Рішення № 3145194, 19.02.2009, Апеляційний суд Харківської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого  Карімової Л.В.,

суддів: Кірсанової Л.І.,

Яцини В.Б.

при секретарі Коршун І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2008 року по справі за позовом Комунального підприємства (КП) «Харківські теплові мережі» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання,

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2008 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду в сумі 3793 грн. 62 коп.

 Позивач посилався на те, що він надає послуги з центрального опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання згідно Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630.

 На порушення п.18 цих Правил оплата за надані послуги за період з 01.12.2002 р. до 31.07.2008 р. відповідачем проводилася не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 3793 грн. 62 коп., яку ОСОБА_1не погашає.

ОСОБА_1позов не визнав, посилаючись на відсутність між ним та позивачем договору на надання вищевказаних послуг та пропуском КП «Харківські теплові мережі» строку позовної давності.

 При розгляді справи представником позивача з урахуванням вимог ст.257 ЦК України уточнена сума заборгованості за опалення та гарячу воду, яку визначено у розмірі 2548 грн. 88 коп.

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 також не визнані з посиланням на зазначені раніше доводи.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2008 року позов задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» стягнуто 2446 грн. 59 коп. в рахунок заборгованості за період з 01.09.2005 р. до01.09.2008 р. та 81 грн. в рахунок оплати судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати це рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог КП «Харківські теплові мережі», у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.

 Посилається на те, що судом не враховано, що позивачем не надано документів, які б свідчили про наявність у нього ліцензії на надання послуг з теплопостачання, а згідно ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений без відповідного дозволу (ліцензії), визнається недійсним. Крім того вважає, що оскільки між ним та позивачем відсутній договір про надання послуг, у нього не виникло перед КП «Харківські теплові мережі» зобов'язань по оплаті послуг.

 Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1має особовий рахунок № 7017 і є споживачем послуг, які надає позивач.

ОСОБА_1зобов'язаний відповідно до ст.ст. 67-68 ЖК України та ст. 625 ЦК України своєчасно вносити плату за надані йому послуги за теплопостачання і не звільняється від цієї відповідальності за неможливістю виконання ним грошових зобов'язань. Стягуючи на користь позивача заборгованість у сумі 2446,59 грн. в межах трирічного строку, суд виходив з положень ст. 256 ЦК України.

Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Останні свідчать про те, що правовою формою, яка опосередковує споживання теплової енергії ОСОБА_1 згідно ст.ст. 633, 714 ЦК України, є оплатний публічний договір постачання теплової енергії КП «Харківські теплові мережі» через приєднану мережу.

Факт споживання ОСОБА_1 наданих послуг з теплопостачання підтверджується дослідженими судом матеріалами справи та не оспорювалося відповідачем у суді першої інстанції, у зв'язку з чим ОСОБА_1повинен сплатити позивачу вартість наданих йому послуг.

За таких обставин посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на відсутність між ним та позивачем договору на надання вказаних послуг ( що є однією з підстав виникнення цивільних правовідносин відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України) є безпідставними.

Судова колегія також вважає безпідставними й доводи апеляційної скарги щодо недійсності правовідносин, що склалися між сторонами, оскільки позивач не надав до суду доказів про правомірність здійснення ним діяльності щодо надання послуг з теплопостачання відповідно до п.73 ст. 9 Закону України № 1775 від 01.06.2000 р. „ Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Згідно ст. 10 цього Закону визначення органів ліцензування належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Перехідних положень розділу У111 Закону України „Про теплопостачання” Кабінету Міністрів України доручено привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом та забезпечити розробку нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, зокрема ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, а також внести відповідні зміни до переліку органів ліцензування, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 „Про затвердження переліку органів ліцензування” ( з подальшими змінами).

Між тим до теперішнього часу ліцензійні умови, які встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для проведення вказаних видів господарської діяльності, не затверджені.

Ліцензію на надання зазначених послуг КП «Харківські теплові мережі» отримало 12.06.2007 р.

Зазначені обставини підтверджуються копіями листів Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, дослідженими судом апеляційної інстанції.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача суми заборгованості з теплопостачання є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги його висновки не спростовують.

Між тим судова колегія вважає, що рішення суду в частині стягнення зОСОБА_1. судових витрат не відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням ХУ11 сесії У скликання Московської районної в місті Харкові ради від 27.12.2007 р. (а.с. 10) КП «Харківські теплові мережі» звільнено від сплати державного мита, що зараховується до районного бюджету, з позовних заяв до Московського районного суду м. Харкова на боржників по експлуатаційних послугах на 2008 рік (п.3).

Матеріали справи не містять даних про те, що звертаючись до суду з вищевказаним позовом, КП «Харківські теплові мережі» оплатили будь-які судові витрати по справі, передбачені ст.ст. 80,81 ЦПК України. Зазначені обставини не оспорювалися й представником позивача у суді апеляційної інстанції.

За таких обставин висновки районного суду щодо стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на користь КП «Харківські теплові мережі» є помилковими, і рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача ОСОБА_1 на користь держави, а саме: судовий збір - у розмірі 51 грн. відповідно до вимог підпункту „а” пункту 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. згідно пункту 1 Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 з подальшими змінами.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2008 року змінити в частині стягнення зОСОБА_1 судових витрат.

Стягнути зОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. на рахунок 31413537700007 , одержувач УДК у Московському районі м. Харкова, код 24134596, Банк одержувача Головне Управління Державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. на рахунок 31218259700004, одержувач УДК у Московському районі м. Харкова, код ЕДРПОУ 24134596, МФО 851011 , код бюджетної класифікації 22050000.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Копія вірна, суддя: