Рішення № 3144554, 17.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карапуз»

до Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Фреш Ап»

про стягнення боргу в розмірі 17 536 грн.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Ясинська-Копицяк Г.В. (довіреність від 16.02.2009р.);

від відповідача Бабич М.М. (довіреність № 44 від 16.02.2009р.);

17.02.2009р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карапуз»(надалі ТОВ «Карапуз», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Фреш Ап»(надалі ВАТ «Концерн «Фреш Ап», відповідач) боргу у розмірі 17 536, 01 грн..

Позовні вимоги мотивовані наступним.

01.03.2006р. між сторонами укладено договір № 73 купівлі-продажу обладнання на суму 140 000 грн.. За цим договором позивачем на вимогу відповідача було перераховано 176 410, 99 грн., у зв’язку чим переплата позивача становить 36 410, 99 грн.. 21.03.2005р. між позивачем і відповідачем був укладений договір № 1-Ф/05 на виготовлення продукції. Недоплата позивача по договору становить 18 874, 98 грн.. Виходячи з наведених обставин позивач вважає наявними підстави для стягнення суми переплати в розмірі 17 536, 01 грн..

У наданих на вимоги суду поясненнях, позивач зазначив, що сума штрафних санкцій та судових витрат згідно платіжного доручення № 2176 від 03.11.2008р. була виплачена на користь відповідача під загрозою неповернення сировини, яка зберігалась на площах ВАТ «Концерн «Фреш Ап» та виготовлення продукції, яку виготовляв ВАТ «Концерн «Фреш Ап»для ТОВ «Карапуз»по договору послуг. Ця сума співпадає з сумою штрафних санкцій, які ВАТ «Концерн «Фреш Ап»вимагало в судовій справі № 44/209, що розглядалась Господарським судом міста Києва. Оскільки позивач з цією сумою не згоден, жодних документів, що підтверджують погодження цієї суми ТОВ «Карапуз»не підписувало, не існує рішень суду, які б зобов’язували ТОВ «Карапуз»сплатити цю суму, позивач просить стягнути її в межах заявленого позову.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов, який наявний у матеріалах справи. У відзиві на позов відповідач зазначив про безпідставність заявлених позивачем вимог, оскільки згідно даних відповідача станом на 17 лютого 2009 року не має заборгованості по договорам між ВАТ «Концерн «Фреш Ап»і ТОВ «Карапуз», відсутні також переплати за виготовлену продукцію і надані послуги по всім договорам за весь час роботи.

Кошти сплачені ТОВ «Карапуз»03.11.2008р. платіжним дорученням №2176 в сумі 19410, 99 грн. з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно накладної Г-10 від 22.03.06 та штрафні санкції і судові витрати за несвоєчасну оплату за обладнання».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.08р. у справі №44/209 у зв’язку із повною сплатою заборгованості припинено провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, а після отримання позовної заяви від ВАТ «Концерн»Фреш Ап»про стягнення боргу у розмірі 26 000, 00 грн. ТОВ «Карапуз»було добровільно сплачено борги 29.09.2008р. на суму 6 000, 00 грн., 20.10.2008р. на суму 17 000, 00 грн., 03.11.2008 на суму 3000,00 грн., а також сплачено штрафні санкції та судові витрати за несвоєчасну оплату до винесення судового рішення.

Під час розгляду справи 44/209 в Господарському суді м. Києва з 04.08.08 по 12.11.08 ТОВ «Карапуз»не подавалось до розгляду зустрічного позову про стягнення переплати з ВАТ «Концерн «Фреш Ап», а після отримання Ухвали суду позивач не звертався до відповідача з претензією чи листом - вимогою про повернення переплати у розмірі 17 536, 01 грн..

Окрім того, у позовній заяві на стор. 2 позивач стверджує, що сума переплати по всім договорам за весь час роботи складає 17 536, 01 грн., і в позовній заяві вказано два договори за весь час роботи. Тоді як у відзиві на позовну заяву №8888\08 від 14.10.08 вказано шість договорів із загальною сумою оплат в розмірі 1 530 207, 32 грн. Скільки оплачено по всім договорам за весь час роботи і скільки отримано товарів і послуг по всім договорам за весь час роботи, позивачем у позовній заяві не вказано. Також до позовної заяви не додані всі договори, накладні на отримання товарів і послуг та банківські виписки про оплату за весь час роботи.

На думку відповідача, у випадку, якщо ТОВ «Карапуз»вважає, що ним зроблено більше оплат чим отримано товарів і послуг від ВАТ «Концерн «Фреш Ап»по всім договорам за весь час роботи, то необхідним є надання суду всіх шести договорів, накладних про отримання товарів і послуг та банківських виписок про оплату за отримані товари і послуги за весь час роботи з товариством.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно укладеного між ТОВ «Карапуз»та ВАТ «Концерн Фреш Ап»договору № 73 від 01.03.2006р. останнє виступало продавцем обладнання для виробництва СМС, за ціною продажу 140 000 грн.. Строки оплати погоджені сторонами у п. 3.2 договору, згідно з яким оплата проводиться з безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця до 20 числа кожного місяця, а саме: до 20.03.2006р. –24 000 грн., до 20.04.2006р. –24 000 грн., до 20.05.2006р. –24 000 грн., до 20.06.2006р. –24 000 грн., до 20.07.2006р. –24 000 грн., до 20.08.2006р. –20 000 грн..

До матеріалів справи позивачем надано видаткову накладну № F-00000010 від 22.03.2006р. згідно з якою підтверджується отримання позивачем обладнання загальною вартістю 140 000 грн., товар отримано за замовленням що зазначено у накладній як договір № F-63/00133 від 01.04.2005р..

Оплата отриманого обладнання підтверджується платіжними дорученнями № 17 від 27.03.2006р. на суму 24 000 грн., № 9054 від 21.04.2006р. на суму 24 000 грн., № 2045 від 12.10.2007р. на суму 5 000 грн., № 9350 від 30.05.2006р. на суму 24 000 грн., № 2168 від 29.10.2007р. на суму 5 000 грн., № 2098 від 19.10.2007р. на суму 5 000 грн., № 2223 від 02.11.2007р. на суму 5 000 грн., № 2303 від 16.11.2007р. на суму 5 000 грн., № 2371 від 23.11.2007р. на суму 2 000 грн. (змінено призначення платежу згідно з платіжним дорученням № 2371 від 08.10.2008р.), № 2432 від 28.11.2007р. на суму 1 000 грн. (змінено призначення платежу згідно з платіжним дорученням № 2432 від 08.10.2008р.), № 17 від 08.01.2008р. на суму 2 000 грн. (змінено призначення платежу згідно з платіжним дорученням № 17 від 08.10.2008р.), № 69 від 11.01.2008р. на суму 7 000 грн. (змінено призначення платежу згідно з платіжним дорученням № 69 від 08.10.2008р.), № 152 від 22.01.2008р. на суму 1 000 грн. (змінено призначення платежу згідно з платіжним дорученням № 152 від 08.10.2008р.), № 257 від 01.02.2008р. на суму 5 000 грн. (змінено призначення платежу згідно з платіжним дорученням № 257 від 08.10.2008р.), № 286 від 05.02.2008р. на суму 6 000 грн. (змінено призначення платежу згідно з платіжним дорученням № 286 від 08.10.2008р.), № 427 від 19.02.2008р. на суму 2 000 грн. (змінено призначення платежу згідно з платіжним дорученням № 427 від 08.10.2008р.), № 363 від 11.02.2008р. на суму 5 000 грн., № 421 від 18.02.2008р. на суму 5 000 грн., № 2176 від 03.11.2008р. на суму 19 410, 99 грн., згідно з листом № 8896/08 від 20.10.2008р. змінено призначення платежу платіжного доручення № 38 від 20.10.2008р. на суму 17 000 грн..

Спір про стягнення заборгованості по договору № 73 розглядався судом в межах справи 44/209 за позовом ВАТ «Концерн Фреш Ап»до ТОВ «Карапуз», провадження у якій було припинено ухвалою суду від 12.11.2008р. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК за відсутністю предмету спору між сторонами.

У відзиві на позов, який подавався до суду ТОВ «Карапуз»у справі 44/209 було зазначено, що взаємовідносини сторін тривали з 2003р., та згідно з карткою клієнта в програмі 1С бухгалтерія всього ТОВ «Карапуз»було сплачено на користь ВАТ «Концерн «Фреш Ап»1 530 207, 32 грн. за 268 платіжними дорученнями. За весь час роботи не проводились письмові звірки взаєморозрахунків по кожному договору окремо, а бухгалтерії звіряли лише загальне сальдо. Після отримання позовної заяви про стягнення боргу, ТОВ «Карапуз»провело детальну перевірку взаєморозрахунків і виявило 8 помилок в призначенні платежу, що стало підставою для звернення до банку з проханням внести зміни в призначення платежів за минулий період.

Оскільки, враховуючи зміну призначення платежу, ВАТ «Концерн «Фреш Ап»було зараховано здійснені оплати в рахунок погашення заборгованості за поставлене обладнання, до суду подано уточнення позовних вимог, згідно з яким на розгляд суду в межах справи 44/209 передано спір про стягнення з ТОВ «Карапуз»заборгованості у розмірі 3 000 грн., збитків від інфляції 12 076 грн., трьох відсотків 2 035, 20 грн., пені 2 181, 79 грн., всього 19 292, 99 грн..

Платіжним дорученням № 2176 від 03.11.2008р. ТОВ «Карапуз»було перераховано на користь ВАТ «Концерн Фреш Ап»19 410, 99 грн. з призначенням платежу «оплата за обладнання згідно накл. F-10 від 22.03.2006р. та штрафні санкції і судові витрати за несвоєчасну оплату за обладнання». Зазначене платіжне доручення стало підставою для припинення провадження у справі 44/209 предметом розгляду якої, як зазначено вище було стягнення з ТОВ «Карапуз»заборгованості у розмірі 3 000 грн., збитків від інфляції 12 076 грн., трьох відсотків 2 035, 20 грн., пені 2 181, 79 грн., всього 19 292, 99 грн..

Провадження за заявленими вимогами у справі 44/209 ухвалою від 12.11.2008р. було припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, згідно з якою господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору. Зазначена ухвала ТОВ «Карапуз» у встановленому порядку оскаржена не була, а твердження позивача у даній справі щодо відсутності рішень суду по сплаті вказаних штрафних санкцій не відповідає дійсності.

