Рішення № 31451257, 22.05.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6861/13-ц

Провадження №2/761/4184/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 травня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Рогатюк І.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ частки майна в натурі,

ВСТАНОВИВ

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про виділ частки майна в натурі, в якому просять виділити позивачам у власність кімнати згідно з технічним паспортом квартири АДРЕСА_1 площею 10,3 кв.м та 13.8 кв.м., а відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виділити кімнату розміром 18,6 кв.м.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пояснила, що позивачі та відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Спірна квартира складається з трьох кімнат. Позивачі проживають в кімнаті площею 13,8 кв.м, а відповідачі займають дві кімнати, площею 10,3 кв.м та 18,6 кв.м. Оскільки власниками даної квартири у рівних частках є п'ять осіб, житлова площа має бути розподілена у рівних частинах, в зв'язку з чим позивачам належить 25,62 кв.м. площі спірної квартири, а тому позивачам має бути виділено ще одну кімнату, площею 10,3 кв.м.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснення позивача ОСОБА_2 підтримали та просили задовольнити позов.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти позову, просили відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_4 пояснила суду, що вони разом із донькою ОСОБА_5 займають маленьку кімнату площею 10,3 кв.м та прохідну кімнату площею 18,6 кв.м. Вказаними кімнатами вони з донькою почали користуватися ще до того, як в квартиру посилилися позивачі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.11.2007 року на підставі розпорядження (наказу) від 08.11.2007 року № 9070 (а.с.9).

Відповідно до технічного паспорта на спірну квартиру, виданого в 2007 році, квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 60,6 кв.м., житлову 42,7 кв.м. та складається з трьох кімнат 18,60 кв.м., 10,30 кв.м., 13.80 кв.м. Крім того, до даного технічного паспорта кімната площею 18,60 є прохідною кімнатою (а.с.10).

Судом було встановлено, що в спірній квартирі було здійснено перепланування шляхом встановлення перегородки в кімнаті площею 18,60 кв.м., в зв'язку з чим дана кімната на даний час не є прохідною. Крім того, судом встановлено, що позивачі займають кімнату площею 13,8 кв.м, а відповідачі займають дві кімнати площею 18,6 кв.м та 10,30 кв.м.

Згідно технічного паспорта на спірну квартиру, виготовленого станом на 25.04.2013 року, кімната, яка мала площу 18,6 кв.м на даний час має розмір 15,5 кв. м. Відповідно до довідки КМ БТІ від 08.05.2013 року загальна площа квартири 62,5 кв.м., житлова площа 39,6 кв.м, також в довідці зазначено, що квартира самочинно перепланована.

Таким чином, в зв'язку з самочинним переплануванням квартири АДРЕСА_1 розмір кімнати площею 18,6 зменшився до площі розміром 15,5 кв.м.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Зазначена ст. 364 ЦПК України визначає порядок добровільного виділу співвласнику частки в натурі у спільному майні.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньої спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Таким чином, квартира, що є спільною сумісною чи спільною частковою власністю підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Позивачі в судовому засіданні не просили визначити порядок користування квартирою, а наполягали саме на виділі частки квартири в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Предметом даного спору є виділ частки в натурі, а для встановлення можливості проведення виділу в натурі частини квартири може бути лише висновок судової будівельно-технічної експертизи.

Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі загальних знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, який розглядає справу.

В судовому засіданні сторони заявили, що вони не бажають заявляти клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Оскільки вищевказана експертиза не була проведена, суд вважає, що на даний час вирішити питання про виділ частки майна в натурі без висновку судової будівельно-технічної експертизи неможливо.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про виділ частки майна в натурі не підлягають задоволенню з вищевикладених підстав.

Керуючись ст.ст. 319, 358, 364 ЦПК України, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 212, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ частки майна в натурі залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя