Ухвала суду № 31449601, 16.05.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

16.05.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/672/13 Головуючий у першій

Категорія 27 інстанції Рубан М.В.

Доповідач у апеляційній

інстанції Сундуков В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Сундукова В.М.,

суддів: Клочка В.П.,Єфімової В.О.,

при секретарі: Лашкевич Н.О.,

за участю: представника позивача - Дмитренко Н.Г., представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 24 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 у якому, вточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1735586,01 грн., до якої входить заборгованість з повернення кредитних ресурсів в сумі 931 655,58 грн., заборгованість зі сплати процентів в сумі 178274, 25 грн., заборгованість зі сплати щомісячної комісії в сумі 11 817,00 грн., та пеня в сумі 613 839, 18 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в розмірі 1 749 424, 27 грн., до якої входить сума заборгованості з повернення кредитних ресурсів в розмірі 931 655,58 грн., заборгованість зі сплати щомісячної комісії в розмірі 11 817,00 грн., заборгованість зі сплати процентів в розмірі 92 112 , 51 грн. та пеня в сумі 613 839, 18 грн., зазначивши, що 17 липня 2007 року між ним та ОСОБА_6 укладено кредитний договір зі змінами та доповненнями, за яким останній відкрито у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності відновлювальну кредитну лінію. Для забезпечення виконання цих зобов'язань цього ж дня між банком, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 укладено договір поруки. Прийняті на себе зобов'язання щодо щомісячного погашення основного боргу по кредиту та нарахованих відсотків позичальник не виконав. Письмові вимоги банку до позичальника та поручителя про погашення боргу залишились без задоволення.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 2 червня 2011 року, позов було задоволено: постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 749 424, 27 грн., до якої входить сума заборгованості з повернення кредитних ресурсів в розмірі 931 655,58 грн., сума заборгованості зі сплати щомісячної комісії в розмірі 11 817,00 грн., заборгованість зі сплати процентів в розмірі 92 112 , 51 грн. та 613 839, 18 грн. пені.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2012 року рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м.Севастополя від 02 червня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_5 суми кредитної заборгованості скасовано, справа в цій частині передана на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті (щодо ОСОБА_6) вказані судові рішення залишені без змін.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 24 грудня 2012 року в задоволені позову позивачу відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову позивачу у позові, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитом є безпідставними і необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції слід погодитись.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 17 липня 2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 635/07-К-ВКЛ (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого ОСОБА_6 було відкрито у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності відновлювальну кредитну лінію в сумі 130000,00 доларів США зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами.

ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є правонаступником ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», що підтверджується п. 1.1 Статуту ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (А01 № 130620).

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що підтверджується п. 1.2 Статуту ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (А01 № 306822).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 17.07.2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_6 і ОСОБА_5 укладено договір поруки № 635/07-К-ВКЛ-П (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується в повному обсязі відповідати за повне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з п.4.4. Договору поруки внесення змін та доповнень до кредитного договору (крім тих, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя) допускається без узгодження з поручителем.

Відповідно до п.5.2. вказаного договору порука припиняється за іншими підставами, передбаченими діючим законодавством України.

Також судом першої інстанції встановлено, що: договором від 25 квітня 2008 року про внесення змін до кредитного договору були внесені зміни, відповідно до яких процентну ставку було збільшено до 13,7% річних; вказаний договір був підписаний позивачем та ОСОБА_6; в матеріалах справи відсутнє повідомлення поручителя ОСОБА_5 про внесення змін до кредитного договору щодо збільшення процентної ставки, про що не заперечувала в судовому засіданні представник позивача.

Таким чином, перевіривши чи було узгодження із поручителем ОСОБА_5 підвищення процентної ставки за зобов'язаннями ОСОБА_6, суд вірно встановив, що такого узгодження не було.

Згідно з ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За змістом цієї норми припинення поруки означає, що припиняє існування зобов'язання поручителя перед кредитором.

Порука при цьому не зберігається і в цій частині зобов'язання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов'язання.

Виходячи з вищенаведеного, слід визнати, що вірним є висновок суду першої інстанції про те, що подання позову до поручителя про стягнення заборгованості без врахування збільшеної відсоткової ставки, тобто в меншому розмірі, є безпідставним, так як в силу імперативної норми ст. 559 ЦК України договір поруки є припиненим. Таким чином відповідає обставинам справи та вимогам діючого законодавства і висновок суду про те, що позов, за його необґрунтованістю не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до п.2.1 Договору поруки №635/07-К-ВКЛ-П від 17.07.2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідають перед позивачем, як солідарні боржники.

Солідарні боржники - це боржники за одним зобов'язанням, предмет якого є неподільним.

В даному ж випадку позивач, змінивши розмір позову, пред'явленого ОСОБА_5, поділив зобов'язання за договором на два зобов'язання, що є недопустимим та переконує у вірності висновку суду про відмову в задоволені позову.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, та висновку суду про те, що в позові слід відмовити не спростовують.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.

- Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 24 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: В.М.Сундуков

Судді: В.П.Клочко

В.О.Єфімова