Відсутність предмету спору за вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 3 000 грн., збитків від інфляції 12 076 грн., трьох відсотків 2 035, 20 грн., пені 2 181, 79 грн. по справі 44/209 свідчить про врегулювання вказаного спору, в тому числі щодо стягнення штрафних санкцій в межах зазначеної справи –44/209, та в даному випадку шляхом погашення ТОВ «Карапуз»боргу в повному обсязі. Згідно з п. 3.2. Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 23.08.94р. № 02-5/612 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема у випадку, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заявляючи вимоги про стягнення 17 536, 01 грн. позивачем не наведено жодної правової норми, що є підставою для заявлення позовних вимог, а в судовому засіданні представник зазначив, що просить стягнути вказану суму коштів у відповідності з чинним законодавством.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі судом було витребувано від позивача письмові обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення суми переплати, зобов’язано надати докази звернення до відповідача з відповідними вимогами про повернення коштів, зазначити норму закону згідно якої відповідач зобов’язаний повернути суму коштів в розмірі 17 536, 01 грн.. Зазначених вимог позивачем не виконано, а положення процесуального закону не надають можливості суду на свій розсуд визначати підстави заявленого на вирішення позову, та враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 17 536, 01 грн. визнаються судом безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Підстави вважати безпідставно сплаченими кошти в розмірі 17 536, 01 грн. в суду відсутні, оскільки як встановлено вище, підставою перерахування грошових коштів сплата яких підтверджується платіжними дорученнями № 17 від 27.03.2006р., № 9054 від 21.04.2006р., № 2045 від 12.10.2007р., № 9350 від 30.05.2006р., № 2168 від 29.10.2007р., № 2098 від 19.10.2007р., № 2223 від 02.11.2007р., № 2303 від 16.11.2007р., № 2371 від 23.11.2007р. (№ 2371 від 08.10.2008р.), № 2432 від 28.11.2007р. (№ 2432 від 08.10.2008р.), № 17 від 08.01.2008р. (№ 17 від 08.10.2008р.), № 69 від 11.01.2008р. (№ 69 від 08.10.2008р.), № 152 від 22.01.2008р. (№ 152 від 08.10.2008р.), № 257 від 01.02.2008р. (№ 257 від 08.10.2008р.), № 286 від 05.02.2008р. (№ 286 від 08.10.2008р.), № 427 від 19.02.2008р. (№ 427 від 08.10.2008р.), № 363 від 11.02.2008р. на суму 5 000 грн., № 421 від 18.02.2008р. на суму 5 000 грн., № 2176 від 03.11.2008р. на суму 19 410, 99 грн., № 38 від 20.10.2008р. на суму 17 000 грн., є договір № 73 від 01.03.2006р.. Спір щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій по вказаному договору був предметом розгляду у справі 44/209.

Викладене у позовній заяві та додатково наданих поясненнях щодо «недоплати позивача по договору № 1-F/05 від 21.03.2005р. в розмірі 18 874, 98 грн.»жодним чином не підтверджено. Всупереч вимогам ухвали суду від 26.01.2009р. позивачем не надано усіх первинних документів, що підтверджують виконання договору № 1-Ф/05 від 21.03.2005р., а сам договір № 1-F/05 від 21.03.2005р., копія якого залучена до матеріалів справи, не свідчить про виникнення для ТОВ «Карапуз», яке за договором є виконавцем будь-яких грошових зобовязань. Предметом вказаного договору є виконання ТОВ «Карапуз»робіт, що полягають у систематичному виготовленні із сировини, переданої замовником (ВАТ «Концерн Фреш Ап»), розфасовці в паперові мішки з передачею у власність замовнику синтетичних миючих засобів і соди. Замовник по договору, яким є ВАТ «Концерн «Фреш Ап», зобовязувався приймати товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах договору.

Зазначене позивачем у поясненнях щодо невизнання уточнень платежу згідно платіжних доручень № 69 від 11.02.2008р., № 152 від 22.01.2008р., № 17 від 08.01.2008р., № 427 від 19.02.2008р., № 2438 від 28.11.2008р., № 2432 від 28.11.2007р., № 2371 від 23.11.2007р., № 257 від 08.10.2008р., № 286 від 05.02.2008р. на загальну суму 26 000 грн. яке і є підтвердженням суми недоплати ТОВ «Карапуз»по договору № 1-F/05 від 21.03.2005р. в сумі 18 874, 98 грн. не відповідає умовам зазначеного договору, оскільки положення договору, згідно з якими могла б утворитись недоплата позивача у вказаному договорі відсутні. Яким чином сплачені на користь ВАТ «Концерн «Фреш Ап»згідно зазначених платіжних доручень могли вважатись зобов’язаннями ТОВ «Карапуз»за договором № 1-F/05 від 21.03.2005р. та як вказані платіжні доручення взагалі відносяться до цього договору, які положення договору № 1-F/05 від 21.03.2005р. свідчать про виникнення такого обов’язку позивачем не повідомлено.

Враховуючи безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 23.02.2009