону списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі - Порядок), яким визначено механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Механізм списання, встановлений цим Порядком, передбачає вчинення учасниками процедури списання низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів, а також укладення відповідних договорів.

Відповідно до пункту 4 Порядку обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується:

- учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(далі - компанія "Газ України") - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників;

- компанією "Газ України" у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Згідно п.5 Порядку учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у п. 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджується актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належать 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками.

Згідно п.6 Порядку кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Згідно з пунктом 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Таким чином, виходячи з встановленого вище законодавством порядком, відповідний протокол комісії є єдиною та достатньою підставою для списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, штрафних та фінансових санкцій.

Як встановлено судом першої інстанції, 26 вересня 2011 року на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію " та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" комісією у складі директора, як голови комісії, головного бухгалтера, уповноваженої особи по списанню заборгованості підприємства складено протокол про списання заборгованості за: рішенням господарського суду Київської області яке набрало чинності 13.09.2011 у справі №7/053-11, за договором №06/09-935ТЕ-17 від 23.09.2009 в розмірі 397 022,74 грн. (з яких пеня - 145 461,68 грн., інфляційні витрати - 169 612,13 грн. та судові витрати, 3% річних - 81948,93 грн.).

Виходячи з наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач виконав свій обов'язок щодо затвердження уповноваженою комісією протоколів про списання заборгованості за спожитий природній газ та направлення їх відповідачу для подальшого списання, у той же час, відповідачем власний обов'язок щодо списання заборгованості не проведено, з чим не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не дотримались норм Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Так, судом встановлено, що рішення господарського суду Київської області у справі № 7/053-11 було прийнято 26.05.2011 року та набрало законної сили 10.09.2011 року, тобто, на день набрання чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" судового рішення зі спору про стягнення із боржника основного боргу та штрафних санкцій, яке набрало чинності, не існувало.

У відповідності до статей 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" будь-які штрафні санкції в бухгалтерському обліку відображаються виключно на підставі прийнятих судових рішень (ухвал, постанов), як документів, що достовірно визначають зобов'язання боржника сплатити такі санкції.

Отже, оскільки рішення про стягнення з відповідача штрафних санкцій на дату набрання чинності Законом (04.06.2011) було відсутнє, то й штрафних санкцій, нарахованих по спірному договору, на цю дату також не існувало.

Відповідно до п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 % річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Таким чином, для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій по якій відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, передбачена спеціальна процедура - підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем договори щодо списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій не укладались, проекти таких договорів позивачем відповідачу не направлялись, а отже, заборгованість Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" перед Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зі штрафних та фінансових санкцій в сумі 397 022, 74 грн. у визначеному Законом порядку списана не була.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати вимоги Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" шляхом списання заборгованості зі сплати пені, інфляційних витрат, та трьох відсотків річних відсутні.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України» підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.20132 року у справі № 5011-35/9341-2012 скасуванню.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2013 року у справі № 5011-35/9341-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3. Стягнути з Приватного комунального підприємства "Теплокомунсервіс" (08292, Київська область, м. Буча, вул. Пушкінська, 59-б, оф. 127) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три грн. 50 коп.) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва

5. Матеріали справи № 5011-35/9341-2012 повернути до Господарського суду м. Києва

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Чорна Л.В.